МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
04 квітня 2019 р. за N 346/33317

Про затвердження Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу, харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Міністерства економіки України
 від 31 грудня 2021 року N 1194-21,
наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України
 від 24 лютого 2023 року N 261

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", абзацу п'ятого частини першої статті 6 Закону України "Про ветеринарну медицину", пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119 (із змінами),

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Вимоги щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу;

2) Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики України від 14 червня 2004 року N 71 "Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 року за N 768/9367 (із змінами).

3. Департаменту аграрної політики та сільського господарства забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
16 листопада 2018 року N 553

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
04 квітня 2019 р. за N 346/33317

ВИМОГИ
щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу

I. Загальні положення

1. Ці Вимоги поширюються на відносини між операторами потужностей (об'єктів), компетентним органом, країнами-експортерами / країнами походження, державними ветеринарними інспекторами та особами, відповідальними за ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу.

2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

власник домашніх тварин - фізична особа, зазначена як власник в ідентифікаційному документі, що супроводжує домашніх тварин під час їх некомерційного переміщення;

декоративні гідробіонти - водні тварини, що утримуються, вирощуються або реалізовуються виключно для декоративних цілей;

добовий молодняк - свійська птиця віком до 72 годин, що не піддавалась годуванню, та мускусні качки (Cairina moschata) або їх помісі віком до 72 годин, що піддавались або не піддавались годуванню;

забійні тварини - тварини, призначені для забою;

зграя - птахи з однаковим ветеринарно-санітарним статусом, які утримуються в одному приміщенні або в одному відгородженому місці та складають одну епідеміологічну одиницю; для свійської птиці це визначення включає свійську птицю, яка знаходиться у одному приміщенні зі спільним повітряним простором;

інкубаторій (інкубаційний цех) - господарство, в якому здійснюється інкубація яєць, виведення та постачання добового молодняка свійської птиці;

інкубаційні яйця - яйця, відкладені свійською птицею та призначені для інкубації;

компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Термін "компетентний орган" для іншої країни означає ветеринарну адміністрацію, визначену Законом України "Про ветеринарну медицину";

користувальні тварини - неплемінні тварини, які використовуються для отримання продукції з них;

мікрочип (транспондер) - пасивний радіотехнічний ідентифікаційний пристрій, доступний лише для зчитування інформації;

некомерційне переміщення домашніх тварин - будь-яке переміщення домашніх тварин, яке здійснюється без мети продажу або іншої передачі права власності на цих тварин;

племінна свійська птиця - свійська птиця віком від 72 годин, яка призначена для виробництва інкубаційних яєць;

продуктивна свійська птиця - свійська птиця віком від 72 годин, яка вирощується для виробництва м'яса та/або яєць, що призначені для споживання людиною та/або для поповнення поголів'я диких тварин;

свійська птиця - кури, індики, цесарки, качки, гуси, перепели, голуби, фазани, куріпки та безкільові (страусоподібні) (ratitae), яких розводять та утримують в неволі для племінних цілей та/або виробництва м'яса або яєць, призначених для споживання людиною, та/або поповнення поголів'я диких тварин;

уповноважена особа (для некомерційного переміщення домашніх тварин) - фізична особа, яка на підставі договору або належно оформленого доручення, виданого власником домашніх тварин, має право на здійснення їх некомерційного переміщення від імені власника цих тварин;

центр збору тварин - потужність (об'єкт), затверджена компетентним органом країни походження для збору живих тварин, які походять більш ніж з одного господарства;

цирк - подорожуюча виставка або ярмарок, що складається із однієї чи більше тварин;

яйця, вільні від специфічних патогенів (SPF), - інкубаційні яйця, отримані від зграй курей, вільних від специфічних патогенів, які призначені для діагностичного, дослідного та фармацевтичного використання.

Інші терміни вживають у значеннях, наведених у Законах України "Про ветеринарну медицину", "Про аквакультуру", "Про племінну справу в тваринництві", "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин". Термін "країна походження" визначено в порядку, встановленому Митним кодексом України. Терміни "домашні тварини" та "експериментальна тварина" вжито у значеннях, наведених у Законі України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

3. Ввезення на митну територію України живих тварин (крім домашніх, спортивних, експериментальних, циркових тварин, а також тварин, призначених для виставок та розважальних цілей), їхнього репродуктивного матеріалу можливе із потужностей (об'єктів), щодо яких встановлено відповідність законодавству України за результатами:

1) інспектування такої потужності (об'єкта), проведеного компетентним органом України у порядку, встановленому законодавством України; або

2) здійснення оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної компетентним органом України відповідно до вимог законодавства України; або

3) у разі, якщо із такою країною укладено договір про еквівалентність.

4. При ввезенні живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу на митну територію України мають виконуватись вимоги, встановлені у розділах II - III цих Вимог, а також такі:

1) живі тварини повинні бути ідентифікованими, зокрема велика і дрібна рогата худоба, коні, свині, собаки та коти - мати повсюдну ідентифікацію та облік в індивідуальному порядку за допомогою неповторюваного ідентифікатора; свійська птиця, птахи, бджоли, комахи, риби, ракоподібні, молюски, жаби, амфібії та рептилії - колективну ідентифікацію за епідеміологічною одиницею або групою належності за допомогою неповторюваного групового ідентифікатора;

2) живі тварини не повинні бути призначені для забою в рамках програми боротьби з інфекційними хворобами тварин;

3) жуйні тварини не повинні отримувати кормів тваринного походження, що містять тваринний білок жуйних тварин;

4) племінні, користувальні та забійні тварини не повинні отримувати:

стильбенів, тиреостатичних речовин;

естрогенних, андрогенних, гестагенних речовин або b-агоністів для інших цілей, ніж терапевтичні чи зоотехнічні;

5) транспортні засоби, за допомогою яких здійснюються перевезення живих тварин, мають бути сконструйованими у спосіб, що забезпечує уникнення можливості висипання/виливання екскрементів, матеріалу підстилки чи корму з транспортного засобу під час перевезення цих тварин. Перед завантаженням тварин транспортні засоби мають бути очищеними та продезінфікованими відповідно до вимог законодавства країни-експортера / країни походження;

6) поводження з живими тваринами перед завантаженням, під час завантаження та транспортування має відповідати вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам;

7) сперма/ембріони/ооцити мають бути отриманими, переробленими та зберігатись відповідно до вимог законодавства України або відповідно до вимог МЕБ;

8) у спермі/ембріонах/ооцитах не допускається наявність патогенних і токсикогенних мікроорганізмів та клітин крові;

9) до міжнародних ветеринарних сертифікатів, які супроводжують вантажі зі спермою/ембріонами/ооцитами, додається специфікація, що має містити такі дані:

порода, кличка, ідентифікаційний номер тварини-донора;

число, місяць та рік взяття сперми/ембріонів/ооцитів;

кількість каністр у спеціальних контейнерах (посудинах);

кількість серій і доз в одній каністрі;

сперма/ембріони/ооцити мають перевозитись в опломбованих та нових/стерильних контейнерах.

Пломбування контейнерів має проводитись під контролем (наглядом) державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження.

5. Перед відправленням на митну територію України такі види живих тварин мають утримуватись на карантині у спеціально підготовлених для цього приміщеннях під контролем (наглядом) державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження:

1) племінна та користувальна велика рогата худоба (ВРХ) - протягом щонайменше останніх 28 днів перед відправленням на митну територію України;

2) племінні та користувальні вівці, кози, свині, коні, спортивні коні, парнокопитні тварини (Artiodactyla) (за винятком племінних та користувальних ВРХ (включаючи роди Bubalus та Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae)), а також тварини, що належать до родини носорогових (Rhinocerotidae) та слонових (Elephantidae), дикі тварини, що належать до родин свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae) і тапірових, сумчасті тварини, тварини ряду хижих, рептилії, гризуни, їжаки, гімнури, тенрекові, кажани, крилани, мурахоїди, лінивці, броненосці, дамани та зайці - протягом щонайменше останніх 30 днів перед відправленням на митну територію України.

У період карантинування державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження здійснюється клінічний огляд тварин та проводяться діагностичні дослідження, відповідно до розділу II цих Вимог.

6. Вимоги пункту 5 цього розділу не застосовуються до домашніх тварин, призначених для некомерційного переміщення.

7. Вантажі з живими тваринами та репродуктивним матеріалом, що ввозяться на митну територію України, повинні супроводжуватись оригіналами міжнародних ветеринарних сертифікатів.

8. Під час погодження з компетентним органом країни-експортера форм міжнародних ветеринарних сертифікатів компетентний орган України на підставі аналізу ризиків може прийняти рішення про встановлення вимог, відмінних від тих, що визначені у розділах II - III цих Вимог, якщо країна-експортер не відповідає окремим вимогам розділів II - III цих Вимог або якщо розділами II - III цих Вимог не встановлено вимоги до окремих видів живих тварин чи репродуктивного матеріалу.

9. Компетентний орган України за результатами аналізу ризиків приймає рішення, визначене пунктом 8 цього розділу за умови, що компетентним органом країни-експортера надано належні письмові гарантії щодо відповідності (еквівалентності) її системи державного контролю законодавству України, та за результатами оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, проведеної відповідно до вимог законодавства України, компетентним органом України встановлено відповідність (еквівалентність) системи державного контролю країни-експортера законодавству України.

10. Вантажі з живими тваринами та їхнім репродуктивним матеріалом, що ввозяться на митну територію України, підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю на державному кордоні України та транспорті.

11. За результатами державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті, відповідно до вимог законодавства України:

1) забійні тварини направляються безпосередньо до бійні призначення, де вони мають бути забиті протягом п'яти робочих днів;

2) живі тварини, що не є забійними, та репродуктивний матеріал (у випадку інкубаційних яєць свійської птиці) мають бути направлені на карантинування на території України, що встановлено у розділах II - III цих Вимог.

II. Вимоги щодо ввезення на митну територію України живих тварин

1. Вимоги щодо ввезення на митну територію України племінної та користувальної ВРХ

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здорова племінна та користувальна ВРХ (включаючи роди Bubalus і Bison та їх помісі), що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакцинована проти ящуру, бруцельозу, чуми ВРХ, везикулярного стоматиту, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лептоспірозу, та яка щодо зазначених нижче захворювань відповідає таким вимогам:

1) губчастоподібна енцефалопатія ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить із території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним/контрольованим/невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Ввезення на митну територію України племінної та користувальної ВРХ, яка походить із території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, можливе у випадку проведення компетентним органом України інспектування потужності (об'єкта) походження зазначених тварин або проведення компетентним органом України оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, а також у разі виконання таких вимог:

на території зазначеної країни або зони має діяти заборона на годування тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, отриманими з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

племінна та користувальна ВРХ ідентифікована у спосіб, що дозволяє встановити їх матір, господарство (стадо) походження;

племінна та користувальна ВРХ не контактувала з ВРХ, зараженою губчастоподібною енцефалопатією ВРХ; ВРХ, яка протягом першого року життя утримувалась з тваринами, зараженими губчастоподібною енцефалопатією ВРХ, та щодо якої за результатами епізоотичного розслідування було встановлено факт споживання одного й того самого потенційно забрудненого корму впродовж зазначеного періоду; ВРХ, що належить до цього стада та яка народжена на дату фіксації випадків губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, ВРХ віком до одного року, якщо результати епізоотичного розслідування є недостовірними;

племінна та користувальна ВРХ має бути народженою після щонайменше двох років з дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ або після дати народження останньої тварини, зараженої губчастоподібною енцефалопатією ВРХ та після дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) ящур - з моменту народження або впродовж щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

3) контагіозна плевропневмонія ВРХ - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від контагіозної плевропневмонії ВРХ;

4) чума ВРХ, епізоотична геморогічна хвороба, лихоманка долини Ріфт - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни або зони, де протягом останніх 12 місяців:

не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лихоманки долини Ріфт;

не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лихоманки долини Ріфт;

5) везикулярний стоматит - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни або зони, де впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту та впродовж останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

6) чума дрібних жуйних - з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від чуми дрібних жуйних;

7) заразний вузликовий дерматит ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить з території країни або зони, де за результатами клінічного, вірусологічного та серологічного нагляду впродовж двох останніх років не було зафіксовано випадків заразного вузликового дерматиту ВРХ та протягом зазначеного періоду не проводилась вакцинація проти цього захворювання;

8) блутанг - щодо племінної та користувальної ВРХ мають виконуватись такі вимоги:

племінна та користувальна ВРХ походить з території країни або зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу; або

племінна та користувальна ВРХ походить з території країни чи зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу, а щодо зазначених тварин проведено серологічне дослідження з негативними результатами на визначення антитіл до групи блутангу, двічі - на зразках крові, відібраних не раніше ніж через 28 днів від початку карантину; другий відбір зразків крові має здійснюватися не раніше ніж через 28 днів після надходження в господарство; або

племінна та користувальна ВРХ вакцинована інактивованими вакцинами протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням на територію України проти усіх серотипів блутангу, які відповідно до результатів програми моніторингу блутангу наявні у вихідній популяції на території із радіусом 150 кілометрів навколо господарства походження ВРХ, тварини на момент відправлення мають перебувати в імунному періоді, що визначений інструкцією до вакцини;

9) лейкоз ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить з території країни/зони/компартмента/стада, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від лейкозу ВРХ, та протягом 30 днів перед відправленням тварини піддавались діагностичному дослідженню на лейкоз ВРХ із негативними результатами;

10) бруцельоз - племінна та користувальна ВРХ походить або з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації, або зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу без вакцинації, та в якому протягом 30 днів перед відправленням усі статевозрілі тварини піддавались дослідженню на бруцельоз із негативними результатами;

11) туберкульоз ВРХ - племінна та користувальна ВРХ походить зі стада, що є вільним від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, та, у випадку племінної та користувальної ВРХ старше шести тижнів, протягом 30 днів перед відправленням піддавалась туберкуліновій пробі на туберкульоз ВРХ із негативними результатами;

12) інфекційний ринотрахеїт - племінна та користувальна ВРХ походить зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від інфекційного ринотрахеїту, або під час утримання на карантині піддавалась діагностичним дослідженням із негативними результатами щодо інфекційного ринотрахеїту, які були проведені на пробах крові, відібраних двічі з інтервалом щонайменше в 21 день;

13) сказ - з моменту народження або впродовж щонайменше останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ утримувалась у господарстві, в якому впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків сказу, і не була вакцинована проти сказу;

14) сибірка - племінна та користувальна ВРХ походить з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та ВРХ не контактувала з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

15) лептоспіроз - протягом останніх 30 днів перед відправленням племінна та користувальна ВРХ піддавалась діагностичним дослідженням щодо лептоспірозу з негативними результатами або двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу.

2. З моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінна та користувальна ВРХ має утримуватись в країні/зоні/компартменті походження.

3. З моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням племінна та користувальна ВРХ має утримуватись в господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 10 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Із господарства походження племінна та користувальна ВРХ повинна бути безпосередньо направленою на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, що відповідає вимогам пункту 1 цієї глави.

6. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України племінна та користувальна ВРХ не повинна:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 30 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту та блутангу.

7. Протягом 24 годин перед відправленням племінна та користувальна ВРХ має піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

9. Племінна та користувальна ВРХ перед відправленням піддається профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України, племінна та користувальна ВРХ (усе поголів'я) поміщується на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на бруцельоз, туберкульоз ВРХ, лейкоз, лептоспіроз, блутанг та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

2. Вимоги щодо ввезення на митну територію України забійної великої рогатої худоби і забійних овець та кіз

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові забійні ВРХ, вівці та кози, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти ящуру, бруцельозу, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту, лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) губчастоподібна енцефалопатія ВРХ - забійна ВРХ походить з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним/контрольованим/невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ. Ввезення на митну територію України забійної ВРХ, що походить з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, можливе у випадку проведення компетентним органом України інспектування потужності (об'єкта) походження зазначених тварин або проведення компетентним органом України оцінки ефективності компетентного органу країни-експортера, а також у разі виконання таких вимог:

на території зазначеної країни або зони має діяти заборона на годування тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, отриманими з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

забійна ВРХ ідентифікована у спосіб, що дозволяє встановити їх матір, господарство (стадо) походження;

забійна ВРХ не контактувала з такими тваринами: ВРХ, зараженою губчастоподібною енцефалопатією ВРХ; ВРХ, яка протягом першого року життя утримувалась з тваринами, зараженими губчастоподібною енцефалопатією ВРХ, та щодо якої за результатами епізоотичного розслідування було встановлено факт споживання одного й того самого потенційно забрудненого корму протягом зазначеного періоду; ВРХ, що належить до цього стада та яка народжена на дату фіксації випадків губчастоподібної енцефалопатії ВРХ; ВРХ віком до одного року, якщо результати епізоотичного розслідування є недостовірними;

якщо на території зазначеної країни були зафіксовані ендимічні випадки губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, призначена до ввезення на митну територію України забійна ВРХ має бути народженою після щонайменше двох років з дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ або після дати народження останньої тварини, зараженої губчастоподібною енцефалопатією ВРХ, та після дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясокістковим борошном та шкварками, що отримані з жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) скрепі овець - забійні вівці та кози походять з території країни або зони, де:

діє програма моніторингу та нагляду щодо скрепі овець;

тварини, заражені скрепі овець, забиті та повністю знищені;

протягом щонайменше останніх семи років діє заборона на годування овець та кіз м'ясокістковим борошном або шкварками, отриманими з жуйних тварин;

3) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

4) контагіозна плевропневмонія ВРХ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійна ВРХ утримувалась на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від контагіозної плевропневмонії ВРХ;

5) віспа овець та кіз - з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня забійні вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від віспи овець та кіз;

6) чума дрібних жуйних - з моменту народження або протягом щонайменше останнього, 21-го, дня перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від чуми дрібних жуйних;

7) заразний вузликовий дерматит ВРХ - забійна ВРХ походить з території країни, де за результатами клінічного, вірусологічного та серологічного нагляду впродовж двох останніх років не було зафіксовано випадків заразного вузликового дерматиту ВРХ, та протягом зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

8) блутанг - щодо забійних ВРХ, овець та кіз мають виконуватись такі вимоги:

забійні ВРХ, вівці та кози походять з території країни або зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу; або

забійні ВРХ, вівці та кози, вакциновані інактивованими вакцинами протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням на територію України проти усіх серотипів блутангу, які відповідно до результатів програми моніторингу блутангу наявні у вихідній популяції на території із радіусом 150 кілометрів навколо господарства походження зазначених тварин, та тварини на момент відправлення мають перебувати в імунному періоді, що визначений інструкцією до вакцини;

9) бруцельоз - забійні ВРХ, вівці та кози походять з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації, або зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу без вакцинації та в якому протягом 30 днів перед відправленням усі статевозрілі тварини піддавались дослідженню на бруцельоз із негативними результатами;

10) туберкульоз ВРХ - забійна ВРХ не була вибракуваною в рамках програми боротьби з туберкульозом ВРХ та:

протягом 30 днів перед відправленням (у випадку забійної ВРХ старше шести тижнів) піддавалась діагностичним дослідженням, які показали відсутність інфекції туберкульозу ВРХ; або

походить зі стада, що є вільним від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

11) інфекційний ринотрахеїт - забійна ВРХ походить зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від інфекційного ринотрахеїту, або під час утримання на карантині піддавалась діагностичним дослідженням із негативними результатами щодо інфекційного ринотрахеїту, що були проведені на пробах крові, відібраних двічі з інтервалом щонайменше в 21 день;

12) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням тварини утримувались у господарстві, в якому впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків сказу та які не були вакциновані проти сказу;

13) сибірка - забійні ВРХ, вівці та кози походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

14) інфекційна плевропневмонія кіз - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від інфекційної плевропневмонії кіз;

15) чума ВРХ, епізоотична геморогічна хвороба, лихоманка долини Ріфт - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, лихоманки долини Ріфт та протягом зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цих хвороб;

16) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків/спалахів везикулярного стоматиту та де протягом останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

17) лептоспіроз - протягом 30 днів перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз з негативними результатами.

