МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
12 січня 2022 р. за N 21/37357

Про затвердження технічних вимог до геопросторових даних, метаданих і геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 13 Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", пунктів 9, 10, 16, 28 і 75 Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року N 532, та пункту 1, підпункту 3 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року N 124 "Деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади",

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

Технічні вимоги до метаданих для наборів геопросторових даних і геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних;

Технічні вимоги до специфікацій геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних;

Технічні вимоги до геоінформаційних сервісів геопорталів національної інфраструктури геопросторових даних;

Технічні вимоги та методи забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів.

2. Управлінню регулювання аграрних ресурсів забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Тараса Висоцького.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
10 листопада 2021 року N 347

Технічні вимоги
до метаданих для наборів геопросторових даних і геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних

I. Загальні положення

1. У цих Технічних вимогах визначено набір елементів метаданих, які складають профілі метаданих для наборів геопросторових даних і метаданих для геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних (далі - НІГД) та охоплюють довідкову інформацію про геопросторові дані і сервіси, визначену частиною шостою статті 5 Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

2. Ці Технічні вимоги гармонізовано з Регламентом Комісії (ЄС) N 1205/2008 від 03 грудня 2008 року про імплементацію Директиви 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо метаданих (Commission Regulation (EC) N 1205/2008 of 3 December 2008 implementing Directive 2007/2/EC of the European Parliament and the Council as regards metadata) з урахуванням останньої редакції міжнародного стандарту ISO 19115-1:2014 "Географічна інформація. Метадані. Частина 1 - Основи" (далі - ISO 19115-1:2014).

3. У профілі метаданих для наборів геопросторових даних та метаданих для геоінформаційних сервісів НІГД (далі - Профілі) включено відповідно 26 та 20 елементів із понад 400 елементів загального набору метаданих, визначених у ISO 19115-1:2014.

Найменування і типи даних елементів метаданих відповідають таким міжнародним та національним стандартам:

ISO 19115-1:2014 "Географічна інформація. Метадані. Частина 1 - Основи";

ISO/TS 19115-3:2016 "Географічна інформація. Метадані. Частина 3 - XML схема реалізації для основних концепцій";

ISO 19157:2013 "Географічна інформація. Якість геопросторових даних".

4. Для створення метаданих у складі національного геопорталу та геопорталів держателів даних реалізуються прикладні сервіси створення метаданих з набором елементів метаданих для Профілів, визначених в цих вимогах.

5. Прикладні сервіси створення метаданих повинні забезпечувати формування наборів метаданих в XML форматах за схемами, визначеними у міжнародному стандарті ISO/TS 19115-3:2016, формальний опис яких надається у відкритому доступі на офіційному сайті Міжнародної організації стандартизації (ISO) за посиланням: https://standards.iso.org/iso/19115/.

6. У цих Технічних вимогах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" та Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. N 532.

II. Склад профілів метаданих для наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних

1. Склад Профілів визначено відповідно до правил створення профілів, сформульованих у ISO 19115-1:2014:

профіль не може змінювати ім'я, визначення або тип даних елемента метаданих;

профіль повинен включати:

ядро метаданих, визначених у ISO 19115-1:2014 для цифрового набору геопросторових даних або для геоінформаційних сервісів, визначених цим стандартом;

усі обов'язкові метадані у всіх обов'язкових розділах;

усі умовні елементи метаданих у всіх обов'язкових секціях, якщо набір даних відповідає умові, що вимагається розділом;

усі обов'язкові елементи метаданих у всіх умовних секціях, якщо набір даних відповідає умові, що вимагається розділом;

усі умовні елементи метаданих у всіх умовних розділах, якщо набір даних відповідає умові, що вимагається елементом метаданих та розділом;

профіль повинен бути доступний кожному, хто отримує метадані, що створені у відповідності з цим профілем.

2. Склад профілю метаданих для наборів геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних, який визначено у Додатку 1 до цих Технічних вимог, включає:

ядро елементів метаданих (рядки 1 - 18 таблиці), що визначені в додатку F.2 до ISO 19115-1:2014 для виявлення несервісних геоінформаційних ресурсів, до яких належать набори геопросторових даних та комплекси наборів геопросторових даних;

вісім елементів (рядки 19 - 26 таблиці) із загальних елементів метаданих за ISO 19115-1:2014 з додатковими відомостями про референцну систему координат набору даних, стадію виробництва даних, відповідність даних певній специфікації, частоту оновлення даних, а також додаткові відомості про набір метаданих для їх коректного використання пошуковими сервісами.

3. Склад профілю метаданих для геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних, який визначено у Додатку 2 до цих Технічних вимог, включає:

ядро елементів метаданих (рядки 1 - 16 таблиці), що визначені в додатку F.3 до ISO 19115-1:2014 для виявлення геоінформаційних сервісів;

чотири елементи (рядки 17 - 20 таблиці) із загальних елементів метаданих за ISO 19115-1:2014 з додатковими відомостями про набір метаданих для їх коректного використання пошуковими сервісами.

4. Таблиці складу профілів метаданих містять загальні відомості про елементи метаданих за такою загальною структурою:

порядковий номер елемента метаданих в таблиці;

найменування елемента та його познака в ієрархії класів елементів метаданих відповідно до ISO 19115-1:2014;

познаки обов'язковості та множинності входження елементу метаданих в набір метаданих певного ресурсу;

коментарі щодо призначення, змісту і типів даних елементів метаданих.

5. Обов'язковість - визначає, чи є елемент обов'язковим (О) для заповнення чи умовним (У), що включаються в набір елементів про певний ресурс (набір геопросторових даних, комплект наборів геопросторових даних або геоінформаційний сервіс), якщо для ресурсу виконується зазначена в профілі умова - наявність в ресурсі, що описується метаданими, відповідної властивості, для опису якої призначений умовний елемент метаданих.

6. Множинність входження - визначає можливе число елементів метаданих або їх груп в наборі метаданих, що описує певний ресурс.

У Додатках 1 та 2 до цих Технічних вимог для значень множинності входження використовуються такі познаки:

[1] - "рівно один" означає, що елемент метаданих документується для певного ресурсу лише один раз;

[1...*] - "один або багато" означає, що елемент певного типу документується мінімум один раз;

[0..1] - "нуль або один" вказує на те, що елемент метаданих є необов'язковим, але в разі наявності документується лише один раз;

[0.. *] - "нуль або багато" означає, що наявність елемента метаданих є необов'язковою, але елемент може документуватися за потреби стільки разів, скільки це необхідно;

при множинності, яка дорівнює 0..1 або 0.. *, умова визначає, коли відповідні елементи метаданих є обов'язковими.

III. Базові класифікатори для значень елементів метаданих

1. Класифікатор CI_DateTypeCode для коду події, для якої вказується дата, відповідно до додатку B.3.2 до ISO 19115-1:2014

2. Класифікатор CI_RoleCode для коду функції (ролі) відповідальної сторони щодо ресурсу відповідно до додатку B.3.5 до ISO 19115-1:2014

3. Класифікатор MD_TopicCategoryCode для коду тематичної категорії ресурсу відповідно до додатку B.3.30 до ISO 19115-1:2014

4. Класифікатор MD_RestrictionCode для коду обмежень доступу та використання ресурсу відповідно до додатку B.3.27 до ISO 19115-1:2014

5. Коди для Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 згідно бази даних міжнародного репозитарію параметрів референцних систем координат EPSG

6. Класифікатор MD_ProgressCode для коду статусу ресурсу відповідно до додатку B.3.25 до ISO 19115-1:2014

7. Класифікатор MD_MaintenanceFrequencyCode для коду частоти оновлення даних відповідно до додатка B.3.21 до ISO 19115-1:2014

8. Класифікатор SV_CouplingType для коду типу зв'язності геоінформаційного сервісу з набором даних відповідно до додатка B.3.21 до ISO 19115-1:2014

Додаток 1
до Технічних вимог до метаданих для наборів геопросторових даних і геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних
(пункт 2 розділу II)

Склад профілю метаданих для наборів геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних

Додаток 2
до Технічних вимог до метаданих для наборів геопросторових даних і геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних
(пункт 3 розділу II)

Склад профілю метаданих для геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних

____________

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
10 листопада 2021 року N 347

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 січня 2022 р. за N 22/37358

Технічні вимоги
до специфікацій геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних

1. Цими Технічними вимогами визначаються вимоги до структури та складу специфікації геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних (далі - НІГД), визначених у статті 5 та додатку до Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" (далі - Закон).

2. Ці Технічні вимоги відповідають основним вимогам до змісту специфікацій даних Інфраструктури геопросторових даних Європейського Союзу INSPIRE та положенням національного стандарту ДСТУ ISO 19131:2019 (ISO 19131:2007; Amd 1:2011, IDT) "Географічна інформація. Специфікація геоінформаційного продукту".

3. Держателі геопросторових даних НІГД відповідно до Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. N 532 (далі - Порядок), забезпечують розроблення специфікацій, гармонізованих із специфікаціями даних INSPIRE, та їх реєстрацію в базі даних реєстру специфікацій наборів геопросторових даних НІГД в сховищі даних національного геопорталу.

Геопросторові дані повинні бути забезпечені специфікацією, що розробляється відповідно до вимог Порядку і національного національного стандарту ДСТУ ISO 19131:2019 та гармонізуються з Регламентом Комісії (ЄС) N 1089/2010 від 23 листопада 2010 року про імплементацію Директиви 2007/2/єс Європейського Парламенту та Ради щодо сумісності наборів просторових даних і сервісів (Commission Regulation (EU) N 1089/2010 of 23 November 2010 implementing Directive 2007/2/EC of the European Parliament and the Council as regards interoperability of spatial data sets and services).