2. Забійні ВРХ, вівці та кози з моменту народження або протягом трьох останніх місяців перед відправленням утримувались в країні/зоні/компартменті походження.

3. Забійні ВРХ, вівці та кози з моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням утримувались в господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 9 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Із господарства походження забійних ВРХ, овець та кіз безпосередньо направляють на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, які відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

6. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України забійні ВРХ, вівці та кози не повинні:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 30 днів були зафіксовані випадки:

для забійної ВРХ - ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, заразного вузликового дерматиту ВРХ, контагіозної плевропневмонії ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту та блутангу;

для забійних овець та кіз - ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, інфекційної плевропневмонії кіз, везикулярного стоматиту та блутангу.

7. Протягом 24 годин перед відправленням забійні ВРХ, вівці та кози мають піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

3. Вимоги щодо ввезення на митну територію України племінних і користувальних овець та кіз

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові племінні і користувальні вівці та кози, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти ящуру, бруцельозу, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, контагіозної плевропневмонії, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту, лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) скрепі овець - племінні та користувальні вівці та кози походять з господарства, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від скрепі овець;

2) віспа овець та кіз - з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня перед відправленням племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від віспи овець та кіз;

3) чума дрібних жуйних - племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від чуми дрібних жуйних, з моменту народження або протягом щонайменше останнього 21 дня перед відправленням;

4) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

5) інфекційна плевропневмонія кіз - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні вівці та кози утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від інфекційної плевропневмонії кіз;

6) блутанг - щодо племінних та користувальних овець та кіз мають виконуватись такі вимоги:

племінні і користувальні вівці та кози походять з території країни або зони, де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу; або

племінні і користувальні вівці та кози походять з території країни або зони, де впродовж останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків блутангу, а щодо зазначених тварин проведено серологічне дослідження з негативними результатами на визначення антитіл до групи блутангу, що проведено двічі на зразках крові, відібраних не раніше ніж через 28 днів від початку карантину; другий відбір зразків крові має здійснюватися не раніше ніж через 28 днів після надходження тварин в господарство; або

племінні і користувальні вівці та кози вакциновані інактивованими вакцинами протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням на територію України проти усіх серотипів блутангу, які відповідно до результатів програми моніторингу блутангу наявні у вихідній популяції на території із радіусом 150 кілометрів навколо господарства походження племінних і користувальних овець та кіз, а тварини на момент відправлення мають перебувати в імунному періоді, що визначений інструкцією до вакцини;

7) інфекційний епідидиміт (Brucella ovis) - племінні і користувальні вівці (за винятком кастрованих самців) походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від інфекційного епідидиміту, а племінні і користувальні вівці, старші шести місяців, протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням на інфекційний епідидиміт з негативними результатами;

8) Меді-Вісна, артрит-енцефаліт - племінні і користувальні вівці та кози походять зі стада, де впродовж трьох останніх років у жодної тварини не було діагностовано (клінічно та серологічно) Меді-Вісни / артриту-енцефаліту, та протягом зазначеного періоду в стадо не вводились вівці та кози, що походять зі стад із нижчим ветеринарно-санітарним статусом, або тварини старші одного року протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням на Меді-Вісну, артрит-енцефаліт з негативними результатами;

9) бруцельоз (Brucella melitensis) - племінні і користувальні вівці та кози походять з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації, або зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу без вакцинації та в якому протягом 30 днів перед відправленням усі статевозрілі тварини піддавались дослідженню на бруцельоз із негативними результатами;

10) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались у господарстві, в якому впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків сказу та в якому вони не були вакциновані проти сказу;

11) сибірка - племінні і користувальні вівці та кози походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

12) чума ВРХ, епізоотична геморогічна хвороба, лихоманка долини Ріфт - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків/спалахів чуми ВРХ, епізоотичної геморогічної хвороби лихоманки долини Ріфт та протягом зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цих хвороб;

13) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались на території країни або зони, де впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків/спалахів везикулярного стоматиту, та протягом останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

14) лептоспіроз - протягом 30 днів перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз з негативними результатами або піддавались двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу;

15) паратуберкульоз (Para tuberculosis Caseous), лімфаденіт - племінні і користувальні вівці та кози походять з господарства, щодо якого компетентним органом країни походження протягом останніх 12 місяців не було клінічно зафіксовано випадків зазначених хвороб, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

16) аденоматоз легень - племінні і користувальні вівці та кози походять із господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не було клінічно зафіксовано випадків аденоматозу легень протягом трьох останніх років, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту.

2. З моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались в країні/зоні/компартменті походження.

3. З моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози утримувались в господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 9 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Протягом 24 годин перед відправленням племінні і користувальні вівці та кози мають піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

6. Із господарства походження племінні і користувальні вівці та кози безпосередньо направляються на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, що відповідає вимогам пункту 1 цієї глави.

7. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України племінні і користувальні вівці та кози не повинні:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 30 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, інфекційної плевропневмонії кіз, епізоотичної геморогічної хвороби, везикулярного стоматиту, блутангу.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

9. Племінні і користувальні вівці та кози перед відправленням мають піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на бруцельоз, інфекційний епідидиміт, блутанг, лептоспіроз та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

4. Вимоги щодо ввезення на митну територію України племінних та користувальних свиней

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові племінні та користувальні свині, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, чуми ВРХ, везикулярного стоматиту, ящуру, хвороби Ауєскі, лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) африканська чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від африканської чуми свиней;

2) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

3) класична чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від класичної чуми свиней;

4) хвороба Ауєскі - племінні та користувальні свині походять:

з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ауєскі; або

з господарств, які відповідно до національної програми контролю визнані вільними від хвороби Ауєскі та під час карантинування піддавались діагностичному дослідженню в кількості 100 % за 21 день перед відправленням із негативними результатами;

5) бруцельоз - щодо племінних та користувальних свиней має виконуватись одна з таких вимог:

племінні та користувальні свині походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу; або

племінні та користувальні свині походять зі стада, у якому статистично-репрезентативні зразки, відібрані від свиней протягом 30 днів перед відправленням, піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз з негативними результатами; або

під час утримання на карантині племінні та користувальні свині піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз з негативними результатами;

6) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше останніх шести місяців перед відправленням племінні та користувальні свині утримувались у господарстві, в якому впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків сказу;

7) сибірка - племінні та користувальні свині походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

8) везикулярна хвороба свиней, везикулярна екзантема, чума ВРХ - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням племінні та користувальні свині мають утримуватись на території країни або зони, де впродовж останніх 12 місяців:

не було зафіксовано випадків цих хвороб;

не проводилося вакцинацій проти зазначених хвороб та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цих хвороб;

9) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням племінні та користувальні свині мають утримуватись на території країни або зони, де:

упродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту;

протягом останніх 12 місяців не проводилося вакцинацій проти везикулярного стоматиту та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цього захворювання;

10) лептоспіроз - протягом 30 днів перед відправленням племінні та користувальні свині повинні піддаватись діагностичним дослідженням на лептоспіроз з негативними результатами або піддавались двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу.

2. Племінні та користувальні свині з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням утримувались в країні/зоні/компартменті походження та не контактували з парнокопитими тваринами, імпортованими на цю територію за останні 30 днів;

3. Племінні та користувальні свині з моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням утримувались у господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин - 100 %). Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 4 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії. Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Протягом 24 годин перед відправленням племінні та користувальні свині повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

6. Із господарства походження племінних та користувальних свиней безпосередньо направляють на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, які відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

7. З моменту відправлення із господарства походження або центру збору тварин і до моменту ввезення на митну територію України племінні та користувальні свині не повинні:

1) контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави;

2) утримуватись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 40 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, везикулярного стоматиту.

8. Захворювання, визначенні пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

9. Перед відправленням племінні та користувальні свині повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації й обробці проти ектопаразитів.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на класичну чуму свиней, бруцельоз, лептоспіроз та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

5. Вимоги щодо ввезення на митну територію України забійних свиней

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові забійні свині, що не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство протягом тижня, що передував відправленню, невакциновані проти везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, чуми ВРХ, везикулярного стоматиту, ящуру, хвороби Ауєскі, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) африканська чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше 40 днів перед відправленням забійні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від африканської чуми свиней;

2) ящур - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

3) класична чума свиней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх трьох місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від класичної чуми свиней;

4) хвороба Ауєскі - забійні свині походять з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ауєскі;

5) бруцельоз - забійні свині походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу, або усі статевозрілі забійні свині за 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо бруцельозу з негативними результатами;

6) сказ - з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням забійні свині утримувались у господарстві, в якому впродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків сказу;

7) сибірка - забійні свині походять з господарства, щодо якого протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно сибірки, та не контактували з тваринами, які походять з господарств, що не відповідають вимогам цього підпункту;

8) везикулярна хвороба свиней, везикулярна екзантема, чума ВРХ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни або зони, де:

упродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків зазначених захворювань;

протягом останніх 12 місяців не проводилося вакцинацій проти цих хвороб та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цих хвороб;

9) везикулярний стоматит - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні свині утримувались на території країни або зони, де:

упродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту;

протягом останніх 12 місяців не проводилося вакцинацій проти везикулярного стоматиту та було заборонено імпорт свійських парнокопитих тварин, вакцинованих проти цього захворювання.

2. Забійні свині з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням утримувались в країні/зоні/компартменті походження та не контактували з парнокопитими тваринами, імпортованими на цю територію за останні 30 днів.

3. Забійні свині з моменту народження або протягом останніх 40 днів перед відправленням утримувались у господарстві походження.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в підпункті 5 пункту 1 цієї глави, мають проводитись щодо 100 % тварин у партії та під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Протягом 24 годин перед відправленням забійні свині повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

6. Із господарства походження забійних свиней безпосередньо направляють на митну територію України або до центру збору тварин. Центр збору тварин має знаходитись на території країни/зони/компартмента, які відповідають вимогам пункту 1 цієї глави.

7. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України забійні свині не повинні: контактувати з парнокопитними тваринами, що не відповідають вимогам пункту 1 цієї глави й утримувались у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 40 днів були зафіксовані випадки ящуру, чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми, везикулярного стоматиту.

8. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

6. Вимоги щодо ввезення на митну територію України племінних та користувальних коней

1. До ввезення на митну територію України допускається здоровий племінний молодняк і дорослі коні, які не є вагітними самками, для яких минуло 90 % чи більше часу від очікуваного періоду вагітності, або самками, які дали потомство впродовж тижня, що передував відправленню, невакциновані проти венесуельського енцефаломієліту (протягом 60 днів до відправлення), африканської чуми коней (упродовж 40 днів до відправлення), лептоспірозу, та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) парувальна хвороба - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались на території країни, яка впродовж щонайменше останніх шести місяців є вільною від парувальної хвороби відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) африканська чума коней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від африканської чуми коней, та не перевозились транзитом через інфіковану зону під час транспортування до місця завантаження або впродовж усього транзиту через інфіковану зону були захищені від мокреців роду Culicoides;

3) венесуельський енцефаломієліт - протягом останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні не перебували на території країни, де впродовж двох останніх років були зафіксовані випадки венесуельського енцефаломієліту;

4) сап - протягом останніх трьох місяців перед відправленням або з моменту народження (у випадку коней, віком не старше трьох місяців) племінні та користувальні коні утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від сапу;

5) вірусний артеріїт - щодо племінних та користувальних коней повинна виконуватись одна з таких вимог:

коні утримувались у господарстві, де у тварин упродовж 28 днів перед відправленням не спостерігалось симптомів вірусного артеріїту, та: піддавались діагностичним дослідженням щодо вірусного артеріїту на пробі крові, відібраної один раз, протягом 21 дня перед відправленням із негативними результатами або двічі - на пробах, узятих щонайменше з 14-денним інтервалом упродовж 28 днів перед відправленням, дослідження яких показало стабільність чи зниження титру антитіл; або коней регулярно вакцинували проти цієї хвороби згідно з інструкцією до вакцини; або

під час утримання на карантині коні піддавались діагностичним дослідженням щодо цього захворювання, а результати таких досліджень показали відсутність у тварин ознак вірусного артеріїту;

6) піроплазмоз (бабезія Кабаллі, теллярія Екві) - племінні та користувальні коні протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо піроплазмозу з негативними результатами й утримувались вільними від кліщів;

7) грип коней - племінні та користувальні коні протягом щонайменше 21 дня перед відправленням утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від грипу коней, або в місцях утримання коні не мали клінічних ознак грипу коней протягом 21 дня перед відправленням та були імунізовані вакциною згідно з інструкцією до вакцини та відповідно до вимог МЕБ (інформація про проведення вакцинації має міститись в міжнародному ветеринарному сертифікаті);

8) інфекційний енцефаломієліт коней західного і східного типу - у день відправлення і протягом трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні не мали клінічних ознак інфекційного енцефаломієліту коней західного і східного типу та:

упродовж трьох місяців перед відправленням утримувались у господарстві, де протягом зазначеного періоду не було зафіксовано випадків інфекційного енцефаломієліту коней західного та східного типів; або

піддавались вакцинації не менш ніж за 15 днів та не більш ніж за один рік до відправлення;

9) інфекційна анемія - племінні та користувальні коні утримувались у господарстві, де не було зафіксовано випадків інфекційної анемії впродовж трьох місяців перед відправленням та впродовж 30 днів перед відправленням були досліджені на інфекційну анемію із негативними результатами;

10) ринопневмонія - протягом 21 дня перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались на території господарства, де впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків вірусу ринопневмонії;

11) сказ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались у господарстві, в якому впродовж останнього місяця перед відправленням не було зафіксовано випадків сказу;

12) сибірка - племінні та користувальні коні походять з господарства, щодо якого протягом останніх 15 днів з моменту останнього зафіксованого випадку сибірки не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, і не контактували з конями, які походять з господарства, що не відповідає вимогам цього підпункту;

13) контагіозний метрит коней - племінні та користувальні коні не мали прямого контакту із цим захворюванням шляхом злучки із зараженою твариною або непрямого контакту через заражене господарство та протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо контагіозного метриту коней із негативними результатами;

14) лептоспіроз - племінні та користувальні коні протягом 30 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням щодо лептоспірозу з негативними результатами або піддавались двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу.

2. З моменту народження або протягом трьох останніх місяців перед відправленням племінні та користувальні коні утримувались у господарстві походження.

3. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин, - 100 %).

Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

4. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

5. Племінні та користувальні коні перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації й обробці проти ектопаразитів.

6. Протягом 24 годин перед відправленням племінні та користувальні коні повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

7. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України племінні і користувальні коні поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на сап, інфекційну анемію, парувальну хворобу, контагіозний метрит, вірусний артеріїт, лептоспіроз та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлена вимога проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

7. Вимоги щодо ввезення на митну територію України забійних коней

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові забійні коні, невакциновані проти венесуельського енцефаломієліту (протягом 60 днів перед відправленням), африканської чуми коней (упродовж 40 днів перед відправленням), та які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) парувальна хвороба - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні коні утримувались на території країни, яка впродовж не менше шести останніх місяців є вільною від парувальної хвороби відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) африканська чума коней - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням забійні коні утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від африканської чуми коней, та не перевозились транзитом через інфіковану зону під час транспортування до місця завантаження або впродовж усього транзиту через інфіковану зону були захищені від мокреців роду Culicoides;

3) венесуельський енцефаломієліт - протягом останніх трьох місяців забійні коні не перебували на території будь-якої країни, де впродовж двох останніх років були зафіксовані випадки венесуельського енцефаломієліту;

4) сап - протягом останніх трьох місяців перед відправленням або з моменту народження (у випадку коней, віком не старше шести місяців) забійні коні утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від сапу;

5) вірусний артеріїт - відповідно до вимог підпункту 5 пункту 1 глави 6 цього розділу;

6) піроплазмоз (бабезія Кабаллі, теллярія Екві) - протягом 30 днів перед відправленням забійні коні піддавались діагностичним дослідженням щодо піроплазмозу з негативними результатами та утримувались вільними від кліщів;

7) грип коней - забійні коні у день відправлення не мали ознак грипу коней;

8) інфекційна анемія - забійні коні утримувались у господарстві, де не було зафіксовано випадків інфекційної анемії протягом трьох останніх місяців перед відправленням і в день відправлення та впродовж 48 годин перед відправленням забійні коні не мали клінічних ознак інфекційної анемії;

9) інфекційний енцефаломієліт коней західного та східного типів - у день відправлення і протягом трьох місяців перед відправленням забійні коні не мали клінічних ознак інфекційного енцефаломієліту коней західного та східного типів та:

упродовж трьох місяців перед відправленням утримувались в господарстві, де не було зафіксовано випадків інфекційного енцефаломієліту коней західного та східного типів; або

утримувались на карантині та під час карантину і транспортування до місця завантаження коні були захищені від комах-переносників захворювання; або

піддавались вакцинації не менш ніж за 15 днів та не більш ніж за один рік до відправлення;

10) ринопневмонія - протягом 21 дня перед відправленням забійні коні утримувались у господарстві, де впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків вірусу ринопневмонії;

11) сказ - з моменту народження або протягом останніх трьох місяців перед відправленням забійні коні утримувались у господарстві, в якому впродовж останніх шести місяців періоду не було зафіксовано випадків сказу;

12) сибірка - забійні коні походять з господарства, щодо якого не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень протягом останніх 15 днів з моменту останнього випадку сибірки, та не контактували з конями, які походять з господарства, що не відповідає вимогам цього підпункту.

2. З моменту народження або протягом щонайменше останніх 90 днів перед відправленням забійні коні утримувались у господарстві в країні-експортері.

3. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин, - 100 %). Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

4. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

5. Протягом 24 годин перед відправленням забійні коні повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

8. Вимоги щодо ввезення на митну територію України племінної та продуктивної свійської птиці

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здорова племінна та продуктивна свійська птиця (далі - свійська птиця).

2. З моменту виведення або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед відправленням на митну територію України свійська птиця повинна утримуватись на території країни/зони/компартмента походження.

3. Свійська птиця повинна походити з території країни/зони/компартмента, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ і де впроваджено програму контролю щодо грипу птиці та які є вільними від:

1) високопатогенного і низькопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

2) високопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ та свійська птиця утримувалась у господарстві:

де протягом останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці;

що знаходиться та території, щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами низькопатогенного грипу птиці, та в радіусі 1 км навколо якого впродовж останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано низькопатогенного грипу птиці в жодному господарстві;

що не мало епідеміологічних зв'язків з господарством, в якому було виявлено вірус низькопатогенного грипу птиці протягом останніх 30 днів перед відправленням.