4. Специфікація геопросторових даних повинна містити докладний опис концептуальної моделі геопросторових даних та вимоги до її складових відповідно до національних стандартів з географічної інформації з метою забезпечення створення і постачання інтероперабельних геопросторових даних держателями даних та їх повторне використання іншими користувачами у сфері НІГД.

5. У цих Технічних вимогах терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі та Порядку.

6. Специфікація геопросторових даних містить докладний опис набору геопросторових даних або комплекту наборів геопросторових даних, а також додаткову інформацію, які забезпечують створення і постачання геопросторових даних виробниками даних та їх повторне використання іншими користувачами.

7. Інформація, що міститься в специфікації геопросторових даних, відрізняється від інформації, що надається в метаданих, які містять інформацію про конкретний фізичний набір даних. Інформація зі специфікації геопросторових даних може бути використана при створенні метаданих для конкретного набору даних, що виробляється у відповідності до специфікації. Метадані описують актуальний набір даних, специфікація геопросторових даних визначає яким набір даних повинен бути.

8. Специфікація геопросторових даних НІГД повинна містити такі обов'язкові розділи:

Стислий огляд;

Сфера застосування;

Ідентифікація набору геопросторових даних;

Зміст і структура геопросторових даних;

Системи відліку;

Якість геопросторових даних;

Постачання геопросторових даних;

Метадані.

Специфікація геопросторових даних також може містити такі додаткові необов'язкові розділи:

Збирання даних;

Супроводження даних;

Зображення;

Додаткова інформація.

9. Вимоги до кожного з цих розділів специфікації стисло описано у пунктах 10 - 21 цих Технічних вимог. Докладний опис елементів кожного розділу специфікації визначено у національному стандарті ДСТУ ISO 19131:2019 (ISO 19131:2007; Amd 1:2011, IDT) "Географічна інформація. Специфікація геоінформаційного продукту", який рекомендується застосовувати при розробленні специфікації геопросторових даних НІГД.

10. У стислому огляді специфікації потрібно описати такі загальні відомості про специфікацію геопросторових даних та геопросторові дані:

інформація про розроблення специфікації геопросторових даних;

неформальний опис геопросторових даних;

нормативні посилання;

терміни і визначення, які можуть приймати форму посилання на словник термінів;

позначення та скорочення.

Загальна інформація про розроблення специфікації геопросторових даних зазначена у Додатку 1 до цих Технічних вимог.

Неформальний опис геопросторових даних призначено для подання короткого вступу до специфікації геопросторових даних, який дозволяє користувачу сформувати краще розуміння специфікації.

У нормативних посиланнях наводяться міжнародні та національні стандарти, на які потрібно посилатися або використовувати в специфікації геопросторових даних, зокрема:

ДСТУ ISO 639-2:2009 (ISO 639-2:1998, IDT) "Коди для подання назв мов - Частина 2: код Альфа - 3";

ДСТУ ISO 19101:2009 (ISO 19101:2002, IDT) "Географічна інформація. Еталонна модель";

ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних";

ДСТУ ISO 19103:2017 (ISO 19103:2015, IDT) "Географічна інформація. Мова концептуальних схем";

ДСТУ ISO 19107:2017 (ISO 19107:2003, IDT) "Географічна інформація. Просторова схема";

ДСТУ ISO 19108:2017 (ISO 19108:2002, IDT) "Географічна інформація. Часова схема";

ДСТУ ISO 19109:2017 (ISO 19109:2015, IDT) "Географічна інформація. Правила для прикладної схеми";

ДСТУ ISO 19110:2017 (ISO 19110:2016, IDT) "Географічна інформація. Методологія каталогізації об'єктів";

ДСТУ ISO 19111:2017 (ISO 19111:2007, IDT) "Географічна інформація. Просторова прив'язка за координатами";

ДСТУ ISO 19112:2017 (ISO 19112:2003, IDT) "Географічна інформація. Просторова прив'язка за географічними ідентифікаторами";

ISO 19115-1:2014 "Географічна інформація. Метадані - Частина 1: Основи";

ISO/TS 19115-3:2016 "Географічна інформація. Метадані - Частина 3: XML схема реалізації для основних концепцій";

ДСТУ ISO 19117:2017 (19117:2012, IDT) "Географічна інформація. Зображення";

ДСТУ ISO 19118:2017 (ISO 19118:2011, IDT) "Географічна інформація. Кодування";

ДСТУ ISO 19119:2017 (ISO 19119:2016, IDT) "Географічна інформація. Сервіси";

ДСТУ ISO 19123:2017 (ISO 19123:2005, IDT) "Географічна інформація. Схема для геометрії і функцій покриття";

ДСТУ ISO/TS 19127:2017 (ISO/TS 19127:2005, IDT) "Географічна інформація. Геодезичні коди і параметри";

ДСТУ ISO 19131:2019 (ISO 19131:2007; Amd 1:2011, IDT) "Географічна інформація. Специфікація геоінформаційного продукту";

ДСТУ ISO 19136:2017 (ISO 19136:2007, IDT) "Географічна інформація. Мова географічної розмітки GML";

ISO 19157:2013 "Географічна інформація. Якість даних".

Список термінів і визначень заповнюється відповідними термінами та їх визначеннями, які використовуються в специфікації геопросторових даних відповідно до національних стандартів ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних" та ДСТУ ISO 19131:2019 "Географічна інформація. Специфікація геоінформаційного продукту". Для визначення деяких термінів можна застосовувати посилання на словники термінів.

Список позначень та скорочень містить основні скорочення та їх пояснення, які використовуються в тексті специфікації відповідно до національних стандартів ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних" та ДСТУ ISO 19103:2017 "Географічна інформація. Мова концептуальних схем".

Наводяться всі додаткові скорочення, які згадуються у специфікації геопросторових даних. Скорочення із національних стандартів, які не використовуються у специфікації геопросторових даних, необхідно виключити.

11. Специфікація геопросторових даних повинна містити опис сфери застосування геопросторових даних, яка може обмежуватися просторовим чи часовим екстентом, типами об'єктів та включеними властивостями, просторовим поданням або положенням в ієрархії геоінформаційних продуктів. Специфікація геопросторових даних вказує на розподіл змісту даних на основі одного або кількох критеріїв. Такий розподіл може бути різним для різних частин специфікації. Кожна така частина змісту даних повинна бути описана в розділі сфери застосування специфікації геопросторових даних. Ці описи можуть успадковувати або перевизначити загальну сферу застосування специфікації.

За основу поділу змісту даних повинні бути використані такі критерії:

просторовий чи часовий екстенти;

тип об'єкта;

тип властивості;

значення властивості;

просторове подання;

ієрархія наборів геопросторових даних.

Інформація, яка описує область застосування повинна включати ідентифікацію та елементи для опису сфери:

рівень - код, що ідентифікує ієрархічний рівень даних;

назва рівня - назва ієрархічного рівня даних;

опис рівня - докладний опис рівня даних;

екстент - просторовий, вертикальний і часовий екстенти даних;

покриття - покриття, до яких застосовується інформація.

12. Специфікація геопросторових даних повинна містити інформацію, що ідентифікує набір геопросторових даних, як зазначено у Додатку 2 до цих Технічних вимог.

13. Інформація про зміст геопросторових даних основана на об'єктному підході та подається в термінах прикладної схеми і каталогу об'єктів, а посилання на них з текстовими поясненнями повинні включатися в специфікацію геопросторових даних.

Прикладна схема забезпечує формальний опис структури і змісту геопросторових даних. Це концептуальна модель, що описується з використанням мови концептуальних схем, такої як UML. Вона повинна містити подання типів об'єктів, типів властивостей, включаючи типи атрибутів, операції над об'єктами і асоціації, відношення успадкування і обмеження.

Типи атрибутів охоплюють описові, геометричні та часові властивості. Асоціації включають просторові та часові відношення, такі як топологічні відношення, а також непросторові відношення (наприклад, право власності), які існують між типами об'єктів.

Розроблення прикладної схеми повинно відповідати національним стандартам ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних" та ДСТУ ISO 19109:2017 "Географічна інформація. Правила для прикладної схеми".

Каталог об'єктів забезпечує опис семантики усіх типів об'єктів, разом з їх атрибутами і доменами значень атрибутів, типами асоціацій між типами об'єктів, і операціями над об'єктами, що містяться в прикладній схемі. Всі типи об'єктів, їх атрибути і домени значень атрибутів, типи асоціацій між типами об'єктів, операції над об'єктами, що визначені в прикладній схемі, повинні бути описані в каталозі об'єктів.

Каталог об'єктів повинен створюватися відповідно до національних стандартів ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних" та ДСТУ ISO 19110:2017 "Географічна інформація. Методологія каталогізації об'єктів". Він повинен бути включеним у специфікацію геопросторових даних або містити зовнішнє посилання на назву каталогу об'єктів.

Специфікація геопросторових даних повинна містити повний опис кожного типу об'єкта, що включається в набір геопросторових даних, та посилання на/або опис каталогу об'єктів і атрибутів як описано в національному стандарті ДСТУ ISO 19110:2017. "Розроблення каталогу об'єктів" та відповідати національному стандарту ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних".

Держателі геопросторових даних НІГД забезпечують введення каталогу об'єктів набору геопросторових даних в базу даних електронних каталогів сховища даних національного геопорталу.