4. Свійська птиця з моменту виведення або впродовж щонайменше останніх шести тижнів безпосередньо перед відправленням повинна утримуватись у господарстві, щодо якого на момент відправлення вантажу компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, та у межах радіусу 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці чи хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

5. Свійська птиця походить зі зграї, яка:

1) не раніше ніж за 24 години до завантаження піддавалась обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, результати якого показали відсутність будь-яких ознак захворювань, до яких є сприйнятливою свійська птиця;

2) підлягала програмі контролю щодо Salmonella:

для курей: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella Pullorum, S. Gallinarum;

для індичок: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella arizonae, Salmonella Pullorum;

для цесарок, перепелів, фазанів, куріпок, гусей, качок: Salmonella Pullorum та S. Gallinarum;

у рамках таких програм контролю щодо зграї не було виявлено збудників Salmonella або підстав підозрювати про наявність Salmonella;

3) піддавалась програмі контролю щодо Mycoplasma:

для курей: M. Gallisepticum;

для індичок: M. meleagridis та M. Gallisepticum;

у рамках таких програм контролю щодо зграй не було виявлено збудників Mycoplasma або підстав підозрювати про наявність Mycoplasma;

4) не піддавалась вакцинації проти грипу птиці.

6. Щодо зграї походження свійської птиці виду Gallus gallus та індичок запроваджено програму контролю сальмонельозу, у рамках якої:

1) зграя походження піддавалась діагностичним дослідженням щодо Sallmonella та Mycoplasma;

2) у зграї не було виявлено збудників Sallmonella та Mycoplasma.

7. Для племінної та продуктивної свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), - якщо вакцина проти хвороби Ньюкасла не відповідає вимогам пункту 12 цієї глави, проте є дозволеною для використання на території країни/зони/компартмента походження, свійська птиця:

1) не піддавалась вакцинації такими вакцинами протягом щонайменше останніх 12 місяців;

2) походить зі зграй, які пройшли тест ізолювання вірусу хвороби Ньюкасла, що був проведений в акредитованій лабораторії не раніше ніж за 14 днів до моменту відправлення шляхом довільного відбору зразків у вигляді мазків з клоаки не менше 60 птахів з кожної зграї, та у яких не було виявлено пташиних параміксовірусів з індексом інтрацеребральної патогенності (ICPI) не більше 0,4;

3) упродовж 60 днів перед відправленням не контактувала зі свійською птицею, яка не відповідає вимогам підпунктів 1 - 2 цього пункту;

4) утримувалась в ізоляції під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження у господарстві походження протягом 14 днів, визначених підпунктом 2 цього пункту.

8. Для племінної та продуктивної свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), що походить з країн Африки чи Азії:

1) протягом щонайменше 21 дня перед відправленням свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних) утримувалася в ізоляції у середовищі, захищеному від кліщів, згідно із затвердженою програмою контролю за гризунами; або

2) перед переміщенням до середовища, захищеного від кліщів, свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних) пройшла обробку, достатню для знищення усіх кліщів; або

3) після перебування впродовж 14 днів у середовищі, захищеному від кліщів, свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних) була піддана порівняльному тесту ELISA на антитіла до конго-кримської геморагічної лихоманки, та уся свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних), що утримувалась в ізоляції, мала негативні результати цього тесту.

9. На дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката свійська птиця піддавалась обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, результати якого показали відсутність клінічних ознак будь-якого захворювання або будь-яких підстав підозрювати про наявність захворювань свійської птиці.

10. З моменту виведення або протягом щонайменше останніх шести тижнів перед відправленням свійська птиця не контактувала зі свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом та пернатою дичиною.

11. У випадку проведення вакцинації свійської птиці застосовувались лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

12. Якщо свійська птиця піддавалась вакцинації проти хвороби Ньюкасла, вакцина має відповідати таким вимогам:

1) вакцина проти хвороби Ньюкасла має бути зареєстрована (затверджена) компетентним органом країни походження, а імпорт, виробництво та введення в обіг вакцини мають здійснюватися під контролем компетентного органу країни походження;

2) живі вакцини проти хвороби Ньюкасла мають бути виготовлені зі штаму вірусу хвороби Ньюкасла, вихідний вакцинний вірус якого пройшов перевірку та показав індекс інтрацеребральної патогенності (ICPI):

менше 0,4, якщо кожній свійській птиці під час тесту ICPI давалося не менше 10⁷ EID 50; або

менше 0,5, якщо кожній свійській птиці під час тесту ICPI давалося не менше 10⁸ EID 50.

13. Хвороба Ньюкасла, високопатогенний та низькопатогенний грип птиці повинні входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни походження.

14. Свійська птиця має перевозитись у ящиках/контейнерах або клітках, які:

1) містять лише свійську птицю одного виду, категорії та типу, яка походить з одного господарства;

2) містять номер дозволу господарства походження;

3) закриті у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту.

15. Транспортні засоби, якими здійснюється перевезення свійської птиці, мають бути очищеними та продезінфікованими відповідно до вимог законодавства країни походження та сконструйованими у спосіб, що забезпечує:

1) можливість візуального контролю вантажу;

2) проведення очистки та дезінфекції;

3) запобігання випаданню екскрементів та зведення до мінімуму втрати пір'я під час перевезення.

16. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України свійська птиця має утримуватися у господарстві призначення:

1) протягом шести тижнів з дати її прибуття (за рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, на якій свійська птиця поміщується на карантин, цей період може бути скорочений до трьох тижнів за умови, що діагностичні дослідження зразків, відібраних від свійської птиці, проведені зі сприятливими (негативними) результатами); або

2) до дати забою (якщо свійська птиця забивається до закінчення зазначеного вище шеститижневого періоду).

17. Протягом періодів, визначених пунктом 16 цієї глави, щодо свійської птиці проводяться діагностичні дослідження під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на грип птиці, хворобу Ньюкасла, сальмонельоз, мікоплазмоз.

9. Вимоги щодо ввезення на митну територію України добового молодняка свійської птиці

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здоровий добовий молодняк свійської птиці.

2. Добовий молодняк повинен походити з території країни/зони/компартмента, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, де впроваджено програму контролю щодо грипу птиці, та є вільними від:

1) високопатогенного і низькопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

2) високопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; добовий молодняк походить від батьківських зграй, які утримувались у господарстві:

де протягом останніх 30 днів перед збором яєць, від яких отримано добовий молодняк, не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці;

що знаходиться на території, щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами ньзькопатогенного грипу птиці, та в радіусі 1 км навколо якого впродовж 30 днів перед збором яєць, що від них отримано добовий молодняк, не було зафіксовано низькопатогенного грипу птиці в жодному господарстві;

що не мало епідеміологічних зв'язків із господарством, в якому було зафіксовано низькопатогенний грип птиці протягом останніх 30 днів перед збором яєць, що від них отримано добовий молодняк.

3. Добовий молодняк виведено у господарстві (інкубаторії), затвердженому компетентним органом країни походження:

1) щодо якого на момент відправлення добового молодняка компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень;

2) у межах радіусу 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного вірусу грипу птиці або хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

4. Добовий молодняк виведено зі зграй:

1) які упродовж щонайменше останніх шести тижнів перед відправленням утримувались у господарстві, затвердженому компетентним органом країни походження;

2) щодо яких у день відправлення інкубаційних яєць компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень;

3) для добового молодняка свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) - утримувались у господарстві, що знаходиться на території країни/зони/компартмента походження, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ньюкасла;

4) для добового молодняка свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), - піддавались програмі контролю щодо:

для курей: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella Pullorum, S. Gallinarum;

для індичок: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella arizonae, Salmonella Pullorum;

для цесарок, перепелів, фазанів, куріпок, гусей, качок: Salmonella Pullorum та S. Gallinarum;

у рамках таких програм контролю щодо зграї не було виявлено збудників Salmonella або підстав підозрювати про наявність Salmonella;

5) піддавались програмі контролю щодо Mycoplasma:

для курей: M. Gallisepticum;

для індичок: M. meleagridis та M. Gallisepticum;

у рамках таких програм контролю щодо зграй не було виявлено збудників Mycoplasma або підстав підозрювати про наявність Mycoplasma.

5. Добовий молодняк виведено з яєць, які до моменту відправлення в інкубаторій були марковані та продезінфіковані відповідно до вимог законодавства країни походження.

6. Для добового молодняка, отриманого від свійської птиці виду Gallus gallus та індичок, - щодо зграї походження запроваджено програму контролю сальмонельозу, в рамках якої:

1) зграя походження піддавалась діагностичним дослідженням на Sallmonella та Mycoplasma;

2) у зграї не було виявлено збудників Sallmonella та Mycoplasma.

7. Для добового молодняка свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), - якщо вакцина проти хвороби Ньюкасла не відповідає вимогам пункту 12 глави 8 цього розділу, проте є дозволеною на території країни/зони/компартмента походження, племінна свійська птиця, від якої отримано добовий молодняк:

1) не піддавалась вакцинації такими вакцинами протягом щонайменше останніх 12 місяців;

2) походить зі зграй, які пройшли тест ізолювання вірусу хвороби Ньюкасла, що його було проведено акредитованою лабораторією не раніше ніж за 14 днів до моменту відправлення шляхом довільного відбору зразків у вигляді мазків з клоаки не менше 60 птахів з кожної зграї, та у яких не було виявлено пташиних параміксовірусів з індексом інтрацеребральної патогенності (ICPI) не більше 0,4;

3) протягом 60 днів перед відправленням не контактувала зі свійською птицею, яка не відповідає вимогам підпунктів 1 - 2 цього пункту;

4) утримувалась в ізоляції під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження у господарстві походження впродовж 14 днів, визначених підпунктом 2 цього пункту.

8. У день відправлення добовий молодняк піддавався огляду державним ветеринарним інспектором країни походження, результати якого показали відсутність у добового молодняка клінічних ознак будь-якої хвороби або підстав підозрювати про наявність хвороби.

9. Інкубаційні яйця, від яких отримано добовий молодняк, не контактували в інкубаторії та під час транспортування з яйцями або свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом.

10. У випадку проведення вакцинації щодо батьківських зграй застосовувались лише затверджені до використання вакцини. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

11. Хвороба Ньюкасла, високопатогенний та низькопатогенний грип птиці мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни походження.

12. Добовий молодняк повинен транспортуватись в чистих одноразових ящиках/контейнерах, які використовуються вперше та:

1) містять лише добовий молодняк одного виду, категорії та типу і який походить з одного господарства;

2) закриті у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту;

3) на яких нанесено таку інформацію:

назва країни/зони/компартмента походження вантажу з добовим молодняком;

вид, до якого належить добовий молодняк;

кількість добового молодняка;

категорія і тип виробництва, для якого призначений добовий молодняк;

найменування, адреса та номер дозволу виробничої потужності (об'єкта) (для добового молодняка свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

найменування, адреса та номер дозволу племінної потужності (об'єкта) (для добового молодняка свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

номер дозволу господарства походження;

дата відправлення (для добового молодняка свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

назва країни призначення.

13. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України добовий молодняк повинен утримуватися у господарстві призначення протягом шести тижнів з дати його прибуття (цей період може бути скорочено до трьох тижнів за умови, що діагностичні дослідження відібраних від добового молодняка зразків проведені зі сприятливими (негативними) результатами) або до дати забою (якщо добовий молодняк забивається до закінчення зазначеного вище шеститижневого періоду).

14. Упродовж періодів, визначених пунктом 13 цієї глави, щодо добового молодняка проводяться діагностичні дослідження під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на грип птиці, хворобу Ньюкасла, сальмонельоз та мікоплазмоз.

10. Вимоги щодо ввезення на митну територію України свійської птиці, призначеної для забою або поповнення поголів'я диких тварин

1. До ввезення на митну територію України допускається клінічно здорова свійська птиця, відмінна від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), що призначена для забою або поповнення поголів'я диких тварин, та свійська птиця ряду безкільових (страусоподібних), що призначена для забою (далі - свійська птиця).

2. Протягом щонайменше шести тижнів перед відправленням на митну територію України або з моменту виведення (для свійської птиці, що не досягла шеститижневого віку) свійська птиця повинна утримуватись на території країни/зони/компартмента походження.

3. Свійська птиця повинна походити з території країни/зони/компартмента, що на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ і на території яких впроваджено програму контролю грипу птиці, та які є вільними:

1) від високопатогенного та низькопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

2) від високопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ та де свійська птиця утримувалась у господарстві:

в якому протягом останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці;

що знаходиться та території, щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами низькопатогенного грипу птиці, та в радіусі 1 км навколо якого впродовж останніх 30 днів перед відправленням не було зафіксовано низькопатогенного грипу птиці в жодному господарстві;

що не мало епідеміологічних зв'язків з господарством, в якому було зафіксовано вірус низькопатогенного грипу птиці протягом останніх 30 днів перед відправленням.

4. Свійська птиця повинна походити зі зграї:

1) щодо якої не проводилась вакцинація проти грипу птиці;

2) яка на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката піддавалась обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження та результати якого показали відсутність клінічних ознак будь-якої хвороби або підстав підозрювати про її наявність.

5. З моменту виведення або протягом щонайменше останніх 30 днів свійська птиця повинна утримуватись у господарстві походження, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, та у межах радіусу 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці або хвороби Ньюкасла впродовж щонайменше останніх 30 днів.

6. З моменту виведення або протягом щонайменше останніх 30 днів свійська птиця не контактувала з пернатою дичиною та свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом.

7. Для свійської птиці виду Gallus gallus та індичок:

1) щодо зграї походження запроваджено програму контролю сальмонельозу, в рамках якої:

зграя походження піддавалась діагностичним дослідженням на Sallmonella;

у зграї не було виявлено збудників Sallmonella.

2) у міжнародному ветеринарному сертифікаті зазначається інформація щодо протимікробних препаратів, якщо вони застосовувались протягом трьох останніх тижнів перед відправленням з причин, не пов'язаних із програмою контролю сальмонельозу.

8. Для свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), що призначена для забою та поповнення поголів'я диких тварин, - якщо вакцина проти хвороби Ньюкасла не відповідає вимогам пункту 12 глави 8 цього розділу, проте є дозволеною для використання на території країни/зони/компартмента походження, свійська птиця:

1) не піддавалась вакцинації такими вакцинами впродовж щонайменше останніх 12 місяців;

2) повинна походити зі зграй, що пройшли тест ізолювання вірусу хвороби Ньюкасла, який було проведено акредитованою лабораторією не раніше ніж за 14 днів до моменту відправлення шляхом довільного відбору зразків у вигляді мазків з клоаки не менше 60 птахів з кожної зграї, та у яких не було виявлено пташиних параміксовірусів з індексом інтрацеребральної патогенності (ICPI) не більше 0,4;

3) протягом 60 днів перед відправленням не повинна контактувати зі свійською птицею, яка не відповідає вимогам підпунктів 1 - 2 цього пункту;

4) утримувалась в ізоляції під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження у господарстві походження впродовж 14 днів, визначених підпунктом 2 цього пункту.

9. У випадку проведення вакцинації застосовувались лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

10. Хвороба Ньюкасла, високопатогенний та низькопатогенний грип птиці мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни походження.

11. Свійська птиця повинна перевозитись у ящиках/контейнерах або клітках, які закриті у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту, й містять лише свійську птицю одного виду, категорії та типу, і яка походить з одного господарства.

12. Транспортні засоби, якими здійснюється перевезення свійської птиці, мають бути очищені і продезінфіковані відповідно до вимог законодавства країни походження й сконструйовані у спосіб, що забезпечує можливість візуального контролю вантажу, проведення очистки та дезінфекції, запобігання будь-яких випадів екскрементів і зведення до мінімуму втрати пір'я під час перевезення.

13. Поводження зі свійською птицею перед завантаженням, під час завантаження та транспортування повинно відповідати вимогам законодавства України про благополуччя тварин.

11. Вимоги щодо ввезення на митну територію України племінних та користувальних кролів

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові племінні та користувальні кролі (далі - кролі), які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) міксоматоз - з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням кролі утримувались у господарстві, де впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків міксоматозу;

2) вірусна геморогічна хвороба кролів:

для племінних та забійних кролів - з моменту народження або протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням кролі утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин є вільною від вірусної геморогічної хвороби кролів;

для добових племінних кролів - кролі походять від самок, які впродовж щонайменше останніх 60 днів утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від вірусної геморогічної хвороби кролів;

3) туляремія - кролі походять з господарств або території, стосовно яких протягом останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо туляремії;

4) сказ - з моменту народження або впродовж останніх шести місяців перед відправленням кролі утримувались у господарстві, в якому протягом останніх двох місяців не було зафіксовано випадків сказу.

2. Упродовж 24 годин перед відправленням кролі повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження повинні показати відсутність захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

3. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

4. Кролі перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

5. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на захворювання, щодо яких законодавством передбачено вимогу проведення діагностичних досліджень.

12. Вимоги щодо ввезення на митну територію України об'єктів аквакультури

1. Об'єкти аквакультури протягом 72 годин перед завантаженням мають піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак захворювань.

2. Щодо об'єктів аквакультури компетентним органом країни-експортера / країни походження не має бути встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із нез'ясованими випадками підвищення рівня смертності серед об'єктів аквакультури.

3. Об'єкти аквакультури повинні походити з господарств, які знаходяться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

4. Перед відправленням вантажі з молюсками повинні піддаватись візуальному огляду державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність у вантажі видів молюсків, які не зазначені в міжнародному ветеринарному сертифікаті.

5. Об'єкти аквакультури, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є сприйнятливими до епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD), повинні відповідати таким вимогам:

1) об'єкти аквакультури повинні походити з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD);

2) імпорт об'єктів аквакультури на територію зазначеної країни або зони здійснюється виключно з територій, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від хвороб, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) об'єкти аквакультури не повинні бути вакциновані проти хвороб, визначених підпунктом 1 цього пункту.

6. Якщо щодо диких об'єктів аквакультури не виконуються вимоги, встановлені пунктом 5 цієї глави, дикі об'єкти аквакультури повинні піддаватись карантинуванню відповідно до таких вимог:

1) риба повинна утримуватись на карантині протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням, ракоподібні - упродовж щонайменше останніх 40 днів перед відправленням, молюски - протягом щонайменше останніх 90 днів перед відправленням;

2) під час карантинування щодо об'єктів аквакультури мають проводитись діагностичні дослідження із негативними результатами щодо захворювань, зазначених в пункті 5 цієї глави;

3) компетентний орган країни-експортера / країни походження має здійснювати інспектування умов карантинування щонайменше на початку та в кінці періоду карантинування кожного вантажу з дикими об'єктами аквакультури.

7. Хвороби об'єктів аквакультури та їх вектори зазначено в додатку до цих Вимог.

8. Об'єкти аквакультури, які відповідно до додатку цих Вимог є векторами гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD), повинні відповідати таким вимогам:

1) об'єкти аквакультури повинні походити з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу водних тварин МЕБ є вільними від гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD):

2) імпорт об'єктів аквакультури на територію зазначеної країни або зони здійснюється виключно з територій, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від хвороб, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) об'єкти аквакультури не повинні бути вакциновані проти хвороб, зазначених в додатку до цих Вимог.