У цьому розділі зазначаються додаткові вимоги до даних покриття - підтипу об'єкта категорії географічного поля. Більшість типів об'єктів мають одне значення для кожного атрибута об'єкта, покриття має властивості функції, що повертає одне або багато значень для кожного атрибута об'єкта з набору позицій в просторово-часовому домені. У результаті, прикладна схема покриття забезпечує додаткову структуру для атрибутів покриття. Вона включає в себе набір просторових та/або часових атрибутів, які організовані, як область покриття, в той час як інші атрибути представлені, як діапазон покриття. Крім того, покриття може мати атрибути, асоціації, або операції, які прикріплені до покриття в цілому, так само, як і у випадку об'єкта будь-якого іншого типу.

Геопросторові дані можуть включати в себе екземпляри одного або декількох типів покриттів в доповнення до екземплярів інших типів об'єктів. Прикладна схема для таких даних повинна описувати включені типи покриття відповідно до національного стандарту ДСТУ ISO 19123:2017 "Географічна інформація. Схема для геометрії і функцій покриття".

Усі типи покриття з їх атрибутами і атрибутами домена значень, типами асоціацій між типами об'єктів і операціями над об'єктами, що відображені в прикладній схемі, повинні бути описані в каталозі об'єктів. Прикладна схема для покриття об'єктів повинна описувати включені типи покриття відповідно до національного стандарту ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних".

14. Специфікація геопросторових даних повинна містити інформацію, що визначає, які системи відліку використовуються для геопросторових даних. Вони повинні включати:

просторову систему відліку;

часову систему відліку.

За просторову систему відліку прийнято Державну геодезичну референцну систему координат УСК-2000 та Балтійську систем висот 1977 року.

15. Специфікація геопросторових даних повинна визначати вимоги щодо якості даних відповідно до міжнародного стандарту ISO 19157:2013 "Географічна інформація. Якість даних" та включати опис прийнятних рівнів відповідності якості та відповідних мір якості даних, як це визначено в ISO 19157:2013. Це твердження поширюється на всі елементи і піделементи якості даних, які визначено в ISO 19157:2013, навіть якщо визначені елементи якості даних чи піделементи якості даних не використовуються. Вони також повинні включати будь-які додаткові елементи якості даних чи субелементів.

Визначення інформації про якість повинно повторюватися стільки разів, скільки є різних сфер застосування набору геопросторових даних, і бути описано як визначено у міжнародному стандарті ISO 19115-1:2014 "Географічна інформація. Метадані - Частина 1: Основи".

При встановленні рівнів відповідності якості в специфікації геопросторових даних, слід брати до уваги, що:

різні методи оцінювання якості можуть застосовуватися до різних частин набору геопросторових даних (різні області застосування якості даних);

для однакових елементів якості даних, можуть бути досягнуті різні результати, з різними довірчими інтервалами, з різними мірами оцінювання якості;

рівні відповідності якості можуть бути різними для різних об'єктів у наборі геопросторових даних, наприклад, необхідна точність позиціонування для об'єктів з нечіткими межами, як правило, значно нижча, ніж для лінійних і чітко визначених об'єктів.

16. Специфікація геопросторових даних повинна визначати певні вимоги щодо постачання геоінформаційного продукту та включати інформацію про формати і засоби постачання інформації.

Інформація про формат постачання повинна містити такі елементи:

назва формату даних;

версія формату (дата, номер тощо);

назва піднабору, профілю чи специфікації формату даних;

структура файла постачання;

мова(и), яку використано в наборі даних;

повна назва стандарту кодування символів, що використовується.

Інформація про засоби постачання повинна містити такі елементи:

опис одиниць постачання (наприклад, тайли, шари, географічна область);

плановий розмір інформаційного блока в заданому форматі, виражений в мегабайтах;

назву носія даних;

іншу інформацію про постачання.

17. Основні елементи метаданих, як це визначено в міжнародному стандарті ISO 19115:2014 "Географічна інформація. Метадані - Частина 1: Основи", повинні бути включені до метаданих наборів геопросторових даних НІГД. Додаткові елементи метаданих, які повинні постачатися, зазначаються у специфікації геопросторових даних. Формат і кодування метаданих повинні бути зазначені у специфікації геопросторових даних з урахуванням вимог міжнародного стандарту ISO/TS 19115-3:2016 "Географічна інформація. Метадані. Частина 3 - XML схема реалізації для основних концепцій".

18. Специфікація геопросторових даних може містити інформацію про те, як дані збираються. Цей розділ специфікації геопросторових даних повинен містити звіт про збирання даних та описувати джерела і процеси, що використовуються. У ньому визначається довільний вибір процесу збирання даних або описуватися один специфічний процес збирання даних. Повинні бути визначені вимоги до якості проміжних даних, які необхідно задовольнити для отримання кінцевих даних з потрібним рівнем якості. Якщо технологія створення даних відрізняється для окремих складових набору даних, то необхідно описати кожну складову окремо.

Якщо не існує цієї інформації, то вказується такий текст: "Доступна інформація про збирання даних для цього набору геопросторових даних відсутня".

19. Специфікація геопросторових даних повинна містити інформацію про те, як дані супроводжуються. У разі включення цього розділу до специфікації набору геопросторових даних, у ньому описуються принципи і критерії, які застосовуються для супроводження зібраних даних. Вони повинні містити відомості про періодичність обслуговування та оновлення даних, частоту, з якою вносяться зміни і доповнення до геопросторових даних.

Якщо один набір даних містить дані, які оновлюються з різною частотою, то необхідно це зафіксувати в метаданих. У випадку відсутності цієї інформації, вказують такий текст: "Доступна інформація про супроводження геопросторових даних відсутня".

20. За необхідності в цьому розділі специфікації геопросторових даних потрібно описати інформацію про те, яким чином дані набору геопросторових даних повинні бути подані у картографічному вигляді або у вигляді зображення. Якщо ця інформація надається, то необхідно вказувати посилання на набір правил створення зображення та набір специфікацій для зображень.

Каталог зображень визначається відповідно до ДСТУ ISO 19117:2017 (19117:2012, IDT) "Географічна інформація. Зображення".

Якщо відсутня така інформація, то зазначають таке: "Доступна інформація про зображення цього набору геопросторових даних відсутня".

21. У цьому розділі подається додаткова інформація, яка може заінтересувати користувачів геопросторових даних, якщо така існує. Також потрібно описати обмеження щодо інформації (стосовно доступу і використання). Якщо ця інформація стосується лише частини геоінформаційного продукту, то область застосування обмежень потрібно чітко визначити.

Якщо додаткова інформація відсутня, то у специфікації геопросторових даних потрібно вказувати такий текст: "Додаткова інформація про цей набір геопросторових даних відсутня".

Додаток 1
до Технічних вимог до специфікацій геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних
(пункт 10)

Загальна інформація про розроблення специфікації геопросторових даних

Додаток 2
до Технічних вимог до специфікацій геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних
(пункт 12)

Інформація, що ідентифікує набір геопросторових даних

____________

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
10 листопада 2021 року N 347

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 січня 2022 р. за N 23/37359

Технічні вимоги
до геоінформаційних сервісів геопорталів національної інфраструктури геопросторових даних

I. Загальні положення

1. Ці Технічні вимоги встановлюють загальні технічні характеристики та показники якості функціонування геоінформаційних сервісів національної інфраструктури геопросторових даних з метою досягнення інтероперабельності сервісів національного геопорталу та геопорталів держателів даних, за допомогою яких забезпечується доступ до геопросторових даних і метаданих національної інфраструктури геопросторових даних в мережі Інтернет відповідно до Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" (далі - Закон) та Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. N 532 (далі - Порядок).

2. У цих Технічних вимогах терміни вживаються у такому значенні:

нормальні умови - періоди поза відрізків максимального навантаження, встановлені на рівні 90 % повного часу роботи мережевого сервісу;

публічний суб'єкт:

орган державної влади або орган місцевого самоврядування, інші центральні адміністративні органи (в тому числі підвідомчі адміністративні органи, підвідомчі служби, а також установи, засновниками яких є центральні адміністративні органи), відповідальні за набори геопросторових даних;

автономна публічна установа або юридична особа приватного права, яка в рамках передбаченої законом компетенції надає публічні послуги, що включають діяльність і спеціальні послуги, безпосередньо пов'язані з геопросторовими даними;

третя особа - фізична або юридична особа, яка не є публічним суб'єктом;

час відгуку - час, необхідний операції сервісу для відправки першого байта результату;

XML (Extensible Markup Language) - стандартна розширювана мова розмітки, яка використовується з метою структурованої розмітки документів і передавання даних між застосунками через Інтернет;

RIF (Rule Interchange Format) - стандартний формат, призначений для забезпечення взаємного обміну, інтероперабельності та взаємодії систем;

GML (Geography Markup Language) - заснована на XML мова опису геопросторових об'єктів, що призначена для використання як мови моделювання географічних інформаційних системах та уніфікованого формату обміну геопросторовими даними через Інтернет;

SOAP (Simple Object Access Protocol) - заснований на XML стандартний протокол обміну структурованими даними за допомогою мережними сервісами;

WSDL (Web Service Definition Service) - заснована на XML мова для опису функціональності, що надається мережевими сервісами;

WS-Addressing (Web Services Addressing) - специфікація, в якій визначається взаємодія та обмін інформацією між мережевими сервісами за механізмом звернень незалежно від каналу транспортування повідомлень.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі та Порядку.