9. Якщо щодо об'єктів аквакультури не виконуються вимоги, встановлені пунктом 8 цієї глави, об'єкти аквакультури повинні піддаватись карантинуванню відповідно до таких вимог:

1) строк карантинування має складати щонайменше 30 днів;

2) вода, що використовується для утримання об'єктів аквакультури, має змінюватись щонайменше один раз в день;

3) компетентний орган країни-експортера / країни походження має здійснювати інспектування умов карантинування щонайменше на початку та в кінці періоду карантинування кожного вантажу з об'єктами аквакультури.

10. Об'єкти аквакультури, які є сприйнятливими до весняної веремії коропів (SVC), бактеріальної хвороби нирок (BKD), інфекційного вірусу некрозу підшлункової залози (IPN) та інфекції Gyrodactylus salaris (SG), повинні відповідати таким вимогам:

1) об'єкти аквакультури не повинні бути вакциновані проти весняної веремії коропів (SVC), бактеріальної хвороби нирок (BKD), інфекційного вірусу некрозу підшлункової залози (IPN), інфекції Gyrodactylus salaris (SG) та походять з території країни або зони:

де весняна веремія коропів (SVC), бактеріальна хвороба нирок (BKD), інфекційний вірус некрозу підшлункової залози (IPN) та інфекція Gyrodactylus salaris (SG) входять до переліку хвороб, які підлягають обов'язковому повідомленню;

де імпорт об'єктів аквакультури на територію зазначеної країни або зони здійснюється відповідно до вимог цього пункту;

які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від весняної веремії коропів (SVC) та інфекції Gyrodactylus salaris; та/або

2) у разі диких об'єктів аквакультури, сприйнятливих до весняної веремії коропів (SVC), інфекційного вірусу некрозу підшлункової залози (IPN) та бактеріальної хвороби нирок (BKD), - піддавались карантинуванню відповідно до вимог пункту 6 цієї глави; та/або

3) у разі об'єктів аквакультури, сприйнятливих до інфекції Gyrodactylus salaris (SG), протягом щонайменше останніх 14 днів перед відправленням безперервно утримувались у воді із солоністю щонайменше 25 частин на 1000 та впродовж зазначеного періоду не було введено інших гідробіонтів, сприйнятливих до інфекції Gyrodactylus salaris (SG); та/або

4) у разі ікри риби-чотириочки, сприйнятливої до Gyrodactylus salaris (SG), оброблені методами, достатніми для знищення інфекції Gyrodactylus salaris (SG).

11. Об'єкти аквакультури повинні перевозитись в умовах (включаючи якість води), які не чинять шкідливого впливу на стан їх здоров'я.

12. Транспортні контейнери та/або судна перед завантаженням мають бути очищеними, продезінфікованими чи використовуватись вперше.

13. Вантажі з об'єктами аквакультури мають бути чітко ідентифіковані шляхом нанесення на зовнішню частину контейнера або, у випадку судна, шляхом зазначення у супровідних комерційних документах такої інформації:

назва, ISO код країни / зони походження;

назва, ISO код країни / зони призначення;

місце походження (найменування, адреса та номер затвердження потужності (об'єкта));

місце завантаження (адреса та номер затвердження потужності (об'єкта));

дата та час відправлення вантажу;

інформація щодо транспортного засобу (вид / ідентифікація / документальні посилання (назва, номер та дата видачі транспортних документів));

прикордонний інспекційний пост в Україні;

інформація щодо виду об'єктів аквакультури ("дикий вилов" / "риба" / "молюски" / "ракоподібні") та їх призначеного використання.

13. Вимоги щодо ввезення на митну територію України декоративних гідробіонтів, призначених для утримання в закритих умовах

1. Декоративні гідробіонти протягом 72 годин перед завантаженням повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження, а результати зазначеного обстеження мають показати відсутність клінічних ознак захворювань.

2. Щодо декоративних гідробіонтів компетентним органом країни-експортера / країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із нез'ясованими випадками підвищення рівня смертності серед гідробіонтів.

3. Декоративні гідробіонти повинні походити з території країни або зони, яка відповідає зазначеним нижче вимогам:

1) країна або зона відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільною від епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), вірусів Bonamia exitiosa, Perkinsus marinus, Mikrocytos mackini, синдрому Таура, жовтоголового захворювання, вірусної геморагічної септицемії форелі (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини лососевих (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), інфекції Marteilia refringens, інфекції Bonamia ostreae, захворювання білих плям (WSD), весняної веремії коропів (SVC), бактеріальної хвороби нирок (BKD), інфекційного вірусу некрозу підшлункової залози (IPN), інфекції Gyrodactylus salaris (SG);

2) імпорт декоративних гідробіонтів на територію зазначеної країни або зони здійснюється виключно з територій, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від хвороб, визначених підпунктом 1 цього пункту.

4. Декоративні гідробіонти не повинні бути вакциновані проти хвороб, визначених підпунктом 1 пункту 3 цієї глави.

5. Вимоги пунктів 3 - 4 цієї глави застосовуються виключно до сприйнятливих видів гідробіонтів відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ.

6. Якщо щодо диких декоративних гідробіонтів не виконуються вимоги, встановлені пунктами 3 - 4 цієї глави, то ці гідробіонти повинні піддаватись карантинуванню відповідно до зазначених нижче вимог (виключно для сприйнятливих видів декоративних гідробіонтів відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ):

1) риба повинна утримуватись на карантині протягом щонайменше останніх 60 днів перед відправленням, ракоподібні - упродовж щонайменше останніх 40 днів перед відправленням, молюски - протягом щонайменше останніх 90 днів перед відправленням;

2) під час карантинування щодо декоративних гідробіонтів повинні проводитись діагностичні дослідження із негативними результатами щодо захворювань, зазначених в пункті 3 цієї глави;

3) компетентний орган країни-експортера / країни походження має здійснювати інспектування умов карантинування щонайменше на початку та в кінці періоду карантинування кожного вантажу з декоративними гідробіонтами.

7. Декоративні гідробіонти повинні перевозитись в умовах (включаючи якість води), які не чинять шкідливого впливу на стан їх здоров'я.

8. Транспортні контейнери мають бути очищені та продезінфіковані або використовуватись вперше.

9. Вантажі з декоративними гідробіонтами мають бути чітко ідентифіковані шляхом нанесення на зовнішню частину контейнера етикетки, на якій наведена така інформація:

назва, ISO код країни / зони походження;

назва, ISO код країни / зони призначення;

місце походження (найменування, адреса та номер затвердження потужності (об'єкта));

місце завантаження (адреса та номер затвердження потужності (об'єкта));

дата та час відправлення вантажу;

інформація щодо транспортного засобу (вид / ідентифікація / документальні посилання (назва, номер та дата видачі транспортних документів));

прикордонний інспекційний пост в Україні;

напис "Декоративна риба / молюски / ракоподібні призначені для закритих декоративних потужностей (об'єктів) на території України" або "Декоративна риба / молюски / ракоподібні призначені для карантину на території України".

14. Вимоги щодо ввезення на митну територію України бджолиних та джмелиних маток (Apis mellifera та Bombus spp.), джмелиних колоній (Bombus spp.)

1. Бджолині та джмелині матки (Apis mellifera та Bombus spp.) повинні походити:

1) із території країни або зони, де американський гнилець, малий внутрішньовуликовий жук та тропілелапсоз входять до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню в рамках двосторонньої торгівлі;

2) із території, щодо якої компетентним органом країни-експортера / країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із американським гнильцем, та на якій протягом останніх 30 днів, що передували видачі міжнародного ветеринарного сертифіката, не було зафіксовано випадків цього захворювання, а якщо на такій території попередньо фіксувались випадки американського гнильця, усі вулики, що знаходились в радіусі 3 км, упродовж 30 днів з моменту фіксації першого випадку цього захворювання піддавались огляду та спаленню;

3) із вуликів (роїв) або з колоній (у випадку джмелів), зразки стільників яких протягом останніх 30 днів піддавались діагностичним дослідженням на американський гнилець із негативними результатами, які проводились відповідно до вимог МЕБ;

4) із території, що її радіус становить не менше 100 км, яка не є зараженою малим внутрішньовуликовим жуком та тропілелапсозом, та щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із малим внутрішньовуликовим жуком та тропілелапсозом;

5) із вуликів (роїв) або з колоній (у випадку джмелів), які безпосередньо перед відправленням піддавались обстеженню компетентним органом країни походження, а результати такого обстеження показали відсутність клінічних ознак захворювань бджіл та джмелів.

2. Джмелині колонії (Bombus spp.) повинні:

1) бути вирощені й утримуватись у середовищі, що знаходиться під контролем та наглядом компетентного органу країни походження;

2) походити з господарства, яке безпосередньо перед відправленням піддавалось обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження показали відсутність ознак захворювань бджіл та джмелів.

3. Вантажі із бджолиними/джмелиними матками мають складатися з кліток, кожна з яких містить одну бджолину/джмелину матку та невелику кількість супровідних особин (до 20 особин на одну бджолину/джмелину матку). Вантажі із джмелиними колоніями мають складатися з контейнерів, кожен з яких має містити колонії джмелів, кількість яких не перевищує 200 дорослих особин на одну колонію.

4. Бджолині/джмелині матки, джмелині колонії безпосередньо перед відправленням повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність американського гнильця, малого внутрішньовуликового жука (у тому числі його яєць та личинок), тропілелапсозу та інших захворювань, до яких є сприйнятливими бджоли або джмелі відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

5. Пакувальний матеріал, контейнери, супровідні матеріали (продукти) та корми не контактували із зараженими бджолами, джмелями та вуликами з розплодом.

6. Пакувальний матеріал, контейнери, супровідні матеріали (продукти) мають піддаватись профілактичній дезінфекції і дезакаризації перед заселенням бджолиних та джмелиних маток, джмелиних колоній.

7. Транспортні засоби, якими здійснюються перевезення бджолиних та джмелиних маток, джмелиних колоній, мають бути очищені й продезінфіковані відповідно до вимог законодавства країни походження.

8. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України:

1) вантажі із бджолиними та джмелиними матками направляються безпосередньо до потужності (об'єкта) призначення, де мають знаходитись під наглядом компетентного органу України. Перед введенням до місцевих колоній бджолині та джмелині матки поміщаються у нові клітки. Супровідні особини, клітки та інші супровідні матеріали (продукти) направляються до державної або уповноваженої лабораторії ветеринарної медицини, де підлягають дослідженню на наявність малого внутрішньовуликового жука (у тому числі його яєць і личинок) та тропілелапсозу. Після завершення діагностичних досліджень супровідні особини, клітки та інші супровідні матеріали (продукти) мають бути знищені;

2) вантажі із джмелиними колоніями направляються безпосередньо до потужності (об'єкта) призначення. Джмелині колонії можуть залишатись у контейнерах, в яких вони імпортувались до України, до завершення життєвого циклу колонії. Контейнери та супровідні продукти (матеріали) мають бути знищені лише після завершення життєвого циклу останньої колонії.

15. Вимоги щодо ввезення на митну територію України тварин, що належать до ряду парнокопитних (Artiodactyla) (за винятком племінної та користувальної ВРХ (включаючи роди Bubalus та Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae)), а також до родини носорогових (Rhinocerotidae) та слонових (Elephantidae)

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові тварини, що належать до ряду парнокопитних (Artiodactyla) (за винятком племінної та користувальної ВРХ (включаючи роди Bubalus та Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae)), а також до родини носорогових (Rhinocerotidae) та слонових (Elephantidae) (далі - парнокопитні, носорогові, слонові).

2. Парнокопитні, носорогові та слонові походять з господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із:

бруцельозом та туберкульозом - протягом останніх 42 днів перед відправленням;

сибіркою - упродовж останніх 30 днів перед відправленням;

сказом - протягом останніх шести місяців перед відправленням.

3. Парнокопитні, носорогові та слонові не контактували з тваринами, що походять із господарств, які не відповідають вимогам пункту 2 цієї глави.

4. Парнокопитні, носорогові та слонові не отримували:

стильбенів або тиреостатичних речовин;

естрогенних, андрогенних, гестагенних речовин або b-агоністів для цілей, не пов'язаних із терапевтичними чи зоотехнічними.

5. Парнокопитні, носорогові та слонові походять із території країни або зони, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації та де:

1) не було зафіксовано випадків:

блутангу - упродовж останніх 24 місяців перед відправленням;

чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, контагіозної плевропневмонії ВРХ, заразного вузликового дерматиту ВРХ, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, контагіозної плевропневмонії кіз, геморагічної септецимії - протягом останніх 12 місяців перед відправленням;

везикулярного стоматиту - упродовж останніх шести місяців перед відправленням;

2) протягом останніх 12 місяців перед відправленням не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, контагіозної плевропневмонії ВРХ, заразного вузликового дерматиту ВРХ, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, контагіозної плевропневмонії кіз, геморагічної септецимії та впродовж останніх 24 місяців перед відправленням не проводилась вакцинація проти блутангу;

3) заборонено імпорт парнокопитних тварин, вакцинованих проти ящуру та інших захворювань, визначених підпунктом 2 цього пункту.

6. Парнокопитні, носорогові та слонові утримувались на території, визначеній пунктом 5 цієї глави, з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням та не контактували з парнокопитними тваринами, імпортованими на цю територію за останні шість місяців.

7. Парнокопитні, носорогові та слонові з моменту народження або впродовж останніх 40 днів перед відправленням утримувались у господарстві походження або у центрі збору тварин:

1) в яких та в радіусі 150 км навколо яких не було зафіксовано випадків блутангу та геморагічної септицимії впродовж останніх 60 днів перед відправленням;

2) в яких та в радіусі 10 км навколо яких протягом останніх 40 днів перед відправленням не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, лихоманки долини Ріфт, контагіозної плевропневмонії ВРХ, заразного вузликового дерматиту ВРХ, чуми дрібних жуйних, віспи овець та кіз, контагіозної плевропневмонії кіз, везикулярного стоматиту.

8. Парнокопитні, носорогові та слонові не були вакциновані проти захворювань, визначених пунктом 5 цієї глави, бруцельозу та туберкульозу, а також:

1) походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу, або протягом останніх 30 днів перед відправленням були піддані тесту на реакцію аглютинації, який показав кількість бруцел нижчу 30 МО аглютинації на мл, або є кастрованими самцями будь-якого віку;

2) походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ вважається вільним від туберкульозу ВРХ, або мали негативну реакцію при тестуванні за допомогою внутрішньошкірної туберкулінової проби, що була проведена впродовж останніх 30 днів перед відправленням.

9. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 8 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин із кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин, - 100 %). Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

10. У місці походження та у місці завантаження (господарство / центр збору тварин) у парнокопитних, носорогових та слонових не було клінічно зафіксовано:

інфекційної агалактії овець та кіз (Mycoplasma agalactiae, Mycoplasma capricolum, Mycoplasma mycoides var. mycoides великої колонії) - протягом останніх шести місяців;

паратуберкульозу та казеозного лімфаденіту - упродовж останніх 12 місяців;

аденоматозу легенів - протягом трьох останніх років;

Меді-Вісни, артриту-енцефаліту - упродовж трьох останніх років перед відправленням або протягом останніх 12 місяців перед відправленням за умови, що всі інфіковані тварини були забиті, а інші тварини мали в подальшому негативну реакцію на два тести, проведені з інтервалом у шість місяців;

інфекційного ринотрахеїту - упродовж останніх 12 місяців перед відправленням, а тварини не повинні бути вакциновані проти інфекційного ринотрахеїту.

11. Протягом трьох останніх років перед відправленням щодо парнокопитних, носорогових та слонових не зафіксовано ознак бруцельозу чи туберкульозу.

12. З моменту відправлення з господарства чи центру збору тварин і до моменту ввезення на митну територію України парнокопитні, носорогові та слонові:

не контактували з іншими парнокопитними тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом;

не знаходились у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 30 днів було зафіксовано випадки захворювань, що визначені пунктом 5 цієї глави.

13. Протягом 24 годин перед відправленням парнокопитні, носорогові та слонові повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктами 2 та 5 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

14. Захворювання, визначені пунктами 2 та 5 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

15. Парнокопитні, носорогові та слонові перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації й обробці проти ектопаразитів.

16. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на бруцельоз, туберкульоз, блутанг та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

16. Вимоги щодо ввезення на митну територію України диких тварин, що належать до родин свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae) та тапірових (Tapiridae)

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові дикі тварини, що належать до родин свиневих (Suidae), таясових (Tayassuidae) та тапірових (Tapiridae) (далі - свиневі, таясові та тапірові).

2. Свиневі, таясові та тапірові повинні походити з господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із:

бруцельозом - протягом останніх 42 днів перед відправленням;

сибіркою - упродовж останніх 30 днів перед відправленням;

сказом - протягом останніх шести місяців перед відправленням.

3. Свиневі, таясові та тапірові не повинні контактувати з тваринами, що походять з господарств, які не відповідають вимогам пункту 2 цієї глави.

4. Свиневі, таясові та тапірові не отримували:

стильбенів та тиреостатичних речовин;

естрогенних, андрогенних, гестагенних речовин або b-агоністів для цілей інших, ніж терапевтичні чи зоотехнічні.

5. Свиневі, таясові та тапірові повинні походити з території країни або зони, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації, і де:

1) не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та везикулярної екзантеми - упродовж останніх 12 місяців перед відправленням та везикулярного стоматиту - протягом останніх шести місяців перед відправленням;

2) упродовж останніх 12 місяців перед відправленням не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, везикулярної екзантеми та везикулярного стоматиту;

3) заборонено імпорт парнокопитних тварин, вакцинованих проти ящуру та захворювань, визначених підпунктом 2 цього пункту.

6. Свиневі, таясові та тапірові повинні утримуватись на території, визначеній пунктом 5 цієї глави, з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням та не контактувати з парнокопитними тваринами, імпортованими на цю територію за останні шість місяців.

7. Свиневі, таясові та тапірові з моменту народження або впродовж останніх 40 днів перед відправленням на митну територію України повинні утримуватись у господарстві походження або у центрі збору тварин, в яких та в радіусі 10 км навколо яких не було зафіксовано випадків захворювань, визначених пунктом 5 цієї глави.

8. Свиневі, таясові та тапірові протягом останніх 30 днів перед відправленням:

1) пройшли з негативним результатом дослідження на негативний буферний антиген Brucella;

2) піддавались тесту на виявлення антитіл до везикулярної хвороби свиней та тесту на виявлення антитіл до класичної чуми свиней із негативними результатами;

3) піддавались твердофазному імуноферментному аналізу на виявлення gl-антитіла на сироватці, взятій щонайменше через 21 день після карантинування, із негативними результатами щодо усіх тварин, які перебували на карантині.

9. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 8 цієї глави, мають проводитись в кількості не менше 10 % та становити не менше 10 тварин з кожного господарства за результатами оцінки ризиків (для партії, що становить менше 11 тварин, - 100 %). Діагностичні дослідження мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

10. Свиневі, таясові та тапірові повинні походити із господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із національною програмою боротьби з бруцельозом та хворобою Тешена.

11. Протягом останніх 12 місяців перед відправленням у господарстві походження та центрі збору тварин, а також у радіусі 5 км навколо них не було зафіксовано клінічних, серологічних або патологічних ознак хвороби Ауєскі.

12. Свиневі, таясові та тапірові не повинні бути вакциновані проти хвороби Ауєскі, контактувати з тваринами, вакцинованими проти цього захворювання; стадо походження свиневих, таясових та тапірових не піддавалось вакцинації проти хвороби Ауєскі впродовж останніх 12 місяців.

13. З моменту відправлення з господарства походження або центру збору тварин та до моменту ввезення на митну територію України свиневі, таясові та тапірові не повинні контактувати з парнокопитними тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом і знаходитись у місці, в якому та в радіусі 10 км навколо якого протягом останніх 40 днів були зафіксовані випадки захворювань, що визначені пунктом 5 цієї глави.

14. Протягом 24 годин перед відправленням свиневі, таясові та тапірові повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених пунктами 2 та 5 цієї глави, і придатність тварин для транспортування до місця призначення.

15. Захворювання, визначені пунктами 2 та 5 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

16. Свиневі, таясові та тапірові перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

17. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на бруцельоз, туберкульоз, класичну чуму свиней, африканську чуму свиней та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

17. Вимоги щодо ввезення на митну територію України приматів

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові примати.

2. Примати, що походять з навколишнього середовища, непідконтрольного компетентним органом країни походження, повинні піддаватись карантинуванню на карантинній базі країни походження протягом щонайменше 12 тижнів та впродовж цього періоду:

1) примати повинні піддаватись щоденному огляду на предмет можливих ознак захворювань та за необхідності - клінічному огляду;

2) примати, що загинули під час карантину, повинні бути досліджені лабораторно або патолого-анатомічно на заразні хвороби, а причина захворювання чи смерті приматів має бути виявлена до моменту виведення з карантину групи, до якої належать ці тварини;

3) примати повинні піддаватись діагностичним дослідженням за допомогою методів та у порядку, встановленому Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ щодо наступних захворювань та/або інфекцій:

ектопаразити та ендопаразити - усі види приматів;

туберкульоз (Mycobacterium tuberculosis) - дрібні примати (ігрунки, тамарини), лемури, мавпи Нового світу, мавпи Старого світу, гібони, гомініди;

інші бактеріологічні збудники (Salmonella, Shigella та Yersinia та ін.) - усі види приматів;

вірус гепатиту B - гібони та гомініди.

3. Дрібні примати (ігрунки, тамарини), які походять з розплідників, що перебувають під ветеринарним наглядом, повинні:

1) бути народженими в розпліднику походження або утримуватись в такому розпліднику протягом щонайменше двох років;

2) походити з розплідника, який знаходиться під постійним ветеринарним наглядом та щодо якого впроваджено програму нагляду, що включає проведення мікробіологічних, паразитологічних та паталого-анатомічних аналізів;

3) утримуватись у приміщеннях та вольєрах, де впродовж двох останніх років перед відправленням не було зафіксовано випадків туберкульозу;

4) протягом 30 днів перед відправленням утримуватись на карантинній базі, де впродовж цього періоду:

тварини повинні піддаватись щоденному огляду на предмет можливих ознак захворювань та, за необхідності, клінічному огляду;

тварини, що загинули під час карантину, повинні піддаватись дослідженню лабораторно або патолого-анатомічно на заразні хвороби;

тварини повинні піддаватись діагностичним дослідженням за допомогою методів та у порядку, встановленому Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ, щодо наступних захворювань та/або інфекцій: бактеріологічні збудники (Salmonella, Shigella, Yersinia та ін.) - усі види приматів; ектопаразити та ендопаразити - усі види приматів.

4. Інші примати, які походять з розплідників, що перебувають під ветеринарним наглядом, повинні:

1) бути народженими в розпліднику походження або утримуватись в такому розпліднику протягом щонайменше двох років;

2) походити з розплідника, який знаходиться під постійним ветеринарним наглядом та щодо якого впроваджено програму нагляду, що включає проведення мікробіологічних, паразитологічних та паталого-анатомічних аналізів;

3) утримуватись у приміщеннях та вольєрах, де впродовж двох останніх років перед відправленням не було зафіксовано випадків туберкульозу;

4) походити із розплідника, де протягом двох останніх років перед відправленням не було зафіксовано випадків туберкульозу чи будь-якого іншого захворювання, до якого є сприйнятливими примати;

5) упродовж 30 днів перед відправленням утримуватись на карантинній базі, де протягом цього періоду:

тварини повинні піддаватись щоденному огляду на предмет наявності ознак захворювань та, за необхідності, клінічному огляду;

тварини, що загинули під час карантину, повинні піддаватись дослідженню лабораторно або патолого-анатомічно на заразні хвороби;

тварини повинні піддаватись діагностичним дослідженням за допомогою методів та у порядку, встановленому Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ, щодо наступних захворювань та/або інфекцій: бактеріологічні збудники (Salmonella, Shigella, Yersinia та ін.) - усі види приматів; ектопаразити та ендопаразити - усі види приматів; туберкульоз (Mycobacterium tuberculosis) - усі види приматів.

5. Упродовж 24 годин перед відправленням примати піддаються обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність у тварин клінічних інфекційних захворювань і придатність цих тварин для транспортування.

6. До відправлення допускаються лише примати, які піддавались діагностичним дослідженням, визначеним пунктами 2 - 4 цієї глави, із негативними результатами.

7. До ввезення на митну територію України не допускаються примати, призначені для утримання в якості домашніх тварин.

8. Примати перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

9. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України проводять діагностичні дослідження в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на туберкульоз та інші захворювання, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

За результатами діагностичних досліджень строк карантину може бути продовжено рішенням головного державного ветеринарного інспектора відповідної території, де тварини поміщуються на карантин.

18. Вимоги щодо ввезення на митну територію України сумчастих тварин

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові сумчасті тварини (далі - сумчасті), які відповідають таким вимогам:

1) з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед відправленням сумчасті утримувались на території країни або зони походження та у господарстві походження;

2) сумчасті, що належать до родини кенгурових, упродовж останніх 40 днів перед відправленням піддавались діагностичним дослідженням на туберкульоз із негативними результатами;

3) сумчасті походять з господарства, де не було зафіксовано клінічних ознак таких захворювань: сибірки - протягом останніх 30 днів, сказу - упродовж останніх шести місяців, туберкульозу - протягом останніх трьох років;

4) упродовж 40 днів перед відправленням сумчасті (щонайменше двічі) піддавались обробці проти внутрішніх та зовнішніх паразитів.

2. Захворювання, визначені підпунктом 3 пункту 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

3. Протягом 24 годин перед відправленням сумчасті піддаються обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, визначених підпунктом 3 пункту 1 цієї глави, та придатність тварин для транспортування до місця призначення.

4. Сумчасті перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації.

5. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини проводять діагностичні дослідження, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

19. Вимоги щодо ввезення на митну територію України тварин ряду хижих

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові тварини ряду хижих (собаки, коти, шакали, лисиці, вовки, ведмеді, ракуни, носухи, панди, видри, ласки, куниці, тхори, борсуки, скунси, норки, генети (єноти), лінзанги, мангусти, гієни, пуми, гепарди, леви, тигри, леопарди) (далі - хижі), які відповідають таким вимогам:

1) з моменту народження або протягом щонайменше останніх шести місяців перед відправленням хижі утримувались:

на території країни або зони походження, де сказ входить до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню;

у господарстві походження, в якому та в радіусі 30 км навколо якого не було зафіксовано випадків сказу впродовж щонайменше останніх шести місяців.

2) щодо хижих має виконуватись одна з таких вимог:

тварини були досліджені на реакцію нейтралізації вірусу сказу з негативним результатом в уповноваженій лабораторії країни походження та того ж дня піддавались вакцинації інактивованою вакциною проти сказу, що містить принаймні одну міжнародну антигенну одиницю, після чого в уповноваженій лабораторії країни походження було повторно проведено титрування нейтралізуючих антитіл проти сказу з використанням зразка, взятого принаймні за 30 днів після вакцинації, але не раніше чотирьох місяців до відправлення, в результаті якого встановлено щонайменше 0,5 МО/мл антитіл у сироватці крові (результати лабораторних досліджень мають додаватись або міститись в міжнародному ветеринарному сертифікаті); або

щодо тварин, ревакцинованих згідно з інструкцією до вакцини, було проведено титрування нейтралізуючих антитіл проти сказу в уповноваженій лабораторії країни походження, в результаті якого встановлено щонайменше 0,5 МО/мл антитіл у сироватці крові через 30 днів після ревакцинації (результати діагностичних досліджень мають додаватись до міжнародного ветеринарного сертифіката);

3) протягом щонайменше останніх шести місяців хижі не контактували з іншими тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом;

4) упродовж останніх 40 днів перед відправленням хижі (щонайменше двічі) піддавались обробці проти внутрішніх та зовнішніх паразитів;

5) протягом 24 годин перед відправленням хижі повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, до яких є сприйнятливими ці тварини, та їх придатність для транспортування до місця призначення.

2. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордонні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини проводять діагностичні дослідження, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

20. Вимоги щодо ввезення на митну територію України рептилій

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові рептилії, які відповідають таким вимогам:

1) з моменту народження або протягом 21 дня перед відправленням рептилії утримувались у господарстві походження, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень на переміщення тварин;

2) упродовж 24 годин перед відправленням рептилії повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність пошкоджень шкірних покривів та захворювань, до яких є сприйнятливими ці тварини, а також їх придатність для транспортування до місця призначення.

2. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини проводять діагностичні дослідження, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

21. Вимоги щодо ввезення на митну територію України гризунів, їжаків, гімнурів, тенрекових, кажанів, криланів, мурахоїдів, лінивців, броненосців та даманів

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові гризуни, їжаки, гімнури, тенрекові, кажани, крилани, мурахоїди, лінивці, броненосці та дамани, які відповідають таким вимогам:

1) тварини походять з території країни або зони, де сказ входить до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню;

2) з моменту народження або протягом щонайменше останніх шести місяців перед відправленням на митну територію України тварини утримувались у господарстві походження, де впродовж зазначеного періоду не було зафіксовано випадків сказу;

3) протягом останніх 30 днів перед відправленням гризуни повинні піддаватись діагностичним дослідженням щодо лептоспірозу з негативними результатами або двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу;

4) упродовж 24 годин перед відправленням тварини повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, до яких є сприйнятливими ці тварини, та їх придатність для транспортування до місця призначення;

5) тварини перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

2. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини проводять діагностичні дослідження, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

22. Вимоги щодо ввезення на митну територію України зайців

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові зайці, які відповідають таким вимогам:

1) з моменту народження або протягом щонайменше останніх шести місяців перед відправленням зайці утримувались у господарстві походження, де протягом зазначеного вище періоду не було зафіксовано випадків сказу і жодна тварина, що утримувалась у господарстві походження зайців, упродовж зазначеного періоду не мала клінічних ознак міксоматозу;

2) зайці походять з території країни або зони, де сказ входить до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню;

3) протягом 24 годин перед відправленням тварини піддаються обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, до яких є сприйнятливими ці тварини, а також їх придатність для транспортування до місця призначення;

4) зайці перед відправленням повинні піддаватись профілактичній дегельмінтизації та обробці проти ектопаразитів.

2. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України усі тварини поміщуються на карантин строком на 30 днів у спеціально підготовлені для цього приміщення. У зазначений період під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини проводять діагностичні дослідження, щодо яких законодавством встановлено вимогу проведення діагностичних досліджень.

23. Вимоги щодо ввезення на митну територію України птахів, відмінних від свійської птиці, та їх добового молодняка

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові птахи, відмінні від свійської птиці, та їх добовий молодняк (далі - птахи), які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) для усіх птахів:

грип птиці, хвороба Ньюкасла - з моменту виведення або протягом щонайменше 21 дня перед відправленням птахи утримувались в ізольованих приміщеннях, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження, а під час ізоляції у тварин були відсутні будь-які клінічні ознаки грипу птиці; упродовж 14 днів до відправлення статистично-репрезентативні зразки, відібрані від птахів, піддавались діагностичному дослідженню на грип птиці / хворобу Ньюкасла з негативними результатами;

2) для добового молодняка:

грип птиці, хвороба Ньюкасла - добовий молодняк було виведено та утримувано в ізольованих приміщеннях, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження, а батьківські зграї добового молодняка піддавались діагностичним дослідженням щодо грипу птиці / хвороби Ньюкасла із негативними результатами;

3) для папугових (Psittacidae):

орнітоз (хламідіоз) птиці - протягом 45 днів перед відправленням птахи утримувались під ветеринарним наглядом та піддавались обробці проти орнітозу (хламідіозу) птиці за допомогою хлортетрацикліну.

2. У випадку проведення вакцинації птахів та/або їх добового молодняка застосовувались лише вакцини, затверджені до використання компетентним органом країни-експортера / країни походження. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

3. Хвороба Ньюкасла та грип птиці мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни-експортера / країни походження.

4. Птахи та/або їх добовий молодняк повинні перевозитись у нових або стерилізованих контейнерах.

5. Поводження з птахами та їх добовим молодняком перед завантаженням, під час завантаження та транспортування має відповідати вимогам законодавства України про благополуччя тварин.

6. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України птахи та/або добовий молодняк повинні утримуватись в господарстві призначення:

1) протягом шести тижнів з дати їх прибуття (цей період може бути скорочено до трьох тижнів за умови, що діагностичні дослідження відібраних зразків мають негативні результати); або

2) до дати забою (якщо птахи та/або добовий молодняк забивають до закінчення зазначеного вище шеститижневого періоду).

7. Упродовж періодів, визначених пунктом 6 цієї глави, щодо птахів та/або добового молодняка проводять діагностичні дослідження під контролем компетентного органу України в державній або уповноваженій лабораторії ветеринарної медицини на грип птиці та хворобу Ньюкасла.

24. Вимоги щодо ввезення на митну територію України домашніх тварин, призначених для некомерційного переміщення

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові домашні тварини (собаки (Canis lupus familiaris), коти (Felis silvestris catus), тхори (фретки) (Mustela putorius furo), безхребетні (за винятком бджіл, джмелів, молюсків і ракоподібних), декоративні гідробіонти, амфібії, рептилії, птахи (за винятком свійської птиці), гризуни та кролі (за винятком гризунів та кролів, призначених для виробництва харчових продуктів), призначені для некомерційного переміщення (далі - домашні тварини), які супроводжуються і знаходяться під відповідальністю їх власника або уповноваженої особи, та відповідають вимогам пунктів 2 - 5 цієї глави.

2. Для котів (Felis silvestris catus), собак (Canis lupus familiaris) та тхорів (фреток) (Mustela putorius furo) (далі - коти, собаки та тхори (фретки)):

1) якщо коти, собаки та тхори (фретки) перевозяться в кількості більше п'яти, щодо них мають виконуватись такі вимоги:

тварини повинні бути старші шести місяців;

тварини призначені для участі у конкурсах, виставках і спортивних заходах або у тренуванні для цих заходів, де власник та/або уповноважена особа надає письмове підтвердження, що тварини зареєстровані для участі в таких заходах або зареєстровані в об'єднанні, що організовує такі заходи;

2) коти, собаки та тхори (фретки), не старші 12 тижнів, жодного разу не піддавались вакцинації проти сказу;

3) коти, собаки та тхори (фретки), старші 12 тижнів:

піддані вакцинації проти сказу (вакцинація має проводитись відповідно до вимог МЕБ, з моменту проведення первинної вакцинації проти сказу минув щонайменше 21 день, усі наступні вакцинації проводилися протягом строку дії попередньої вакцини);

не пізніше ніж за три місяці та не раніше ніж за 12 місяців перед відправленням тварини піддавались дослідженню на наявність антитіл проти сказу із позитивними результатами (дослідження має проводитись відповідно до вимог МЕБ, вміст нейтралізуючих антитіл має становити не менше 0,5 МО/мл);

(абзац третій підпункту 3 пункту 2 глави 24 розділу ІІ із змінами,
 внесеними згідно з наказом Міністерства економіки України
 від 31.12.2021 р. N 1194-21)

не потребують повторних досліджень на наявність антитіл до вірусу сказу піддані вакцинації проти сказу тварини за умови отримання позитивних результатів, визначених абзацом третім цього підпункту, та дотримання вимоги проведення вакцинацій протягом строку дії попередньої вакцини;

(підпункт 3 пункту 2 глави 24 розділу ІІ доповнено абзацом четвертим
 згідно з наказом Міністерства економіки України від 31.12.2021 р. N 1194-21)

4) коти, собаки та тхори (фретки), визначені підпунктом 2 цього пункту, та коти, собаки та тхори (фретки) у віці від 12 до 16 тижнів, які піддавались вакцинації проти сказу, що проведена відповідно до вимог МЕБ, проте з моменту проведення первинної вакцинації яких не минув щонайменше 21 день, повинні відповідати таким вимогам:

з моменту народження та до моменту некомерційного переміщення коти, собаки та тхори (фретки) не мали контактів з дикими тваринами, що є сприйнятливими до сказу; або

їх материнські самки, від яких вони не відлучені, перед тим як дати потомство, піддавались вакцинації проти сказу, яка була проведена відповідно до вимог МЕБ;

5) якщо собаки піддані попередній обробці проти Echinococcus granulosus, відповідна інформація має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

3. Домашні птахи з моменту виведення або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед ввезенням на митну територію України повинні утримуватись на території:

1) країни, яка на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільною від хвороби Ньюкасла та грипу птиці, або

2) зони/компартмента, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла і грипу птиці, та:

домашні птахи впродовж 30 днів перед відправленням повинні утримуватись в ізоляції у місці відправлення; або

протягом щонайменше десяти днів перед відправленням домашні птахи повинні утримуватись в ізоляції та піддаватись тесту на виявлення антигена або геному грипу птиці відповідно до вимог МЕБ із використанням зразка, відібраного не раніше ніж на третій день утримання в ізоляції.

4. Упродовж останніх 30 днів перед відправленням гризуни піддавались діагностичним дослідженням щодо лептоспірозу з негативними результатами або двократній обробці антибактеріальними препаратами, які застосовуються для лікування лептоспірозу.

5. Коти, собаки та тхори (фретки) повинні бути ідентифіковані за допомогою мікрочипа (транспондера) або чіткого татуювання за умови, що татуювання нанесено до 03 липня 2011 року. Мікрочип (транспондер) має відповідати вимогам стандарту ISO 11784:1996 (ДСТУ ISO 11784:2012) та піддаватись зчитуванню за допомогою зчитувальних технологій, що відповідають вимогам стандарту ISO 11785:1996 (ДСТУ ISO 11785:2012).

25. Вимоги щодо ввезення на митну територію України циркових тварин, тварин, призначених для виставок та розважальних цілей, а також експериментальних тварин

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові циркові тварини та тварини, призначені для виставок та розважальних цілей, які відповідають таким вимогам:

1) тварини відправляються з потужностей (об'єктів), щодо яких компетентним органом країни-експортера не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із захворюваннями, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин;

2) тварини повинні відповідати вимогам щодо здоров'я, передбаченим главами 1 - 24 цього розділу для відповідних видів тварин;

3) ВРХ та тварини родини верблюжих повинні піддаватись щорічному діагностичному дослідженню на бруцельоз та туберкульоз із негативними результатами;

4) вівці та кози повинні піддаватись щорічному діагностичному дослідженню на бруцельоз із негативними результатами;

5) голуби повинні піддаватись щорічній вакцинації проти хвороби Ньюкасла;

6) протягом щонайменше 15 днів перед відправленням тварини повинні утримуватись у спосіб, що забезпечує уникнення прямого та непрямого контакту з іншими тваринами;

7) упродовж 10 днів перед відправленням тварини повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин.