3. Ці Технічні вимоги гармонізовані з регламентами Комісії Європейського Союзу (ЄС) щодо імплементації Директиви Європейського Парламенту і Ради 2007/2/ЄС від 14 березня 2007 року про створення Інфраструктури просторової інформації у Європейському Співтоваристві (INSPIRE):

Регламент Комісії (ЄС) N 976/2009 від 19 жовтня 2009 року про імплементацію Директиви 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо мережевих сервісів;

Регламент Комісії (ЄС) N 1088/2010 від 23 листопада 2010 року про внесення змін до Регламенту (ЄС) N 976/2009 щодо сервісів завантаження та сервісів перетворення.

4. Держателі геопросторових даних національної інфраструктури геопросторових даних створюють:

пошукові сервіси, використовуючи вебсервіс каталогу метаданих CSW, з метою забезпечення виявлення наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів на основі вмісту метаданих та відображення їх вмісту;

сервіси візуалізації, використовуючи картографічний вебсервіс WMS та вебсервіс картографічних тайлів WMTS з метою розподілу і використання наборів геопросторових даних публічними суб'єктами і третіми особами, а також з метою оприлюднення наборів геопросторових даних за допомогою національного геопорталу:

сервіси завантаження, використовуючи вебсервіс геопросторових об'єктів WFS і вебсервіс покриття WCS, з метою розподілу і використання наборів геопросторових даних публічними суб'єктами та третіми особами;

сервіси перетворення, використовуючи вебсервіс опрацювання геопросторових даних WPS та стандартні технології для мережевих сервісів SOAP, визначені за допомогою WSDL, і специфікації WS-Addressing, використовуючи формат RIF для визначень відповідності схем перетворення, мову розмітки XML для елементів конфігурації і мову GML для схеми-джерела перетворення.

5. При створенні сервісів перетворення держателі можуть комбінувати їх з іншими сервісами, зазначеними в абзацах другому - четвертому пункту 4 цього розділу цих Технічних вимог, для забезпечення інтероперабельності мережевих сервісів.

6. Адміністратор національного геопорталу забезпечує пошук і доступ до геоінформаційних сервісів за допомогою сервісів національного геопорталу і виконує тестування і моніторинг цих сервісів.

7. Треті особи, які надають доступ до своїх наборів і сервісів геопросторових даних у національній інфраструктурі геопросторових даних, повинні дотримуватися положень цих Технічних вимог.

II. Вимоги та характеристики, що застосовуються до пошукових сервісів

1. Пошукові сервіси створюються на основі геоінформаційних сервісів типу CSW та повинні забезпечувати пошук елементів метаданих за набором критеріїв пошуку, визначеному у Додатку 1 до цих Технічних вимог.

2. Елементи метаданих або набори елементів метаданих, які повинні бути доступними як критерії пошуку:

назва ресурсу;

опис ресурсу;

тип ресурсу;

унікальний ідентифікатор ресурсу;

часові посилання.

3. Для забезпечення пошуку ресурсів через комбінацію критеріїв пошуку повинні підтримуватися логічні оператори та оператори порівняння.

4. Для забезпечення пошуку ресурсів на основі межі географічної області сервіс повинен підтримувати такий просторовий оператор:

оператор "Перетин (Intersects)" - здійснює запит щодо перетинання "Географічного обмежувального прямокутника метаданих" із межами області в пошуковому запиті.

5. Пошуковий сервіс повинен надавати такі операції:

операція "Отримати метадані пошукового сервісу (Get Discovery Service Metadata)" надає всю необхідну інформацію про сервіс і описує його потужність;

операція "Пошук метаданих (Discover Metadata)" дозволяє запитувати елементи метаданих для ресурсів на основі запиту на отримання метаданих із цільового пошукового сервісу.

6. Пошуковий сервіс повинен підтримувати такі операції:

операція "Публікація метаданих (Publish Metadata)" дозволяє зміну елементів метаданих ресурсів в пошуковому сервісі (механізми внесення або отримання метаданих). Під зміною мається на увазі внесення, оновлення або видалення;

операція "Зв'язаний пошуковий сервіс (Link Discovery Service)" дозволяє декларувати готовність пошукового сервісу до здійснення пошуку ресурсів за допомогою мережевого сервісу, підтримуючи, в той же час, метадані на засобах держателя даних.

7. Операція "Отримати метадані пошукового сервісу":

запит "Отримати метадані пошукового сервісу" має параметр, що ідентифікує природну мову для вмісту відповіді на цей запит;

відповідь на запит "Отримати метадані пошукового сервісу" містить такі параметри:

параметр "Метадані пошукового сервісу" містить елементи мінімального набору метаданих для пошукового сервісу;

параметри "Метадані операцій" містять метадані про операції, що реалізовані в пошуковому сервісі, описують кожну операцію та містять таке:

для операції "Публікація метаданих" - індикатори наявності механізму вилучення, механізму вставлення чи обох механізмів;

для кожної операції - опис обмінних даних та мережеву адресу;

два параметри для мови: параметр "Мова відповіді", який ідентифікує природну мову, що використовується в параметрах відповіді щодо метаданих пошукового сервісу, та параметр "Підтримувані мови", який містить перелік природних мов, що підтримуються пошуковим сервісом.

8. Операція "Пошук метаданих":

запит "Пошук метаданих" містить такі параметри:

параметр "Мова", який ідентифікує природну мову для вмісту відповіді на цей запит;

параметр "Запит", що містить комбінацію критеріїв пошуку, які зазначено в пунктах 1 і 2 розділу II цих Технічних вимог;

відповідь на запит "Пошук метаданих" повинна мати параметр, що містить, принаймні, елементи мінімального набору метаданих для кожного ресурсу, який відповідає запиту.

9. Функція операції "Публікація метаданих" здійснює публікацію елементів метаданих ресурсів у пошуковому сервісі. Визначено дві можливості, з яких одна повинна бути підтримана:

за допомогою механізму вставлення, який дозволяє змінювати елементи метаданих наявних ресурсів через пошуковий сервіс. Параметр запиту "Редагувати метадані (Edit Metadata)" надає всю запитувану інформацію для того, щоб була можливість вставлення, актуалізації або вилучення з пошукового сервісу елементів метаданих ресурсів;

за допомогою механізму вилучення, який дозволяє пошуковому сервісу віддалено здійснювати витяги елементів метаданих ресурсів. Параметр запиту "Збір метаданих (Collect Metadata)" надає всю інформацію щодо віддаленого розташування, яка необхідна для отримання доступних метаданих ресурсів. Параметр містить елементи метаданих зазначеного геоінформаційного сервісу.

10. Операція "Зв'язаний пошуковий сервіс" дозволяє декларувати готовність пошукового сервісу, що відповідає цим Технічним вимогам, до здійснення пошуку ресурсів за допомогою мережевого сервісу, підтримуючи, в той же час, метадані ресурсу засобами держателів даних.

У параметрі запиту операції "Зв'язаний пошуковий сервіс" надається вся інформація щодо пошукового сервісу публічного суб'єкта або третьої особи, який виконує положення цих Технічних вимог, дозволяючи пошуковому сервісу отримувати метадані ресурсів на основі комбінації критеріїв пошуку від пошукового сервісу публічного суб'єкта або третьої особи та групувати їх з іншими метаданими ресурсів.

III. Вимоги та характеристики, що застосовуються до сервісів візуалізації

1. Сервіси візуалізації створюються на основі геоінформаційних сервісів типу WMS та WMTS і повинні надавати такі операції:

операція "Отримати метадані сервісу візуалізації (GetViewServiceMetadata або GetCapabilities)" надає всю необхідну інформацію (метадані про сервіс, операції, підтримувані параметри та перелік доступних шарів) про сервіс і описує його можливості;

операція "Отримати карту (GetMap)" надає карту, що містить географічну і тематичну інформацію, отриману із доступних наборів геопросторових даних. Зображенням карти має координатну прив'язку.

2. Сервіс візуалізації повинен дозволяти виконання такої операції:

операція "Пов'язаний сервіс візуалізації (LinkViewService)" дозволяє держателю або третій особі декларувати сервіс візуалізації за допомогою мережевого сервісу, підтримуючи, в той же час, візуалізацію засобами держателя даних або третьої особа.

3. Операція "Отримати метадані сервісу візуалізації":

запит "Отримати метадані сервісу візуалізації" містить параметр, що ідентифікує природну мову для вмісту відповіді на цей запит;

відповідь на запит "Отримати метадані сервісу візуалізації" містить такі параметри:

параметр "Метадані сервісу візуалізації" містить елементи набору метаданих для сервісу візуалізації;

параметри "Метадані операцій" описують операції сервісу візуалізації та містять, принаймні, опис обмінних даних та мережеву адресу для кожної операції;

два параметри для мови: параметр "Мова відповіді", який ідентифікує природну мову, що використовується в параметрах відповіді щодо метаданих сервісу візуалізації, та параметр "Підтримувані мови", який містить перелік природних мов, що підтримуються сервісом візуалізації;

параметр "Метадані шарів електронної карти": у Додатку 2 до цих Технічних вимог наведені елементи метаданих, що забезпечуються для кожного шару електронної карти;

спеціальні параметри, що забезпечуються для кожного шару електронної карти, наведені у Додатку 3 до цих Технічних вимог.

4. Параметри, які повинен підтримувати запит "Отримати карту", зазначені у Додатку 4 до цих Технічних вимог.

5. Операція "Зв'язаний сервіс візуалізації" надає всю інформацію про сервіс візуалізації держателя даних або третьої особи, що виконує положення цих Технічних вимог, дозволяючи мережевому сервісу отримувати карти від сервіса візуалізації держателя даних або третьої особи та групувати їх з іншими картами.