2. До ввезення на митну територію України допускаються експериментальні гризуни, які відповідають таким вимогам:

1) на момент видачі міжнародного ветеринарного сертифіката гризуни не повинні мати клінічних ознак хвороб;

2) гризуни повинні бути вільні від специфічної патогенної мікрофлори (SPF) відповідно до рекомендацій Федерації Європейських наукових асоціацій з лабораторних тварин (FELASA);

3) гризуни повинні бути народжені та вирощені на потужності (об'єкті), затвердженій компетентним органом країни-експортера / країни походження;

4) гризуни повинні транспортуватись в нових, чистих та продезінфікованих ящиках (коробках), а корми, вода та підстилки, що використовуються під час транспортування гризунів, мають забезпечувати підтримання зазначеними гризунами статусу вільних від специфічної патогенної мікрофлори (SPF).

3. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України циркові тварини, тварини, призначені для виставок та розважальних цілей, а також експериментальні тварини знаходяться під наглядом компетентного органу України та утримуються у спосіб, що забезпечує уникнення прямого та непрямого контакту з іншими тваринами. Забороняється використання експериментальних тварин для цілей інших, ніж проведення наукових досліджень та експериментів.

26. Вимоги щодо ввезення на митну територію України спортивних коней (коней, призначених для міжнародних змагань)

1. До ввезення на митну територію України допускаються клінічно здорові спортивні коні.

2. Спортивні коні повинні ввозитись із території країни, де в рамках двосторонньої торгівлі обов'язковому повідомленню підлягають такі захворювання: африканська чума коней, парувальна хвороба, сап, енцефаломієліт коней (всіх типів, включаючи венесуельський енцефаломієліт коней), інфекційна анемія, везикулярний стоматит, сказ, сибірка.

3. Протягом 24 годин перед відправленням спортивні коні повинні піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни-експортера, а результати такого обстеження мають показати відсутність захворювань, до яких є сприйнятливими коні відповідно до вимог МЕБ.

4. Упродовж останніх 40 днів перед відправленням спортивні коні повинні утримуватись у господарстві під ветеринарним наглядом.

5. Спортивні коні повинні ввозитись із території країни або зони, де:

1) протягом двох останніх років не було зафіксовано випадків венесуельського енцефаломієліту коней;

2) упродовж останніх шести місяців не було зафіксовано випадків парувальної хвороби коней, сапу;

3) протягом останніх шести місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту або впродовж 10 днів до відправлення спортивні коні досліджувались на реакцію нейтралізації вірусу везикулярного стоматиту з негативними результатами у розведенні 1:12;

4) у випадку некастрованих самців віком понад 180 днів протягом останніх шести місяців не було зафіксовано випадків вірусного артеріїту коней; або:

некастровані самці досліджувались на зразках крові, відібраних упродовж 21 дня до відправлення, на реакцію нейтралізації вірусу вірусного артеріїту коней з негативним результатом у розведенні 1:4 або аліквотна проба сперми некастрованих самців, відібрана протягом 21 дня до відправлення, досліджувалась із негативними результатами за допомогою тесту на ізоляцію вірусу вірусного артеріїту коней; або

некастровані самці були піддані вакцинації проти вірусного артеріїту коней.

Проведення вакцинації має здійснюватись під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження за допомогою вакцин, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження.

6. Спортивні коні повинні:

1) експортуватись із території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від африканської чуми коней;

2) бути імунізовані вакциною проти грипу коней згідно з інструкцією до вакцини та відповідно до вимог МЕБ (інформація про проведення вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті).

7. Спортивні коні походять з господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень.

8. Період ветеринарно-санітарних обмежень, визначених пунктом 7 цієї глави, визначається у такий спосіб:

1) якщо не усі тварини господарства, сприйнятливі до відповідних видів захворювань, були забиті, а приміщення - продезінфікованими, період ветеринарно-санітарних обмежень має становити щонайменше:

у випадку сапу - шість місяців від дати забою заражених тварин родини конячих;

у випадку енцефаломієліту коней будь-якого типу, включаючи венесуельський енцефаломієліт коней, - шість місяців від дати забою заражених тварин родини конячих;

у випадку інфекційної анемії - до дати, на яку заражені тварини були забиті, а інші тварини мали негативну реакцію на два тести Коггінса, що проведені з проміжком у три місяці;

у випадку везикулярного стоматиту - шість місяців від дати останнього зафіксованого випадку везикулярного стоматиту;

у випадку сказу - один місяць від дати останнього зафіксованого випадку сказу;

у випадку сибірки - 15 днів від дати останнього зафіксованого випадку сибірки;

2) якщо усі тварини господарства, сприйнятливі до відповідних видів захворювань, були забиті, а приміщення продезінфіковані, період ветеринарно-санітарних обмежень має становити щонайменше 30 днів, а у випадку сибірки - 15 днів, починаючи від дати, коли тварини були забиті, а приміщення - продезінфіковані.

9. Протягом останніх 15 днів перед відправленням спортивні коні не повинні контактувати з конями, зараженими інфекційними хворобами.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України спортивні коні знаходяться під наглядом компетентного органу України і, за винятком періоду участі у спортивних змаганнях, утримуються у спосіб, що забезпечує уникнення прямого та непрямого контакту з іншими тваринами.

11. Строк перебування спортивних коней на території України не має перевищувати 90 днів від дня завершення проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті.

III. Вимоги щодо ввезення на митну територію України репродуктивного матеріалу

1. Вимоги щодо ввезення на митну територію України сперми, ембріонів та ооцитів ВРХ

1. До ввезення на митну територію України допускаються сперма, ембріони та ооцити ВРХ, які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) ящур:

тварини-донори сперми утримувались у центрі штучного осіменіння, де у жодної тварини не фіксувались ознаки ящуру, і протягом щонайменше трьох останніх місяців перед збором сперми тварини-донори сперми утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації, та (у випадку імпорту замороженої сперми) тварини-донори сперми не мали клінічних ознак ящуру впродовж 30 днів після збору сперми;

тварини-донори ембріонів, отриманих in vitro, протягом щонайменше трьох останніх місяців перед збором ембріонів утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

2) чума ВРХ - сперма та ембріони, отримані in vitro / in vivo, зібрані на території країни, де впродовж останніх 12 місяців перед збором сперми та ембріонів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ;

3) чума дрібних жуйних:

тварини-донори сперми протягом щонайменше 21 дня перед збором сперми утримувались на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від чуми дрібних жуйних, та впродовж 21 дня після збору сперми не мали клінічних ознак цього захворювання;

тварини-донори ембріонів протягом щонайменше 21 дня перед збором ембріонів утримувались на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від чуми дрібних жуйних;

4) бруцельоз:

тварини-донори сперми не піддавались вакцинації проти бруцельозу та: утримувались в центрі штучного осіменіння, що відповідає вимогам Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, або кожні шість місяців тварини піддавались діагностичним дослідження на бруцельоз із негативними результатами та утримувались в стаді, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу;

тварини-донори ембріонів не були вакциновані проти бруцельозу впродовж останніх трьох років і: утримувались на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу, чи утримувались у господарстві, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу, та кожні шість місяців тварини піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз із негативними результатами;

5) туберкульоз ВРХ:

тварини-донори сперми утримувались в центрі штучного осіменіння, що знаходиться на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від туберкульозу ВРХ, та до такого центру штучного осіменіння вводяться лише тварини, що походить зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від туберкульозу ВРХ, або кожного року тварини-донори сперми піддавались туберкуліновій пробі на туберкульоз ВРХ із негативними результатами й утримувались в стаді, що є вільним від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

тварини-донори ембріонів/ооцитів протягом 24 годин до збору ембріонів/ооцитів не мали ознак туберкульозу ВРХ і: походять зі стада, що є вільним від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ та знаходяться на території країни/зони/компартмента, що є вільними від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, або утримувались в стаді, що є вільним від туберкульозу ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, та були ізольовані у господарстві походження впродовж 30 днів перед збором ембріонів/ооцитів, де піддавались туберкуліновій пробі на туберкульоз ВРХ із негативними результатами;

6) лейкоз ВРХ:

тварини - донори сперми на момент збору сперми утримувались у стаді, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від лейкозу ВРХ;

у випадку тварин-донорів, молодших двох років, які походять від єдиноутробних самок, піддавались серологічним дослідженням на лейкоз ВРХ із негативними результатами; або

тварини - донори сперми двічі піддавались діагностичному дослідженню щодо лейкозу ВРХ із негативними результатами (перше дослідження проводилось не раніше 30 днів до збору сперми, друге - через 90 днів після збору сперми);

7) контагіозна плевропневмонія ВРХ - тварини - донори сперми/отриманих in vivo або in vitro ембріонів та ооцитів з моменту народження або протягом останніх шести місяців утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від контагіозної плевропневмонії ВРХ;

8) інфекційний ринотрахеїт:

тварини-донори сперми, що призначена для ввезення в Україну у свіжому стані, утримувались у стаді, яке на момент збору сперми було вільним від інфекційного ринотрахеїту відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

тварини-донори сперми, що призначена для ввезення в Україну у замороженому стані, утримувались у стаді, яке на момент збору сперми було вільним від інфекційного ринотрахеїту відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, або утримувались ізольованими в період збору сперми та протягом 30 днів після збору сперми, а також піддавались діагностичним дослідженням щодо інфекційного ринотрахеїту з негативними результатами (дослідження мають проводитись на пробі крові, що була узята щонайменше через 21 день після збору сперми), або якщо серологічний статус тварини-донора невідомий чи такий статус є позитивним, аліквотна частина кожного збору сперми піддавалась дослідженню щодо виділення вірусу або ПЛР-тесту, що проводились відповідно до вимог МЕБ;

9) заразний вузликовий дерматит ВРХ - тварини-донори сперми/ембріонів упродовж щонайменше останніх 28 днів перед збором сперми/ембріонів утримувались на території країни або зони, де за результатами клінічного, вірусологічного та серологічного нагляду протягом двох останніх років не було зафіксовано випадків заразного вузликового дерматиту ВРХ та впродовж зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цього захворювання;

10) блутанг - тварини-донори сперми/ембріонів, отриманих in vitro:

протягом щонайменше 60 днів до початку та під час збору сперми/ембріонів утримувались в країні або зоні, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від блутангу; або

піддавались серологічному дослідженню щодо визначення антитіл до групи блутангу з негативними результатами (таке дослідження проводилось відповідно до вимог МЕБ у період між 28 та 60 днем після останнього збору сперми/ембріонів у межах однієї партії); або

тварини - донори сперми піддавались серологічним дослідженням на виявлення збудника хвороби з негативними результатами (таке дослідження проводилось відповідно до вимог МЕБ на основі зразків крові, відібраних на початку та в кінці збору сперми і принаймні кожні сім днів (тест на виділення вірусів) або кожні 28 днів (ПЛР-тест) під час збору сперми в межах однієї партії); або

тварини - донори ембріонів пройшли дослідження зразків крові на визначення збудника з негативними результатами відповідно до вимог МЕБ (для ембріонів, отриманих in vitro);

11) лептоспіроз - сперма походить з господарства, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків лептоспірозу та протягом 30 днів перед збором сперми тварини - донори сперми піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз із негативними результатами.

2. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

3. Тварини-донори сперми/ембріонів/ооцитів повинні:

мати індивідуальний ідентифікаційний номер, який дає можливість визначити їх походження;

у день збору сперми/ембріонів/ооцитів не мати клінічних ознак захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави.

4. Сперма, що використовується для запліднення ооцитів, має відповідати вимогам пункту 1 цієї глави.

5. Тварини-донори сперми/ембріонів/ооцитів не отримували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися тканини жуйних тварин.

6. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитися під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

2. Вимоги щодо ввезення на митну територію України сперми, ембріонів та ооцитів овець та кіз

1. До ввезення на митну територію України допускаються сперма, ембріони й ооцити овець та кіз, які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) ящур - тварини-донори сперми утримувались у центрі штучного осіменіння, де у жодної тварини не фіксувались ознаки ящуру, і протягом щонайменше трьох останніх місяців перед збором сперми ці тварини утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації, та (у випадку замороженої сперми) не мали клінічних ознак ящуру впродовж 30 днів після збору сперми;

2) віспа овець та кіз - на момент збору сперми тварини - донори сперми утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від віспи овець та кіз, і протягом 21 дня після збору сперми у цих тварин були відсутні клінічні ознаки віспи овець та кіз;

3) чума дрібних жуйних:

тварини - донори сперми впродовж щонайменше 21 дня перед збором сперми утримувались на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від чуми дрібних жуйних, і протягом 21 дня після збору сперми не мали клінічних ознак цього захворювання;

тварини - донори ембріонів упродовж щонайменше 21 дня перед збором ембріонів утримувались на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від чуми дрібних жуйних;

4) контагіозна плевропневмонія кіз - тварини-донори ембріонів/ооцитів на момент збору ембріонів/ооцитів утримувались на території країни, яка відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільною від контагіозної плевропневмонії кіз;

5) інфекційний епідидиміт (Brucella ovis) - тварини - донори сперми походять зі стада, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від інфекційного епідидиміту, і протягом 60 днів перед відправленням утримувались у господарстві / центрі штучного осіменіння, де у жодної тварини не було зафіксовано ознак цього захворювання, та впродовж 30 днів до збору сперми тварини-донори піддавались діагностичним дослідженням щодо інфекційного епідидиміту з негативними результатами;

6) бруцельоз:

тварини-донори сперми не піддавались вакцинації проти бруцельозу та: утримувались в центрі штучного осіменіння, що відповідає вимогам Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, або кожні шість місяців піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз із негативними результатами й утримувались у стаді, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу;

тварини-донори ембріонів не були вакциновані проти бруцельозу протягом останніх трьох років і: утримувались на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу чи утримувались у господарстві, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу, та кожні шість місяців тварини піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз із негативними результатами;

7) блутанг - тварини-донори сперми/ембріонів, отриманих in vivo:

упродовж щонайменше 60 днів до початку та під час збору сперми/ембріонів утримувались в країні або зоні, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від блутангу; або

піддавались серологічному дослідженню на визначення антитіл до групи блутангу з негативними результатами (таке дослідження проводилось відповідно до вимог МЕБ у період між 28 та 60 днем після останнього збору сперми/ембріонів у межах однієї партії); або

тварини-донори сперми піддавались серологічним дослідженням на виявлення збудника хвороби з негативними результатами (таке дослідження дало негативний результат і проводилось відповідно до вимог МЕБ на основі зразків крові, відібраних на початку й наприкінці збору сперми, і принаймні кожні сім днів (тест на виділення вірусів) або кожні 28 днів (ПЛР-тест) під час збору сперми в межах однієї партії); або

тварини-донори ембріонів пройшли дослідження зразків крові на визначення збудника з негативними результатами відповідно до вимог МЕБ;

8) чума ВРХ - сперма/ембріони/ооцити зібрані на території країни, де протягом останніх 12 місяців перед збором сперми/ембріонів/ооцитів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ;

9) лептоспіроз - сперма походить з господарства, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків лептоспірозу та протягом 30 днів перед збором сперми тварини - донори сперми піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз із негативними результатами.

2. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

3. Тварини-донори сперми/ембріонів/ооцитів повинні:

мати індивідуальний ідентифікаційний номер, що дає можливість визначити самицю, яка їх народила, та господарство їх походження;

у день збору сперми/ембріонів/ооцитів не мати клінічних ознак захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави.

4. Сперма, що використовується для запліднення ооцитів, має відповідати вимогам пункту 1 цієї глави.

5. Тварини-донори сперми/ембріонів/ооцитів не отримували кормів тваринного походження, при виготовленні яких використовувалися тканини жуйних тварин.

6. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

3. Вимоги щодо ввезення на митну територію України сперми та ембріонів свиней

1. До ввезення на митну територію України допускаються сперма та ембріони свиней, які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) африканська чума свиней - тварини-донори сперми/ембріонів, отриманих in vivo, протягом щонайменше 40 днів перед збором сперми/ембріонів утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від африканської чуми свиней;

2) ящур - тварини - донори сперми утримувались у центрі штучного осіменіння, де у жодної тварини не фіксувались ознаки ящуру, та:

упродовж щонайменше трьох останніх місяців перед збором сперми тварини - донори сперми утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

тварини - донори сперми (у випадку замороженої сперми) не мали клінічних ознак ящуру протягом 30 днів після збору сперми;

3) класична чума свиней - упродовж щонайменше трьох останніх місяців перед збором сперми тварини - донори сперми утримувались на території країни/зони/компартмента, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від класичної чуми свиней;

4) хвороба Ауєскі - на момент збору сперми та перед збором ембріонів, отриманих in vivo, тварини-донори утримувались у господарстві або центрі штучного осіменіння, що знаходились на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ауєскі;

5) бруцельоз:

тварини - донори сперми не піддавались вакцинації проти бруцельозу та:

утримувались у центрі штучного осіменіння, що відповідає вимогам Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

кожні шість місяців тварини піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз із негативними результатами й утримувались у стаді, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу;

тварини-донори ембріонів не були вакциновані проти бруцельозу протягом останніх трьох років і:

утримувались в господарстві, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від бруцельозу, та кожні шість місяців тварини піддавались діагностичним дослідженням на бруцельоз із негативними результатами;

6) лептоспіроз - сперма походить з господарства, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків лептоспірозу та впродовж 30 днів перед збором сперми тварини - донори сперми піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз із негативними результатами.

2. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню на усій території країни походження в рамках двосторонньої торгівлі.

3. Тварини-донори сперми/ембріонів повинні:

мати індивідуальний ідентифікаційний номер, який дає можливість визначити їх походження;

у день збору сперми/ембріонів не мати клінічних ознак захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави.

4. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

4. Вимоги щодо ввезення на митну територію України сперми, ембріонів, ооцитів коней

1. До ввезення на митну територію України допускаються сперма, ембріони та ооцити коней, які щодо зазначених нижче захворювань відповідають таким вимогам:

1) парувальна хвороба - тварини - донори сперми з моменту народження або протягом останніх шести місяців перед збором сперми утримувались на території країни, яка впродовж щонайменше останніх шести місяців є вільною від парувальної хвороби відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) африканська чума коней - тварини-донори сперми/ембріонів/ооцитів, отриманих in vivo, у день збору сперми/ембріонів/ооцитів та наступні 40 днів не мали клінічних ознак африканської чуми коней і:

не піддавались імунізації проти африканської чуми коней живою вакциною протягом щонайменше 40 днів перед збором сперми/ембріонів/ооцитів; або

упродовж 40 днів до початку та під час збору сперми/емріонів/ооцитів утримувались на території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від африканської чуми коней; або

знаходились у центрі штучного осіменіння чи в центрі збору ембріонів/ооцитів, де відсутня африканська чума коней, і були захищені від збудників цього захворювання під час збору сперми/ембріонів/ооцитів та піддавались серологічному дослідженню (із негативними результатами) на предмет антитіл до вірусної групи африканської чуми коней на пробі крові, відібраної не раніше 28 і не пізніше 90 днів після дати останнього збору сперми/ембріонів/ооцитів чи піддавались дослідженню щодо ідентифікації збудника з негативними результатами (таке дослідження проводилось на пробах крові, відібраних на початку та наприкінці періоду збору сперми/ембріонів/ооцитів, а також протягом кожних наступних семи днів);

3) вірусний артеріїт:

тварини - донори сперми впродовж 28 днів перед збором сперми утримувались у господарстві, де у всіх тварин протягом зазначеного періоду були відсутні ознаки вірусного артеріїту, і:

перебуваючи у віці від шести до дев'яти місяців піддалися дослідженню щодо вірусного артеріїту з негативними результатами (у випадку отримання позитивних результатів було проведено повторне дослідження через 14 днів, яке показало стабільність або зниження титру антитіл, і безпосередньо після проведення такого дослідження були вакциновані проти вірусного артереїту та в подальшому піддавались регулярним вакцинаціям згідно з інструкцією до вакцини); або

були ізольовані та в перші сім днів ізоляції піддалися дослідженню на вірусний артеріїт на пробі крові з негативними результатами й безпосередньо після проведення зазначених діагностичних досліджень були вакциновані проти вірусного артеріїту з наступною ізоляцією від інших непарнокопитних упродовж 21-денного поствакцинального періоду та в подальшому піддавались регулярним вакцинаціям згідно з інструкцією до вакцини; або

піддались дослідженню на вірусний артеріїт з негативними результатами (діагностичне дослідження проводилось на пробі крові, взятої протягом 14 днів перед збором сперми) та були ізольовані від інших непарнокопитних з відмінним ветеринарно-санітарним статусом упродовж 14 днів перед узяттям проби крові до завершення збору сперми; або

піддались дослідженню щодо вірусного артеріїту, яке було проведено на одній пробі крові з позитивним результатом, після чого: або в шестимісячний період перед збором сперми були спарені з двома кобилами, яких піддали дворазовому дослідженню щодо вірусного артеріїту з негативними результатами та яке було проведено на пробах крові, відібраних в день злучки для першого дослідження і через 28 днів після неї; або сперма, зібрана протягом шести місяців перед збором сперми, призначеної для експорту, піддавалась дослідженню на вірусний артеріїт з негативним результатом; або сперма, зібрана впродовж шести місяців після дати дослідження проби крові, була досліджена на вірусний артеріїт із негативними результатами, після чого коні піддались вакцинації та регулярним повторним вакцинаціям; або

після заморожування сперми (для замороженої сперми) піддавались: або дослідженню на вірусний артеріїт, яке було проведено з негативними результатами на єдиній пробі крові, взятої не раніше 14 днів та не пізніше 12 місяців після збору сперми, призначеної для експорту; або дослідженню на вірусний артеріїт, яке було проведено з негативними результатами на аліквотній частці сперми, відібраної безпосередньо перед заморожуванням, чи аліквотній частці сперми, відібраної між 14 і 30 днями перед збором сперми, призначеної для експорту;

тварини - донори ембріонів, отриманих in vivo, утримувались на території господарства, в якому протягом 28 днів, що передували збору ембріонів, жодна з тварин не мала ознак вірусного артеріїту:

піддавались дослідженню на вірусний артеріїт з негативними результатами (діагностичне дослідження проводилось на пробі крові, відібраної або один раз упродовж 21 дня перед збором ембріонів, або двічі на пробах, взятих щонайменше із 14-денним інтервалом протягом 28 днів перед збором, яке показало стабільність чи зниження титру антитіл) або регулярній вакцинації проти вірусного артеріїту згідно з інструкцією до вакцини; або

утримувались на карантині впродовж 28 днів перед збором ембріонів та протягом зазначеного вище періоду не мали ознак вірусного артеріїту;

4) лептоспіроз - сперма походить з господарства, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків лептоспірозу та протягом 30 днів перед збором сперми тварини-донори піддавались діагностичним дослідженням на лептоспіроз з негативними результатами.

2. Захворювання, визначені пунктом 1 цієї глави, мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому повідомленню в рамках двосторонньої торгівлі.

3. Тварини-донори сперми/ембріонів/ооцитів повинні:

мати індивідуальний ідентифікаційний номер, який дає можливість визначити їх походження;

у день збору сперми/ембріонів/ооцитів не мати клінічних ознак захворювань, визначених пунктом 1 цієї глави.

4. Сперма, що використовується для запліднення ооцитів, має відповідати вимогам пункту 1 цієї глави.

5. Діагностичні дослідження, зазначені в пункті 1 цієї глави, мають проводитись під контролем компетентного органу країни походження відповідно до вимог МЕБ.

5. Вимоги щодо ввезення на митну територію України інкубаційних яєць, отриманих від свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), та інкубаційних яєць, отриманих від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних)

1. Інкубаційні яйця мають походити від зграй, які протягом щонайменше трьох місяців утримувались на території країни/зони/компартмента походження інкубаційних яєць.

2. Інкубаційні яйця мають походити з території країни/зони/компартмента, які на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката є вільними від хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, де впроваджено програму контролю щодо грипу птиці, та які є вільними:

1) від високопатогенного та низькопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ; або

2) від високопатогенного грипу птиці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ, а інкубаційні яйця походять від батьківських зграй, що утримувались у господарстві:

де протягом останніх 30 днів перед збором яєць не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці;

що знаходиться на території, щодо якої компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами ньзькопатогенного грипу птиці, та в радіусі 1 км навколо якого впродовж 30 днів перед збором яєць не було зафіксовано випадків низькопатогенного грипу птиці в жодному господарстві;

яке не мало епідеміологічних зв'язків із господарством, де було зафіксовано низькопатогенний грип птиці протягом останніх 30 днів перед збором яєць.

3. Інкубаційні яйця отримано від батьківських зграй, які:

1) на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката піддавались обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, а результати цього обстеження показали відсутність клінічних ознак будь-якої хвороби чи підстав підозрювати про їх наявність;

2) упродовж щонайменше шести тижнів перед відправленням утримувались на території господарства, затвердженого компетентним органом країни походження, і:

щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень;

у межах радіусу 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці чи хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів;

3) упродовж щонайменше шести тижнів перед відправленням не контактували з пернатою дичиною та свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом;

4) піддавались програмі контролю (для інкубаційних яєць, отриманих від свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних)):

для курей: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella Pullorum, S. Gallinarum;

для індичок: Salmonella Hadar, Salmonella Virchow, Salmonella Infantis, Salmonella Enteritidis, Salmonella Typhimurium, Salmonella arizonae, Salmonella Pullorum;

для цесарок, перепелів, фазанів, куріпок, гусей, качок: Salmonella Pullorum та S. Gallinarum, а у рамках таких програм контролю стосовно зграї не було виявлено збудників Salmonella чи підстав підозрювати про наявність Salmonella;

5) піддавались програмі контролю щодо Mycoplasma:

для курей: M. Gallisepticum;

для індичок: M. meleagridis та M. Gallisepticum, а у рамках таких програм контролю стосовно зграй не було виявлено збудників Mycoplasma чи підстав підозрювати про наявність Mycoplasma.

4. Для інкубаційних яєць, отриманих від свійської птиці виду Gallus gallus та індичок, - щодо зграї походження запроваджено програму контролю сальмонельозу та в рамках такої програми:

зграя походження піддавалась діагностичним дослідженням щодо Sallmonella та Mycoplasma;

щодо зграй не було виявлено збудників Sallmonella та Mycoplasma.

5. Для інкубаційних яєць свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), - якщо вакцина проти хвороби Ньюкасла не відповідає вимогам пункту 12 глави 8 розділу II цих Вимог, проте є дозволеною для використання компетентним органом країни/зони/компартмента походження, свійська птиця, від якої отримано інкубаційні яйця:

1) не піддавалась вакцинації такими вакцинами протягом щонайменше останніх 12 місяців;

2) походить зі зграй, що пройшли тест ізолювання вірусу хвороби Ньюкасла, який було проведено акредитованою лабораторією не раніше ніж за 14 днів до моменту відправлення шляхом довільного відбору зразків у вигляді мазків з клоаки не менше 60 птахів з кожної зграї, та у яких не було виявлено пташиних параміксовірусів з індексом інтрацеребральної патогенності (ICPI) не більше 0,4;

3) упродовж 60 днів перед відправленням не контактувала зі свійською птицею, яка не відповідає вимогам підпунктів 1 - 2 цього пункту;

4) утримувалась на карантині під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження у господарстві походження протягом 14 днів, визначених підпунктом 2 цього пункту.

6. Інкубаційні яйця мають:

1) піддаватись дезінфекції відповідно до вимог законодавства країни походження;

2) бути індивідуально-маркованими із зазначенням номера дозволу господарства походження;

3) на дату видачі міжнародного ветеринарного сертифіката піддаватись обстеженню державним ветеринарним інспектором країни походження, результати якого мають показати відсутність ознак будь-якої хвороби або підстав підозрювати про їх наявність.

7. У випадку проведення вакцинації батьківських зграй застосовували лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження. Інформація щодо вакцини та дати проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному ветеринарному сертифікаті.

8. Хвороба Ньюкасла, високопатогенний та низькопатогенний грип птиці мають входити до переліку захворювань, які підлягають обов'язковому терміновому повідомленню на усій території країни походження.

9. Інкубаційні яйця транспортуються в очищених одноразових ящиках/тарах, які використовуються вперше, і:

які містять лише інкубаційні яйця одного виду, категорії та типу, що походять з одного господарства, закриті у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту;

на які нанесено таку інформацію:

слово "інкубаційний";

назва країни/зони/компартмента походження;

види відповідної свійської птиці;

кількість інкубаційних яєць;

категорія і тип виробництва, для якого призначені інкубаційні яйця;

найменування, адреса та номер дозволу виробничої потужності (об'єкта) (для інкубаційних яєць свійської птиці, відмінної від свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

найменування, адреса та номер дозволу племінної потужності (об'єкта) (для інкубаційних яєць свійської птиці ряду безкільових (стаусоподібних));

номер дозволу господарства походження;

дата відправлення (для інкубаційних яєць свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних));

назва країни призначення.

10. Після ввезення на митну територію України та проходження державного ветеринарно-санітарного контролю на державному кордоні України та транспорті відповідно до вимог законодавства України інкубаційні яйця підлягають інкубуванню в окремих інкубаторах.

11. Птиця, яка була виведена з імпортованих інкубаційних яєць, повинна протягом щонайменше тритижневого періоду від дати виведення утримуватися у господарстві, до якого птицю було надіслано після виведення (якщо інкубаційні яйця були введенні до господарства, де вже були присутні інші інкубаційні яйця, тритижневий період розпочинається від дати введення останнього імпортованого інкубаційного яйця).

6. Вимоги щодо ввезення на митну територію України яєць, вільних від специфічних патогенів (SPF)

1. До ввезення на митну територію України допускаються яйця, вільні від специфічних патогенів (SPF) відповідно до вимог Міжнародної фармакопеї чи Європейської фармакопеї.

2. Яйця, вільні від специфічних патогенів (SPF), мають походити від зграй курей, які:

1) є вільними від специфічних патогенів, результати діагностичних і клінічних досліджень, що необхідні для надання такого статусу, є задовільними, включаючи негативні результати на грип птиці та хворобу Ньюкасла, що були проведені протягом останніх 30 днів перед відправленням яєць;

2) піддавались клінічному обстеженню щонайменше раз на тиждень, а результати таких обстежень показали відсутність клінічних ознак будь-якої хвороби чи підстав підозрювати про її наявність;

3) упродовж щонайменше останніх шести тижнів утримувались у господарстві, затвердженому компетентним органом країни походження і щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень;

4) упродовж щонайменше останніх шести тижнів не контактували зі свійською птицею із нижчим ветеринарно-санітарним статусом або з пернатою дичиною.

3. Яйця, вільні від специфічних патогенів (SPF), мають бути маркованими за допомогою кольорових чорнил із зазначенням ідентифікаційного номера.

4. Яйця, вільні від специфічних патогенів (SPF), мають перевозитись у чистих герметичних одноразових ящиках/тарах, які використовуються вперше та які:

містять лише яйця, які походять з одного господарства;

запечатані у спосіб, що унеможливлює підміну вмісту;

чітко марковані із зазначенням такої інформації:

назва, ISO код країни/зони/компартмента походження;

"яйця, вільні від специфічних патогенів (SPF), лише для діагностичного, дослідного та фармацевтичного використання";

найменування, адреса та номер дозволу господарства виробництва;

назва країни призначення.

Додаток
до Вимог щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу
(пункт 7 глави 12 розділу II)

ХВОРОБИ ОБ'ЄКТІВ АКВАКУЛЬТУРИ ТА ЇХ ВЕКТОРИ

____________
* Види об'єктів аквакультури, зазначені у графі 2, є векторами хвороб, зазначених у графі 1, у випадку виконання додаткових умов, зазначених у графах 3 та 4.

____________

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
16 листопада 2018 року N 553

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
04 квітня 2019 р. за N 347/33318

ВИМОГИ
щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки

Із змінами і доповненнями, внесеними
 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України
 від 24 лютого 2023 року N 261

I. Загальні положення

1. Ці Вимоги поширюються на відносини між операторами ринку, компетентним органом, країнами-експортерами / країнами походження, державними ветеринарними інспекторами та особами, відповідальними за ввезення на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки.

2. У цих Вимогах терміни вживаються у таких значеннях:

виробничі (дослідні) зразки - побічні продукти тваринного походження або продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, що призначені для досліджень (випробовувань) чи аналізів, проведення виробничих процесів, включаючи: переробку побічних продуктів тваринного походження або продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, виробництво кормів та інших продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, тестування пристроїв чи виробничого обладнання;

герметичний контейнер - контейнер, сконструйований у спосіб, що забезпечує запобігання проникненню мікроорганізмів;

гідролізований білок, не призначений для споживання людиною, - поліпептиди, пептиди, амінокислоти та їх суміші, отримані в результаті гідролізу побічних продуктів тваринного походження;

дублення - оброблення шкіри з використанням рослинних дубильних речовин, солей хрому чи інших речовин (солі алюмінію, заліза, кремнію, альдегідів, хінонів), а також інших синтетичних дубильних речовин;

жаб'ячі лапки - задня частина тіл тварин, що належать до виду RNA родини Ranidae, розділена поперечним розрізом поза передніми кінцівками, випатрана й очищена від шкіри;

желатин - природний розчинний білок, гелеутворюючий або негелеутворюючий, отриманий у результаті часткового гідролізу колагену, виробленого з кісток, шкір, шкур, сухожиль та м'язів тварин;

живі двостулкові молюски - молюски із фільтрувальним типом живлення, які мають двостулкову мушлю;

жувальні предмети - продукти, призначені для жування домашніми тваринами, виготовлені з недубленої шкіри та шкур копитних тварин або з іншої сировини тваринного походження;

зайцеподібні - кролі, зайці та інші гризуни;

колаген - протеїновий продукт, отриманий із кісток, шкір, шкур та сухожиль тварин;

консервовані корми для домашніх тварин - корми для домашніх тварин, піддані термічній обробці та запаковані в герметичні контейнери;

корми для домашніх тварин - корми, призначені для годування домашніх тварин, і жувальні предмети, які складаються з побічних продуктів тваринного походження та продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження;

кормовий ланцюг - послідовність процесів, пов'язаних із виробництвом, переробкою, реалізацією кормів від стадії їх первинного виробництва до стадії споживання тваринами;

кормові матеріали - продукти рослинного або тваринного походження у їхньому природному стані, свіжі чи консервовані, і продукти їх промислової переробки, а також органічні та неорганічні речовини, що містять кормові добавки або не містять їх, які призначені для годування тварин безпосередньо або після переробки, для використання у приготуванні кормових сумішей чи як носії для преміксів;

м'ясні напівфабрикати - свіже м'ясо, включаючи м'ясо, подрібнене на шматочки, до якого додано харчові продукти, спеції чи добавки, або яке оброблене у спосіб, що є недостатнім для модифікації внутрішньої структури м'язового волокна м'яса, що призводить до втрати характеристик, властивих свіжому м'ясу;

м'ясні продукти - перероблені продукти, отримані в результаті переробки м'яса або в результаті подальшої переробки цих перероблених продуктів у спосіб, який забезпечує відсутність характеристик свіжого м'яса під час розрізання такого продукту;

м'ясо механічного обвалювання (ММО) - продукт, отриманий шляхом відділення м'яса від м'ясоносних кісток після обвалювання або відділення м'яса від туш птиці з використанням механічних засобів, що призводить до втрати або зміни структури м'язових волокон;

молозиво - рідина, що виділяється молочними залозами тварин протягом періоду до 3 - 5 днів після пологів, з великим вмістом антитіл та мінеральних речовин (виділення молозива передує початку виділення молока);

необроблена щетина свиней - щетина свиней, яка не піддана виробничому промиванню, не отримана в результаті дублення або не піддана будь-якому іншому методу обробки, що забезпечує відсутність будь-якого неприйнятного ризику;

оброблені шлунки, міхури та кишки - очищені шлунки, міхури та кишки, що піддані солінню, нагріванню або висушуванню;

пасіка - один або кілька вуликів, що становлять одну епізоотичну одиницю;

перероблений тваринний білок, не призначений для споживання людиною, - тваринний білок, який піддано переробці з метою безпосереднього застосування як кормового матеріалу або для будь-якого іншого використання в кормах, включаючи корми для домашніх тварин, або для використання в органічних добривах чи покращувачах ґрунту. Цей термін не включає продукти крові, молоко, продукти на основі молока, продукти, отримані з молока, молозиво, продукти на основі молозива, шлам із центрифуги або сепаратора, желатин, гідролізований білок і двокальційфосфат, яйця та яйцепродукти, включаючи яєчні шкаралупи, трикальційфосфат і колаген;

перероблені харчові продукти тваринного походження - м'ясні продукти, молочні продукти, яєчні продукти, перероблені рибні продукти, топлені жири, шкварки, желатин, колаген, оброблені шлунки, міхури та кишки;

підготовлені рибні продукти - неперероблені рибні продукти, що піддані процесам, які впливають на їх анатомічну цілісність (потрошіння, відділення голови, нарізання на шматки, відділення філе, подрібнення);

побічні продукти бджільництва - мед, бджолиний віск, маточне молочко, прополіс, пилок, не призначені для споживання людиною;

побічні харчові продукти - свіже м'ясо, включно з нутрощами та кров'ю, за винятком м'яса туші;

подальша обробка (для цілей глави 18 розділу III цих Вимог) - будь-яке поводження з рибними продуктами перед їх введенням в обіг для споживання людиною, яке впливає на їх анатомічну цілісність (зокрема, знекровлення, потрошіння, відділення голови, нарізання скибочками, філетування) та в процесі якого утворюються відходи та/або побічні продукти тваринного походження, які можуть спричинити ризик поширення хвороб;

(пункт 2 розділу I доповнено новим абзацом двадцять восьмим
 згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України
 від 24.02.2023 р. N 261,
у зв'язку з цим абзаци двадцять восьмий - сорок п'ятий
 вважати абзацами двадцять дев'ятим - сорок шостим)

подрібнене (січене) м'ясо - м'ясо, відділене від кісток та подрібнене на фрагменти з вмістом солі менше ніж 1 %;

потужність з переробки диких тварин - будь-яка потужність, де дикі тварини та їх м'ясо обробляють з метою введення їх в обіг;

продукти крові - продукти, отримані з крові або її фракцій (за винятком кров'яного борошна), які включають висушену, заморожену, рідку плазму, цільну висушену кров, висушені, заморожені, рідкі еритроцити або їх фракції та суміші;

продукти на основі молозива - продукти переробки молозива або подальшої переробки таких продуктів;

риб'ячий жир, не призначений для споживання людиною, - жир, отриманий у результаті переробки водних тварин або риби, призначених для споживання людиною, які передбачено оператором ринку для цілей інших, ніж споживання людиною;

рибне борошно - перероблений тваринний білок, отриманий з водних тварин (за винятком морських ссавців);

рибні продукти - дикі або вирощені на фермі морські чи прісноводні тварини (за винятком живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних, живих морських черевоногих, а також ссавців, рептилій та жаб), включаючи їх їстівні форми, частини та продукти, що отримані із них;

свіже м'ясо - м'ясо, що не піддане жодній обробці, крім охолодження, заморожування чи швидкого заморожування, а також м'ясо у вакуумній упаковці або запаковане у контрольовану атмосферу;

свіжі рибні продукти - неперероблені рибні продукти, цілі чи підготовлені, включаючи продукти, запаковані у вакуумній упаковці, або контрольовану атмосферу, що не піддані жодній обробці, крім охолодження;

свійські тварини - тварини, у тому числі об'єкти аквакультури, які утримуються людиною;

сирий корм для домашніх тварин - корм для домашніх тварин, який не піддано жодному іншому процесу обробки, окрім охолодження або замороження;

смакові (сенсорні) інгредієнти, не призначені для споживання людиною, - рідкі або висушені продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, що використовуються для посилення смакових якостей кормів для домашніх тварин;

топлені жири, не призначені для споживання людиною, - жири, отримані в результаті переробки побічних продуктів тваринного походження або харчових продуктів, які призначаються оператором ринку для цілей інших, ніж споживання людиною;

туша - тіло забитої тварини до, під час, та після знімання шкіри, скобління, нутрування, відокремлювання голови, ніг та хвоста;

шкварки - залишки, що містять білок, отримані в процесі топлення жиру після часткового відділення жиру та води;

яєчні продукти - продукти переробки яєць, яєчних компонентів, яєчних сумішей чи продукти їх подальшої переробки;

яйця, призначені для споживання людиною, - яйця в шкаралупі (за винятком розбитих, інкубаційних та приготовлених яєць), отримані від птахів, вирощених на фермі, які є придатними для безпосереднього споживання людиною або для приготування яєчних продуктів.