6. Сервіс візуалізації повинен мати такі обов'язкові характеристики:

референцні системи координат. Одночасна візуалізація шарів здійснюється з використанням однієї єдиної референцної системи координат, а сервіс візуалізації підтримує щонайменше референцні системи геопросторових даних, унікальні в просторі, що складаються з набору координат (x, y, z) або широти, довготи і висоти, на основі горизонтального і вертикального датума згідно пункту 6 Порядку;

формат зображення. Сервіс візуалізації повинен підтримувати, принаймні, один з таких форматів зображень - формат Portable Network Graphics (PNG) або формат Graphics Interchange Format (GIF), без компресії.

IV. Вимоги та характеристики, що застосовуються до сервісів завантаження

1. Сервіси завантаження створюються на основі геоінформаційних сервісів типу WFS, WCS та WFS-G і повинні надавати такі операції:

операція "Отримати метадані сервісу завантаження (Get Download Service Metadata або GetCapabilities)" надає всю необхідну інформацію щодо сервісу завантаження наборів геопросторових даних і визначає можливості сервісу;

операція "Отримати набір геопросторових даних (Get Spatial Data Set)" дозволяє здійснювати завантаження набору геопросторових даних;

операція: "Опис набору геопросторових даних (Describe Spatial Data Set)" надає опис всіх типів геопросторових об'єктів, що містяться в наборі геопросторових даних;

операція "Пов'язаний сервіс завантаження (Link Download Service)" дозволяє держателю або третій особі декларувати сервіс завантаження для завантаження наборів геопросторових даних, або, там де це можливо, геопросторових об'єктів, за допомогою мережевого сервісу, зберігаючи можливість завантаження даних засобами держателя даних або третьої особи.

2. Операція "Отримати метадані сервісу завантаження":

параметр запиту "Отримати метадані сервісу завантаження" вказує на природну мову для вмісту відповіді на цей запит;

відповідь на запит "Отримання метаданих сервісу завантаження" повинна містити такий набір параметрів:

параметр "Метадані сервісу завантаження" повинен містити, принаймні, елементи мінімального набору метаданих для сервісу завантаження;

параметри "Метадані операцій" повинні надавати метадані для операцій, що виконуються сервісом завантаження, та містити, принаймні, один опис для кожної операції, в тому числі мінімум один опис обмінних даних та мережеву адресу;

два параметри для мови: параметр "Мова відповіді", який ідентифікує природну мову, що використовується в параметрах відповіді щодо метаданих сервісу завантаження, та параметр "Підтримувані мови", який містить перелік природних мов, що підтримуються сервісом завантаження;

параметр "Метадані наборів геопросторових даних" надає елементи метаданих наявних наборів геопросторових даних; додатково, для кожного набору геопросторових даних має надаватися перелік наявних референцних систем координат, визначених в пункті 6 Порядку.

3. Операція "Отримати набір геопросторових даних":

запит операції "Отримати набір геопросторових даних" містить такі параметри:

параметр "Мова", який ідентифікує природну мову, що запитується для набору геопросторових даних;

параметр "Ідентифікатор набору геопросторових даних" повинен містити унікальний ідентифікатор ресурсу URI для набору геопросторових даних;

параметр "Референцна система координат" повинен містити референцну систему координат, що визначена в пункті 6 Порядку;

відповідь на запит "Отримати набір геопросторових даних" повинна надавати параметр, який містить запитаний набір геопросторових даних в запитаній мові та запитаній референцній системі координат.

4. Операція "Опис набору геопросторових даних":

запит операції "Опис набору геопросторових даних" повинен містити такі параметри:

параметр "Мова" повинен вказувати запитувану природню мову для опису типу геопросторового об'єкта;

параметр "Ідентифікатор набору геопросторових даних" повинен містити унікальний ідентифікатор ресурсу URI для набору геопросторових даних;

відповідь на запит "Опис набору геопросторових даних" має один параметр, що містить опис геопросторових об'єктів з набору геопросторових даних на запитаній мові.

5. Операція "Пов'язаний сервіс завантаження":

операція "Пов'язаний сервіс завантаження" дозволяє декларувати готовність сервісу завантаження, що відповідає цим Технічним вимогам, до завантаження ресурсів через сервіс завантаження, зберігаючи, в той же час, ресурси на засобах держателя даних;

запит операції "Пов'язаний сервіс завантаження" повинен мати параметр, що надає всю інформацію щодо сервісу завантаження держателя або третьої особи, який відповідає цим Технічним вимогам, а також дозволяти сервісу завантаження надавати доступ до наборів геопросторових даних, а, там де це можливо, до геопросторових об'єктів із сервісу завантаження держателя даних або третьої особи.

6. Операції прямого доступу сервісу завантаження даних:

якщо сервіс завантаження даних надає прямий доступ до наборів геопросторових даних, то, крім операцій, наведених у пункті 1 розділу IV цих Технічних вимог, повинні підтримуватись такі операції:

операція "Отримати геопросторовий об'єкт (Get Spatial Object)" дозволяє отримати геопросторові об'єкти на основі запитів;

операція "Опис типу геопросторових об'єктів (Describe Spatial Object Type)" надає опис типів зазначених геопросторових об'єктів.

7. Операція "Отримати геопросторовий об'єкт":

запит операції "Отримати геопросторовий об'єкт" повинен містити такі параметри:

параметр "Мова", який ідентифікує запитувану природну мову для геопросторових об'єктів;

параметр "Ідентифікатор набору геопросторових даних" повинен містити унікальний ідентифікатор ресурсу URI набору геопросторових даних, по відношенню до якого здійснюється запит. Якщо цей параметр не забезпечується, вважається, що були обрані всі наявні набори геопросторових даних;

параметр "Референцна система координат" повинен містити референцну систему координат, що визначена в пункті 6 Порядку;

параметр "Запит" повинен бути сформований з критеріїв пошуку, визначених у пунктах 1 і 2 розділу II цих Технічних вимог;

відповідь операції "Отримати геопросторовий об'єкт" повинна містити такі параметри:

параметр "Набір геопросторових об'єктів" - це набір, який відповідає критеріям пошуку запиту в запитуваній референцній системі координат та запитуваній мові;

параметр "Метадані набору геопросторових об'єктів" - повинен містити щонайменше елементи метаданих набору геопросторових даних.

8. Операція "Опис типу геопросторового об'єкта":

запит операції "Опис типу геопросторового об'єкта повинен містити такі параметри:

параметр "Мова", що ідентифікує мову природню мову, яка запитується для опису типу геопросторового об'єкта;

параметр "Тип геопросторового об'єкта", який повинен містити назву типу, що нейтральна до мови опису типу геопросторового об'єкта. Якщо цей параметр не забезпечується, вважається, що були обрані всі типи геопросторових об'єктів;

відповідь на запит "Опис типу геопросторового об'єкта". Параметр відповіді на запит "Опис типу геопросторового об'єкта" повинен бути описом типу геопросторового об'єкта.

9. Критерії пошуку для операції "Отримати геопросторовий об'єкт":

з метою виконання операції "Отримати геопросторовий об'єкт" сервісом скачування, повинні підтримуватись такі критерії пошуку:

унікальний ідентифікатор набору геопросторових даних;

усі підходящі ключові атрибути і зв'язки між геопросторовими об'єктами, зокрема, унікальний ідентифікатор геопросторового об'єкта і характеристики, пов'язані з часовим виміром, в тому числі дата поновлення;

межі географічного прямокутника, представлені в референцній системі координат, встановленій відповідно до пункту 6 Порядку;

тема геопросторових даних;

для можливості пошуку геопросторових об'єктів за комбінацією критеріїв пошуку, має підтримуватися використання логічних та порівняльних операторів.

V. Вимоги та характеристики, що застосовуються до сервісів перетворення

1. Сервіс перетворення створюється на основі геоінформаційних сервісів типу WPS та повинен підтримувати виконання таких операцій:

операція "Отримати метадані сервісу перетворення (Get Transformation Service Metadata або GetCapabilities)" надає всю необхідну інформацію про сервіс і описує можливості сервісу, в тому числі прийняту категорію перетворення, прийняті перетворення, типи вихідних даних, визначення прийнятої моделі і мови опису;

операція "Перетворення (Transformation)" дозволяє ефективне розгортання процесу перетворення;

операція "Створення зв'язку з сервісом перетворення (Link Transformation Service)" дозволяє декларувати готовність сервісу перетворень до перетворення наборів геопросторових даних через мережеві сервіси, зберігаючи можливості перетворення засобами держателя даних або третьої особи.

2. Операція "Отримати метадані сервісу перетворення":

параметр запиту "Отримати метадані сервісу перетворення" повинен вказувати природну мову для вмісту відповіді на цей запит;

відповідь на запит "Отримати метадані сервісу перетворення" повинна містити такий набір параметрів:

параметр "Метадані сервісу перетворення", який повинен містити щонайменше елементи метаданих сервісу перетворення;

параметр "Метадані операцій сервісу перетворення" надає метадані про операції, реалізовані сервісом перетворення. Він повинен описувати кожну операцію, включаючи щонайменше опис обмінних даних і мережеву адресу, та містити такі відомості:

категорії перетворень, прийняті операцією "Перетворення";

кодування для вхідного набору геопросторових даних, прийнятого операцією "Перетворення";

мови моделі даних, прийняті операцією "Перетворення";

мови картографічного моделювання, прийняті операцією "Перетворення";

мовні параметри. Повинні бути надані два параметри:

параметр "Мова відповіді" вказує природну мову, що використана у відповіді на запит "Отримати метадані сервісу перетворення";

параметр "Прийняті мови" містить список природних мов, прийнятих у сервісі перетворення.

3. Операція "Перетворення":

запит операції "Перетворення" повинен містити такі параметри:

параметр "Вхідний набір геопросторових даних" містить набір геопросторових даних, який необхідно перетворити;

параметр "Модель джерела" повинен визначати модель вхідного набору геопросторових даних;

параметр "Цільова модель" повинен визначати модель, в яку необхідно перетворити вхідний набір геопросторових даних;

параметр "Опис моделі" повинен визначати, яким чином здійснюється перехід від моделі-джерела до цільової моделі;

параметр "Відповідь на запит операції "Перетворення" повинен містити перетворений набір геопросторових даних, описаний відповідно до правил інтероперабельності.

4. Операція "Створити зв'язок з сервісом перетворення":

параметр запиту "Створити зв'язок з сервісом перетворення" повинен надавати інформацію про сервіс перетворення держателя даних або третьої особи відповідно до цих Технічних вимог, дозволяючи використання відповідного сервісу.

VI. Вимоги до якості геоінформаційних сервісів

1. Держателі даних повинні забезпечити критерії якості геоінформаційних сервісів, пов'язані з потужністю, продуктивністю та доступністю, що визначені в пунктах 2 і 3 цього розділу цих Технічних вимог.

2. Продуктивність:

час відгуку для відправки першої відповіді на запит пошукового сервісу має становити максимум 3 секунди за нормальних умов. Для зображення розміром 470 кілобайт (наприклад, 800 х 600 пікселів з інтенсивністю кольору 8 біт) час відгуку для відправки першої відповіді на запит "Отримати карту (GetMap)" сервісу візуалізації має бути максимум 5 секунд за нормальних умов;

для операції "Отримати метадані сервісу скачування (Get Download Service Metadata)" час відгуку для відправки першої відповіді - максимум 10 секунд за нормальних умов;

для операцій "Отримати набір геопросторових даних (Get Spatial Data Set)" та "Отримати геопросторовий об'єкт (Get Spatial Object)", а також для запиту, що заснований виключно на обмежувальному прямокутнику, час відгуку має бути максимум 30 секунд за нормальних умов і, також за нормальних умов, сервіс скачування повинен підтримувати стійку реакцію не менш 0,5 мегабайт за секунду або не менш 500 геопросторових об'єктів за секунду;

для операції "Опис набору геопросторових даних (Describe Spatial Data Set)" і для операцій типу "Опис геопросторового об'єкта (Describe Spatial Object)" час відгуку має бути максимум 10 секунд за нормальних умов і, також за нормальних умов, сервіс скачування повинен підтримувати стійку відповідь не менш 0,5 мегабайт за секунду або не менш 500 описів геопросторових об'єктів за секунду.

3. Потужність та доступність:

мінімальне число одночасних запитів, спрямованих на пошуковий сервіс, на які повинні бути дані відповіді, відповідно до критеріїв продуктивності, пов'язаних з якістю сервісу, має становити 30 запитів в секунду;

мінімальне число одночасних сервісних запитів, спрямованих на сервіс візуалізації, на які повинні бути дані відповіді, відповідно до критеріїв продуктивності, пов'язаних з якістю сервісу, має становити 20 запитів в секунду;

мінімальне число одночасних сервісних запитів, спрямованих на сервіс скачування, на які повинні бути дані відповіді, відповідно до критеріїв продуктивності, пов'язаних з якістю сервісу, має становити 10 запитів в секунду. Число паралельно оброблених запитів може бути обмежено 50 запитами;

мінімальне число одночасних запитів, адресованих сервісу перетворення, на які повинні бути дана відповіді, відповідно до критеріїв продуктивності, пов'язаних з якістю сервісу, має становити 5 запитів в секунду;

імовірність того, що мережевий сервіс є доступним, повинна становити 99 % загального часу роботи мережевого сервісу.

Додаток 1
до Технічних вимог до геоінформаційних сервісів геопорталів національної інфраструктури геопросторових даних
(пункт 1 розділу II)

Набір критеріїв пошуку

Додаток 2
до Технічних вимог до геоінформаційних сервісів геопорталів національної інфраструктури геопросторових даних
(підпункт 2 пункту 3 розділу III)

Елементи метаданих, що забезпечуються для кожного шару електронної карти

Додаток 3
до Технічних вимог до геоінформаційних сервісів геопорталів національної інфраструктури геопросторових даних
(підпункт 3 пункту 3 розділу III)

Спеціальні параметри, що забезпечуються для кожного шару електронної карти

Додаток 4
до Технічних вимог до геоінформаційних сервісів геопорталів національної інфраструктури геопросторових даних
(пункт 4 розділу III)

Параметри, які повинен підтримувати запит "Отримати карту"

____________

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
10 листопада 2021 року N 347

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
12 січня 2022 р. за N 24/37360

Технічні вимоги та методи
забезпечення інтероперабельності і сумісності наборів геопросторових даних та геоінформаційних сервісів

I. Загальні положення

1. Ці Технічні вимоги визначають призначення, еталонну модель, загальні правила та методи забезпечення інтероперабельності та сумісності наборів геопросторових даних і геоінформаційних сервісів, які створюються та надаються держателями геопросторових даних відповідно до Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" (далі - Закон) та Порядку функціонування національної інфраструктури геопросторових даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 р. N 532 (далі - Порядок).

2. Інтероперабельність геопросторових даних та геоінформаційних сервісів в цих Технічних вимогах розглядається як ключова властивість компонентів національної інфраструктури геопросторових даних (далі - НІГД), реалізація якої забезпечує інтеграцію наборів геопросторових даних та взаємодію геоінформаційних сервісів різних держателів даних НІГД без повторюваних трудомістких ручних операцій.

3. У цих Технічних вимогах використовуються посилання на такі національні та міжнародні стандарти:

ДСТУ ISO 19101:2009 (ISO 19101:2002, IDT) "Географічна інформація. Еталонна модель";

ДСТУ ISO 19110:2017 (ISO 19110:2016, IDT) "Географічна інформація. Методологія каталогізації об'єктів";

ДСТУ ISO 19111:2017 (ISO 19111:2007, IDT) "Географічна інформація. Просторова прив'язка за координатами";

ДСТУ ISO 19112:2017 (ISO 19112:2003, IDT) "Географічна інформація. Просторова прив'язка за географічними ідентифікаторами";

ДСТУ ISO 19111:2017 (ISO 19111:2007, IDT) "Географічна інформація. Просторова прив'язка за координатами";

ДСТУ ISO 19112:2017 (ISO 19112:2003, IDT) "Географічна інформація. Просторова прив'язка за географічними ідентифікаторами";

ДСТУ ISO 19118:2017 (ISO 19118:2011, IDT) "Географічна інформація. Кодування";

ДСТУ ISO 19119:2017 (ISO 19119:2016, IDT) "Географічна інформація. Сервіси";

ДСТУ ISO 19123:2017 (ISO 19123:2005, IDT) "Географічна інформація. Схема для геометрії і функцій покриття";

ДСТУ ISO/TS 19127:2017 (ISO/TS 19127:2005, IDT) "Географічна інформація. Геодезичні коди і параметри";

ДСТУ ISO 19131:2019 (ISO 19131:2007; Amd 1:2011, IDT) "Географічна інформація. Специфікація геоінформаційного продукту";

ДСТУ ISO 19136:2017 (ISO 19136:2007, IDT) "Географічна інформація. Мова географічної розмітки GML";

ДСТУ ISO 19157:2020 (ISO 19157:2013, IDT) "Географічна інформація. Якість даних";

ДСТУ 8774:2018 "Географічна інформація. Правила моделювання геопросторових даних";

ISO/IEC 13249-3:2016 Information technology - Database languages - SQL multimedia and application packages - Part 3: Spatial (Інформаційні технології - Мови баз даних - SQL мультимедійні та прикладні пакети - Частина 3: Простір);

специфікації Відкритого геопросторового консорціуму (OGC):

OGC SFA - Simple feature access - Part 1: Common architecture (Специфікація OGC - Доступ до простих просторових об'єктів - Частина 1: Загальна архітектура, що відома також як ISO 19125-1);

OGC SFA-S - Simple feature access - Part 2: SQL option (Специфікація OGC - Доступ до простих просторових об'єктів - Частина 2: Варіант SQL, що відома також як ISO 19125-2).

4. У цих Технічних вимогах терміни вживаються у такому значенні:

інтероперабельна система - система, підсистеми якої функціонують за незалежними алгоритмами, не мають єдиного пункту керування взаємодією, а керування визначається єдиним набором стандартів - профілем інтероперабельності;

кодування - присвоєння коду класифікаційній групі або об'єкту класифікації для забезпечення їх однозначної ідентифікації в класифікаторах у відповідності з обраними методом кодування з використанням знаків (символів);

організаційна інтероперабельність - здатність взаємодіючих систем досягати спільних цілей на рівні бізнес-процесів, пов'язаних з виробництвом, постачанням та використанням геопросторових даних та метаданих;

профіль інтероперабельності - узгоджений набір стандартів, структурований в термінах моделі інтероперабельності як мінімум на рівнях організаційної, технічної та семантичної інтероперабельності;

семантична інтероперабельність - здатність будь-яких взаємодіючих в процесі комунікації інформаційних систем однаковим чином сприймати та інтерпретувати зміст інформації, якою вони обмінюються;

технічна інтероперабельність - здатність до обміну даними між взаємодіючими системами з використанням стандартних форматів даних, інтерфейсів та протоколів взаємодії систем в інформаційних мережах, стандартних мережевих сервісів та стандартних засобів захисту інформації.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі та Порядку.

II. Призначення, еталонна модель та загальні методи інтероперабельності геопросторових даних та геоінформаційних сервісів

1. Відповідно до національного стандарту ДСТУ ISO 19101:2017 інтероперабельність геопросторових даних і сервісів повинна забезпечувати вільне використання компонентів різних геоінформаційних систем без ризику для успішної роботи всієї системи. Вона стосується можливості:

знаходити інформацію та засоби її оброблення і, коли це необхідно, незалежно від їх фізичного місцезнаходження;

сприймати та застосовувати виявлену інформацію і засоби, незалежно від того, якою платформою вони підтримуються, локально чи дистанційно;

розбудовувати середовище оброблення для використання геопросторових даних без необхідності обмежуватися єдиним постачальником;

використовувати інформацію та інфраструктури оброблення з різних джерел ринку послуг без ризику втрати функціональності у разі застарілості або зміни базової інфраструктури;

бути учасником ринку, де товари і послуги відповідають потребам споживачів і де товарні канали відкриваються саме тоді, коли ринок стає достатнім для їх підтримки.

2. Забезпечення сумісності геопросторових даних необхідно:

у зв'язку з правовим статусом геопросторових даних, що засвідчують місцеположення та взаємне розташування об'єктів, для запобігання правових конфліктів, що виникають внаслідок несумісності даних для конкретних територій;

для ефективного використання геопросторових даних НІГД на основі скорочення непродуктивних витрат при інтеграції даних з різних джерел, що стосуються одних і тих же об'єктів або певної території;

для запобігання дублюванню робіт щодо визначення місцеположення одних і тих же об'єктів та витрат, пов'язаних з подальшою ліквідацією наслідків несумісності даних тощо.

3. В еталонній моделі інтероперабельності визначаються організаційний, технічний та семантичний рівні інтероперабельності.

4. Організаційний рівень інтероперабельності стосується прагматичних аспектів взаємодії (ділових або політичних) суб'єктів НІГД. На цьому рівні узгоджуються бізнес-цілі та досягаються угоди про співпрацю між суб'єктами НІГД, які обмінюються інформацією, хоча мають відмінні внутрішню структуру і процеси. Організаційна інтероперабельність має на меті задовольнити вимоги спільноти користувачів: служби повинні стати доступними, легко ідентифікованими і бути орієнтованими на користувача.

Організаційна інтероперабельність досягається застосуванням нормативно-правових актів (угод, конвенцій, договорів про співпрацю). Основні напрями та методи досягнення організаційної інтероперабельності НІГД визначено в Законі та Порядку шляхом визначення відповідальності та порядку взаємодії центральних органів влади, органів місцевого самоврядування та інших держателів даних і користувачів даних в процесі виробництва, оновлення та надання доступу до наборів геопросторових даних, метаданих і геоінформаційних сервісів у національній інфраструктурі геопросторових даних.

5. Технічний рівень інтероперабельності компонентів НІГД стосується методів та засобів подолання:

системної неоднорідності, що характеризується відмінностями апаратних засобів, операційних систем, систем керування базами даних (далі - СКБД) та геоінформаційних систем як джерел даних;

синтаксичної неоднорідності, що стосується фізичного уявлення даних та визначається відмінностями у форматах даних, які використовуються для передавання даних в повідомленнях від джерел даних.

До основних засобів подолання системної неоднорідності геопросторових даних на рівні технічної інтероперабельності належать:

використання СКБД із стандартними розширеннями функцій для зберігання, опрацювання і аналізу геопросторових даних згідно міжнародного стандарту ISO/IEC 13249-3:2016 та специфікацій Відкритого геопросторового консорціуму OGC SFA та OGC SFA-S;

методологія кодування географічної інформації відповідно до національного стандарту ДСТУ ISO 19118:2017;

стандартні формати обміну геопросторових даних, засновані на мові географічної розмітки GML відповідно до національного стандарту ДСТУ ISO 19136:2017.

Подолання синтаксичної неоднорідності досягається за рахунок використання загальноприйнятих стандартних інтерфейсів та протоколів взаємодії інформаційних систем в інформаційних мережах, стандартних мережевих сервісів та стандартних засобів захисту інформації.

6. Семантична інтероперабельність геопросторових даних ґрунтується на сумісності геопросторових даних, вимоги до якої визначені у розділі III цих Технічних вимог, та стосується методів і засобів подолання:

структурної неоднорідності, що пов'язана з відмінностями в концептуальному моделюванні геопросторових об'єктів (класи об'єктів, атрибути і відношення можуть бути визначені по-різному в різних джерелах);

семантичної неоднорідності, яка стосується відмінностей в значеннях понять і даних, що використовуються для уявлення об'єктів реального світу з різних точок зору (або контекстів) предметних сфер, в яких вони моделюються і досліджуються.

7. Профіль інтероперабельності геопросторових даних та геоінформаційних сервісів НІГД складають міжнародні та національні стандарти в сфері географічної інформації.

III. Вимоги до сумісності геопросторових даних

1. Сумісність геопросторових даних забезпечується дотриманням єдиних вимог щодо:

системи координат, в якій подаються координатні описи геопросторових об'єктів;

подання координатних даних геопросторових об'єктів;

подання описів просторових відношень і топологічної узгодженості геопросторових об'єктів;

класифікації об'єктів базових і тематичних геопросторових даних з використанням каталогів (класифікаторів) об'єктів та їх атрибутів;

способів подання адресних даних та географічних ідентифікаторів об'єктів;

ідентифікації геопросторових об'єктів з використанням системи унікальних ідентифікаторів;

форматів надання даних.

2. Для забезпечення сумісності геопросторових даних в геоінформаційних системах вони повинні бути представлені в Державній геодезичній референцній системі координат УСК-2000 та Балтійській системі висот 1977 року.

У разі відсутності можливості подання геопросторових даних безпосередньо в УСК-2000 припустимі такі варіанти їх подання:

в іншій системі геодезичних координат (попередніх єдиних державних системах геодезичних координат: СК-42, місцевих системах координат) з обов'язковим описом способу переходу від цієї системи координат до УСК-2000;

у картографічній проекції, пов'язаної з УСК-2000 через формули проекції або з попередніми єдиними державними системами координат СК-42, або місцевою чи іншою системою координат, з обов'язковим додатком відповідних формул проекції, що пов'язують її з УСК-2000 чи іншою зазначеною системою координат (з обов'язковим описом в останньому випадку способу переходу від цієї системи координат до УСК-2000);

в інший прямокутній системі координат із обов'язковим описом способу переходу від цієї системи координат до УСК-2000.

До геопросторових даних НІГД можуть належати тільки геопросторові дані, що відповідають зазначеним вимогам.

При застосуванні систем координат для подання геопросторових даних в НІГД слід враховувати положення національного стандарту ДСТУ ISO 19111:2017.

3. Координатні дані геопросторових об'єктів повинні відповідати таким вимогам:

у разі збігу об'єктів або частин об'єктів з об'єктами або частинами об'єктів, що входять до складу базових геопросторових даних, вони повинні фіксуватися координатними даними, встановленими для базових геопросторових даних;

у разі, коли при створенні координатних описів об'єктів або частин об'єктів, в тому числі таких, що не належать до базових геопросторових даних, необхідно змінити (уточнити, модифікувати) координатні дані, встановлені для об'єктів або частини об'єктів базових геопросторових даних, створення координатних даних об'єктів повинно здійснюватися з одночасною зміною базових геопросторових даних за погодженням з адміністратором базових геопросторових даних;

об'єкти або частини об'єктів, загальні для різних об'єктів, що входять до складу геопросторових даних для певної території, повинні фіксуватися однаковими координатними даними.

Зв'язок координатних даних геопросторового об'єкта з адресними даними та іншими характеристиками певного об'єкта здійснюється з використанням унікального ідентифікатора об'єкта та унікального ідентифікатора адреси.

Зазначені умови забезпечуються на основі дотримання таких вимог:

обов'язковим використанням базових геопросторових даних при створенні тематичних геопросторових даних;

забезпечення регламентованого доступу суб'єктів, що беруть участь у створенні і зміні геопросторових даних, до базових геопросторових даних;

сповіщення адміністратора базових геопросторових даних про необхідність зміни координатних даних об'єктів, що належать до базових геопросторових даних, за актуалізованими даними про відповідні об'єкти;

першочергового створення координатних даних тих об'єктів, які вимагають більш високої точності з міркувань економічної доцільності та спеціальним нормативним вимогам, встановленим для відповідних об'єктів;

при багатокористувацькому доступі, що надає право зміни геопросторових даних, кожен користувач повинен мати відповідну категорію щодо права внесення і зміни координатних даних певних категорій об'єктів.

При плануванні робіт, що входять до складу безпосереднього забезпечення інвестиційної діяльності та при здійсненні яких потрібне уточнення існуючих і формування нових координатних даних об'єктів або відповідних картографічних документів, за якими можна сформувати такі координатні дані, до складу робіт включаються заходи, що забезпечують підвищення сумісності координатних даних НІГД.

4. Необхідність сумісності описів просторових відношень об'єктів визначається такими вимогами:

сумісність описів просторових відношень об'єктів є важливим засобом контролю цілісності і несуперечності геопросторових даних, умовою підтримки єдиного правового координатного і адресного простору країни;

характеристики просторових відношень об'єктів є самостійним видом посвідчення розташування і взаємного розташування об'єктів, що описуються в наборах геопросторових даних при забезпеченні їх сумісності та цілісності наборів і баз геопросторових даних.

Цілісність бази геопросторових даних забезпечується дотриманням усіх правил реляційної цілісності (обмеження доменів атрибутів, правила цілісності сутності та правила цілісності посилань), а також додаткових правил та обмежень координатно-топологічної узгодженості геометричних елементів, що описують просторові властивості об'єктів.

Правила та обмеження координатно-топологічної узгодженості визначаються на рівні об'єкта, класу об'єктів та об'єктів різних класів.

Топологічні обмеження на рівні об'єкта належать до специфічного виду доменного обмеження для типу даних geometry, що використовується для подання геопросторових даних в геоінформаційних системах та базах геопросторових даних. Для кожного екземпляра об'єкта координатні описи повинні відповідати оголошеному типу просторової локалізації об'єкта як підтипу geometry (точка, полілінія, полігон, мультиламана, мультиполігон тощо), геометричні елементи екземплярів повинні бути простими, тобто без самоперетинання контурів. Можуть також висуватися обмеження щодо відстані між точками сегментів лінії, кутів, між сегментами лінії чи полігону тощо.

Топологічні обмеження на рівні класу геопросторових об'єктів визначають правила (обмеження) топологічних відношень між об'єктами одного класу, наприклад, обмеження щодо накладання, спільної геометрії якщо об'єкти утворюють суцільне покриття тощо.

Правила топологічної узгодженості геопросторових об'єктів різних класів визначають як вимоги до узгодженості координат геометричних елементів, так і просторових відношень між об'єктами різних класів (міститься в середині, дотикається, покривається, утворюють мережу, утворюють покриття). Можливе також визначення топологічно-метричних обмежень (повинні міститись на певній відстані; повинні розміщуватися не ближче як... тощо).

Усі обмеження щодо просторових відношень та координатно-топологічної узгодженості геопросторових даних повинні бути описані та задокументовані у специфікації геопросторових даних, що розробляється у відповідності до вимог Порядку та національного стандарту ДСТУ ISO 19131:2019.

5. Обов'язковою умовою для формування геопросторових даних НІГД суб'єктами, що здійснюють їх створення, є наявність класифікаторів у вигляді каталогів класів геопросторових об'єктів та їх атрибутів, розроблених з урахуванням положень національних стандартів ДСТУ ISO 19110:2017 та ДСТУ 8774:2018.

Для предметних областей, для яких існують затверджені державні класифікатори об'єктів, їх використання є обов'язковою умовою.

У разі відсутності класифікаторів об'єктів держателі даних повинні розробити такі класифікатори у складі специфікації геопросторових даних з обов'язковим дотриманням при їх розробленні таких вимог:

використання у класифікаторі як основи переліку об'єктів місцевості та їх атрибутів, що визначені в класифікаторах для базових геопросторових даних або для цифрових топографічних даних;

дотримання вимог національних стандартів ДСТУ 8774:2018 та ДСТУ ISO 19110:2017 щодо методології розроблення каталогів геопросторових об'єктів та їх атрибутів;

забезпечення відповідності між назвами типів об'єктів, їх атрибутів і доменів значень атрибутів, в тому числі класифікаторів значень атрибутів за номінальними шкалами з відповідними переліками текстових значень та їх кодуванням;

забезпечення відповідності між кодами типів об'єктів, їх атрибутів і класифікаторів значень атрибутів за номінальними шкалами чинним класифікаторам та нормативно-правовим актам.

6. Адресні дані та географічні ідентифікатори геопросторового об'єкта повинні подаватися мінімальним набором атрибутів об'єкта, який дозволяє ідентифікувати його як унікальний серед інших геопросторових об'єктів. Адресні дані включають найменування геопросторового об'єкта та інші його характеристики, які використовуються для будь-яких видів обміну даними, і не включають в себе координатний опис геопросторового об'єкта.

Для забезпечення сумісності геопросторових даних адресні дані об'єктів повинні відповідати таким вимогам:

в межах однієї і тієї ж системи для геопросторових об'єктів і типу об'єктів адресні дані повинні бути унікальними;

адресні дані геопросторового об'єкта повинні відповідати його координатним даним;

посилання від адресних даних на координатні дані повинно здійснюватися через ідентифікатор об'єкта;

у разі відсутності адресних даних об'єкта їх функція виконується шляхом використання унікального ідентифікатора об'єкта.

Атрибутивні дані, що асоціюються з геопросторовими об'єктами, повинні включати посилання на адресні дані об'єктів.

Як найменування об'єкта в геопросторових даних використовують текстовий опис об'єкта, що виконує функцію опису імені об'єкта для будь-яких видів обміну даними. Імена об'єктів можуть бути не унікальними.

Встановлення, унормування, використання, реєстрація, облік і збереження назв географічних об'єктів, визначення класифікації, кодів та назв адміністративно-територіального одиниць та територій територіальних громад, та поштових адрес здійснюється відповідно до законодавства.

Ідентифікація об'єктів з використанням адресних даних та географічних ідентифікаторів повинна виконуватися у відповідності до національного стандарту ДСТУ ISO 19112:2017.

7. Ідентифікатор геопросторового об'єкта є унікальною характеристикою об'єкта і обов'язковим ідентифікаційним атрибутом будь-якого геопросторового об'єкта, що використовується для фіксації зв'язку координатних і адресних даних об'єктів, контролю їх взаємної відповідності і забезпечення несуперечності та посилальної цілісності наборів геопросторових даних.

При формуванні ідентифікаторів геопросторових об'єктів повинні враховуватися такі вимоги:

ідентифікатор геопросторового об'єкта повинен бути унікальним на території України;

у разі, коли у вертикальній структурі управління для геопросторових даних встановлена система ідентифікації, що єдина для всієї території України, як унікальний ідентифікатор використовують ідентифікатор геопросторового об'єкта цієї системи, наприклад, кадастровий номер земельної ділянки, коди Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад тощо;

для забезпечення унікальності ідентифікаторів геопросторових об'єктів держателям даних рекомендується використовувати одну поміж загальноприйнятих систем формування ідентифікаторів, зокрема:

глобальний унікальний ідентифікатор GUID (Globally Unique Identifier);

універсальний унікальний ідентифікатор UUID (Universally Unique Identifier);

унікальний ідентифікатор, що використовує координатні описи об'єктів для формування відкритого коду місцеположення OLC (Open Location Code), що запропонований та використовується в системах веб-картографії Google;

за рішенням держателя даних можливе формування унікального ідентифікатора геопросторового об'єкта з використанням числового значення локального (системного) ідентифікатора, що унікальне в межах набору даних, що постачається держателем набору даних;

для забезпечення глобальної унікальності до системного ідентифікатора об'єкта додається унікальний код держателя або суб'єкта, який здійснює адміністрування набору геопросторових даних;

у разі, коли геопросторовий об'єкт повністю збігається координатними даними з об'єктом базових геопросторових даних, поміж атрибутів об'єктів тематичних геопросторових даних повинен використовуватися додатковий атрибут із значенням ідентифікатора відповідного об'єкта в базових геопросторових даних.

Система унікальної ідентифікації геопросторових об'єктів в певному наборі геопросторових даних повинна бути визначена та описана в специфікації геопросторових даних.

8. Формат обміну геопросторовими даними для забезпечення сумісності повинен відповідати таким вимогам:

мати доступну для публічного використання документацію з описом формату даних;

опис повинен бути достатнім для того, щоб можна було застосовувати існуючі конвертори або розробити нові конвертори даних у відкриті обмінні формати;

формат має відповідати даним, що постачаються в цьому форматі, та забезпечувати в повному обсязі відображення структури даних та системи класифікації класів об'єктів, атрибутів об'єктів і доменів їх значень, визначених в специфікації геопросторових даних, включно з іменами класів об'єктів, іменами атрибутів об'єктів та типів даних для значень їх атрибутів, що формально описані в каталозі класів об'єктів;

у разі подання даних у форматі, документація для якого відсутня у публічному доступі, до таких даних повинні додаватися конвертори, що забезпечують конвертування даних у відкриті обмінні формати.

Базовими форматами обміну векторними даними в НІГД визначаються такі відкриті та нейтральні до ГІС-платформ формати:

формати, засновані на використанні мови географічної розмітки GML відповідно до національного стандарту ДСТУ ISO 19136:2017;

формати, засновані на використанні GeoJSON та TopoJSON, що розширюють загальновідому об'єктну нотацію JSON (JavaScript Object Notation) для подання просторових властивостей об'єктів та їх атрибутів.

Ці формати забезпечують найповніше відображення об'єктної структури наборів геопросторових даних і топологічних відношень між об'єктами, визначених в прикладних схемах даних та каталогах класів об'єктів у складі специфікацій на геопросторові дані.

9. Геопросторові дані НІГД повинні бути забезпечені:

поданням каталогу класів об'єктів, атрибутів об'єктів з доменами їх значень у XML форматі електронного документа відповідно до вимог національних стандартів ДСТУ 8774:2018 та ДСТУ ISO 19110:2017;

метаданими відповідно до вимог Закону та Порядку;

специфікацією геопросторових даних, що розробляється відповідно до вимог Порядку і національного стандарту ДСТУ ISO 19131:2019 та гармонізується з Регламентом Комісії (ЄС) N 1089/2010 від 23 листопада 2010 року про імплементацію Директиви 2007/2/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо сумісності наборів просторових даних і сервісів (Commission Regulation (EU) N 1089/2010 of 23 November 2010 implementing Directive 2007/2/EC of the European Parliament and the Council as regards interoperability of spatial data sets and services).