Інші терміни вжито в значеннях, наведених у Законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин", "Про молоко та молочні продукти", "Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною". Термін "домашні тварини" вжито в значенні, наведеному в Законі України "Про захист тварин від жорстокого поводження". Термін "країна походження" визначено в порядку, встановленому Митним кодексом України.

3. Харчові продукти тваринного походження, корми, сіно, солома, а також побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, визначені розділами II - IV цих Вимог (далі - підконтрольні об'єкти), можуть ввозитися на митну територію України, якщо вони походять з країни чи її окремої території (зони або компартмента) та з потужності, які внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України відповідно до вимог законодавства про державний контроль.

4. При ввезенні (пересиланні) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження мають виконуватись вимоги, встановлені у розділах II - III цих Вимог, а також такі:

1) харчові продукти тваринного походження мають бути вироблені на потужностях, де запроваджено постійно діючі процедури, що базуються на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР);

2) органолептичні, мікробіологічні, хіміко-токсикологічні, радіологічні та інші показники безпечності харчових продуктів тваринного походження мають відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам;

3) виробництво, зберігання та перевезення харчових продуктів тваринного походження має відповідати гігієнічним вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам;

4) матеріали, які використовуються для пакування харчових продуктів тваринного походження, включаючи первинне пакування, мають відповідати гігієнічним вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам;

5) перед завантаженням транспортні засоби, якими здійснюються перевезення харчових продуктів тваринного походження, мають бути очищеними та продезінфікованими відповідно до вимог законодавства країни-експортера / країни походження;

6) для свіжого м'яса, визначеного главами 1 - 9 розділу III цих Вимог:

свіже м'ясо має бути отримане із тварин, поводження з якими до забою та під час забою відповідає вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам;

за результатами передзабійного та післязабійного огляду, проведеного державним ветеринарним інспектором країни походження, свіже м'ясо має бути визнане придатним для споживання людиною;

свіже м'ясо має бути отриманим та приготовленим не контактуючи з м'ясом, що не задовольняє вимог цього пункту та вимог, встановлених главами 1 - 9 розділу III цих Вимог;

7) після виробництва подрібнене (січене) м'ясо, визначене главами 1 - 3 розділу III цих Вимог, та м'ясні напівфабрикати, визначені главою 11 розділу III цих Вимог, мають бути замороженими до температури в товщі не вище -18° C.

5. Корми, сіно, солома, а також побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, що призначені для ввезення (пересилання) на митну територію України, мають відповідати вимогам, встановленим у розділі IV цих Вимог, а також:

1) якщо побічні продукти тваринного походження, призначені для годування жуйних, містять молоко або молочні продукти, отримані від овець або кіз, ці вівці та кози з моменту народження або протягом останніх трьох років мають безперервно утримуватися у господарстві, щодо якого не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із трансмісивною губчастоподібною енцефалопатією, та щодо якого протягом останніх трьох років виконувались такі вимоги:

господарство піддавалось регулярному інспектуванню державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження;

у господарстві не було зафіксовано випадків скрепі овець або, у разі фіксування випадків цього захворювання, всі тварини, щодо яких було встановлено наявність скрепі овець, були забиті та знищені (за винятком племінних баранів з генотипом ARR/ARR і племінних овець, які мають щонайменше одну алель ARR і не мають жодної алелі VRQ);

вівці та кози, за винятком овець, які мають генотип пріону ARR/ARR, можуть вводитись у господарство лише у випадку, якщо походять з господарства, яке відповідає зазначеним вище вимогам;

2) кінцевий продукт з моменту переробки має зберігатись у спосіб, що забезпечує уникнення забруднення або зараження продукту збудниками захворювань, що можуть передаватись людям чи тваринам;

3) побічні продукти тваринного походження та продукти їх оброблення, переробки, зазначені в главах 1 - 2, 4 - 9, 11 - 13, 18, 20, 22 - 25, 32 розділу IV цих Вимог не мають містити або бути отриманими:

із ризикового матеріалу чи м'яса механічного обвалювання (ММО) із кісток ВРХ, кіз або овець, а тварини, з яких отримано тваринний білок, не піддавались забою після оглушення за допомогою газу, введеного в порожнину черепа, або після оглушення методом розривання тканин центральної нервової системи за допомогою довгастого інструменту у формі стрижня, що вводиться в порожнину черепа; або

з матеріалу, відмінного від матеріалу, отриманого з ВРХ, кіз або овець, які були народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатї ВРХ відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

6. Вантажі з підконтрольними об'єктами, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, мають супроводжуватись оригіналами міжнародних сертифікатів, форму яких встановлено законодавством чи узгоджено компетентним органом України з відповідним органом країни-експортера / країни походження, та інших документів, які вимагаються згідно із законом, а також оригіналами загального ветеринарного документа на ввезення.

7. Під час узгодження форм міжнародних сертифікатів компетентний орган України на підставі оцінки ризиків може прийняти рішення про встановлення вимог до підконтрольних об'єктів, відмінних від тих, що визначені у розділах II - IV цих Вимог, якщо країна-експортер не задовольняє окремих вимог розділів II - IV цих Вимог та/або якщо розділами II - IV цих Вимог не встановлено вимог до окремих видів підконтрольних об'єктів.

8. Компетентний орган України за результатами оцінки ризиків приймає рішення, визначене пунктом 7 цього розділу за умови, що компетентним органом країни-експортера надано належні письмові гарантії щодо відповідності (еквівалентності) її системи державного контролю законодавству України, та за результатами державного контролю, здійсненого компетентним органом України у країні-експортері відповідно до вимог законодавства про державний контроль, компетентним органом України визнано відповідність (еквівалентність) системи державного контролю країни-експортера законодавству України.

9. Якщо інше не передбачено законодавством, вантажі з підконтрольними об'єктами, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, підлягають заходам державного контролю, що здійснюються державним ветеринарним інспектором у формі перевірок на призначеному прикордонному інспекційному посту.

II. Вимоги щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ у разі ввезення (пересилання) на митну територію України окремих видів харчових продуктів тваринного походження

1. Зазначені нижче харчові продукти тваринного походження, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають ввозитись (пересилатись) на митну територію України з території країни або зони з незначним/контрольованим/невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

свіже м'ясо;

подрібнене (січене) м'ясо;

м'ясо механічного обвалювання (ММО);

м'ясні напівфабрикати;

м'ясні продукти;

топлені тваринні жири;

шкварки;

желатин, відмінний від желатину, отриманого зі шкір та шкур;

колаген, відмінний від колагену, отриманого зі шкір та шкур;

оброблені шлунки, міхури та кишки.

2. У разі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, зазначених у пункті 1 цього розділу, з країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

1) ВРХ, вівці або кози, з яких отримано відповідні харчові продукти тваринного походження, були піддані передзабійному та післязабійному огляду;

2) харчові продукти тваринного походження не мають містити та бути отриманими з ризикового матеріалу;

3) якщо ВРХ, із якої отримано відповідні харчові продукти тваринного походження, походить з території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, туші, напівтуші або напівтуші, розрізані не більш ніж на три цілі шматки та четвертини, що отримані з ВРХ, не мають містити іншого ризикового матеріалу, ніж хребетний стовп, включаючи дорзальний корінцевий ганглій.

Такі туші або цілі шматки туш ВРХ, що містять хребетний стовп, мають бути ідентифіковані за допомогою чіткої червоної стрічки, нанесеної на етикетку. У загальному ветеринарному документі на ввезення зазначенню підлягає інформація щодо кількості туш та цілих шматків туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп;

4) харчові продукти тваринного походження не мають містити та бути отриманими з м'яса механічного обвалювання (ММО), отриманого з кісток ВРХ, овець або кіз. Зазначена вимога не поширюється на харчові продукти тваринного походження, отримані з ВРХ, овець або кіз, які були народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, та де не було зафіксовано ендемічних випадків губчастоподібної енцефалопатії ВРХ;

5) ВРХ, вівці та кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження, не були забиті після оглушення шляхом введення газу в порожнину черепа та не були вбиті в такий спосіб або не були забиті після оглушення шляхом розривання тканин центральної нервової системи з використанням довгастого інструмента у формі стрижня, який вводиться в порожнину черепа.

Ця вимога не поширюється на харчові продукти тваринного походження, що отримані з ВРХ, овець або кіз, які були народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною із незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ;

6) якщо ВРХ, вівці або кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження, походять з території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

зазначені тварини не отримували в якості корму м'ясо-кісткового борошна або шкварок відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

виробництво та поводження із харчовими продуктами тваринного походження має забезпечити такі умови, щоб зазначені харчові продукти не містили або не були забруднені нервовими або лімфатичними тканинами, оголеними під час процесу відділення м'яса від кісток.

3. У разі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, зазначених у пункті 1 цього розділу, із країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною чи зоною з контрольованим ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

1) ВРХ, вівці або кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження:

були піддані передзабійному та післязабійному огляду;

не були забиті після оглушення шляхом розривання тканин центральної нервової системи з використанням довгастого інструмента у формі стрижня, введеного в порожнину черепа, або за допомогою газу, введеного в порожнину черепа;

2) харчові продукти тваринного походження не містять та не є отриманими з ризикового матеріалу або з м'яса механічного обвалювання (ММО), отриманого із кісток ВРХ, овець або кіз. Зазначена вимога не поширюється на туші, напівтуші або напівтуші, розрізані не більш ніж на три цілі шматки та четвертини, що отримані з ВРХ, які можуть містити хребетний стовп, включаючи дорзальний корінцевий ганглій;

3) туші або цілі шматки туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп, мають бути ідентифіковані за допомогою чіткої червоної стрічки, нанесеної на етикетку. У загальному ветеринарному документі на ввезення має зазначатись інформація щодо кількості туш та цілих шматків туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп;

4) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировина для виробництва яких отримана на території країни або зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, вівці, кози або ВРХ, з яких отримано сировину, мають бути народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, та бути піддані передзабійному та післязабійному огляду;

5) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировина для виробництва яких отримана на території країни або зони, де було зафіксовано ендемічні випадки губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

тварини, з яких отримано сировину, були народжені після дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясо-кістковим борошном та шкварками, отриманими із жуйних тварин; або

оброблені кишки не містять та не є отриманими з ризикового матеріалу.

4. У разі ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, зазначених у пункті 1 цього розділу, із країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною чи зоною з невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

1) ВРХ, вівці або кози, з яких отримано харчові продукти тваринного походження:

не отримували в якості корму м'ясо-кісткового борошна або шкварок, отриманих із жуйних тварин, відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

піддавались передзабійному та післязабійному огляду;

не були забиті після оглушення шляхом розривання тканин центральної нервової системи з використанням довгастого інструмента у формі стрижня, введеного в порожнину черепа, чи за допомогою газу, введеного в порожнину черепа;

2) харчові продукти тваринного походження не мають містити та бути отриманими з ризикового матеріалу, нервових і лімфатичних тканин, оголених під час відділення м'яса від кісток, та м'яса механічного обвалювання (ММО), отриманого із кісток ВРХ, овець або кіз. Зазначена вимога не поширюється на туші, напівтуші або напівтуші, розрізані не більш ніж на три цілі шматки та четвертини, отримані з ВРХ, які можуть містити хребетний стовп, включаючи дорзальний корінцевий ганглій;

3) туші або цілі шматки туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп, мають бути ідентифіковані за допомогою чіткої червоної стрічки, нанесеної на етикетку. У загальному ветеринарному документі на ввезення має зазначатись інформація щодо кількості туш та цілих шматків туш ВРХ, з яких має бути видалено хребетний стовп;

4) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировину для виробництва яких отримано на території країни або зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною чи зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, вівці, кози або ВРХ, з яких отримано сировину, мають бути народжені, вирощені та забиті на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є країною або зоною з незначним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, та бути піддані передзабійному та післязабійному огляду;

5) у випадку ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених кишок, сировина для виробництва яких отримана на території країни або зони, де було зафіксовано ендемічні випадки губчастоподібної енцефалопатії ВРХ:

тварини, з яких отримано сировину, були народжені після дати введення заборони на годування жуйних тварин м'ясо-кістковим борошном та шкварками, отриманими із жуйних тварин; або

оброблені кишки не містять та не є отриманими з ризикового матеріалу.

III. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження

1. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса свійської ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо (включаючи подрібнене (січене) м'ясо) свійської ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі) має бути отриманим на території країни або зони, які на дату видачі міжнародного сертифіката:

1) є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру і де протягом останніх 12 місяців перед видачею міжнародного сертифіката не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ. У разі проведення на території зазначеної країни або зони вакцинації свійської ВРХ проти ящуру мають застосовуватися лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження, а інформація щодо проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному сертифікаті;

2) внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійської ВРХ на митну територію України.

2. Свіже м'ясо отримане зі свійської ВРХ, яка:

1) утримувалась на території країни або зони, визначених пунктом 1 цієї глави, з моменту народження чи впродовж щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або була імпортована з території країни чи зони, що на дату імпорту було внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійської ВРХ на митну територію України;

2) походить з господарства, де утримуються лише тварини, невакциновані проти чуми ВРХ, та яке відповідає таким вимогам:

протягом останніх 30 днів у господарстві й у радіусі 10 км навколо якого не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру або щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, а впродовж останніх 60 днів у цьому господарстві й у господарствах, що знаходяться в радіусі 25 км навколо нього, не було зафіксовано випадків чуми ВРХ і ящуру; або

щодо господарства компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, а протягом останніх 12 місяців у зазначеному господарстві й у господарствах, що знаходяться в радіусі 10 км навколо нього, не було зафіксовано випадків чуми ВРХ і ящуру;

упродовж останніх трьох місяців до господарства не було введено тварин із територій, щодо яких компетентним органом України встановлено обмеження або заборону ввозити на митну територію України свійську ВРХ;

у господарстві утримуються лише ідентифіковані тварини;

господарство піддається регулярному ветеринарному інспектуванню;

3) протягом щонайменше останніх 40 днів перед відправленням на бійню утримувалась у господарстві, визначеному підпунктом 2 цього пункту;

4) упродовж трьох місяців перед забоєм піддавалась внутрішньошкірній туберкуліновій пробі з негативними результатами. Зазначена вимога не поширюється на свійську ВРХ, яка походить з території країни, зони та стада, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від туберкульозу ВРХ;

5) перевозилась зі своїх господарств у транспортних засобах на бійню без контакту з іншою ВРХ, яка не задовольняє вимог цієї глави, а протягом 24 годин перед забоєм піддавалась передзабійному огляду, результати якого показали відсутність ознак чуми ВРХ та ящуру;

6) не була забита раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійської ВРХ на митну територію України, або впродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса з цієї країни чи зони.

3. Свіже м'ясо має бути отримане на потужності, в якій і в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру.

4. Туші або частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

2. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса свійських овець (Ovis aries) та кіз (Capra hircus), призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо (включаючи подрібнене (січене) м'ясо) свійських овець (Ovis aries) та кіз (Capra hircus) має бути отримане на території країни або зони, які на дату видачі міжнародного сертифіката відповідають таким вимогам:

1) є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру, де протягом останніх 12 місяців перед видачею міжнародного сертифіката не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та не проводилась вакцинація проти цієї хвороби. У разі проведення на території зазначеної країни або зони вакцинації овець та кіз проти ящуру застосовувались лише вакцини, затверджені компетентним органом країни походження. Інформація щодо проведення такої вакцинації має міститись у міжнародному сертифікаті;

2) внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських овець та кіз на митну територію України.

2. Свіже м'ясо має бути отримане зі свійських овець та кіз, які:

1) утримувались на території країни чи зони, що визначені пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або впродовж щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані з території країни чи зони, що на дату імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських овець та кіз на митну територію України;

2) походять з господарства, де утримуються лише тварини, не вакциновані проти чуми ВРХ, і яке відповідає таким вимогам:

щодо господарства протягом останніх шести тижнів компетентним органом країни походження не встановлено обмежувальних заходів, пов'язаних зі спалахами бруцельозу овець та кіз;

у господарстві та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру або щодо господарства компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень і протягом останніх 90 днів у господарстві й у радіусі 50 км навколо якого не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру;

3) упродовж щонайменше останніх 40 днів перед відправленням на бійню утримувались у господарстві, визначеному підпунктом 2 цього пункту;

4) перевозились зі своїх господарств на бійню без контакту з іншими тваринами, які не задовольняють вимог цієї глави, і протягом 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність ознак чуми ВРХ та ящуру;

5) не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських овець та кіз на митну територію України й упродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни чи зони.

3. Свіже м'ясо має бути отримане на потужності, в якій і в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру.

4. Туші та частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

3. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса свійських свиней (Sus scrofa), призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо (включаючи подрібнене (січене) м'ясо) свійських свиней (Sus scrofa) має бути отримане на території країни або зони, які:

1) є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру та де на дату видачі міжнародного сертифіката:

протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней;

упродовж останніх 12 місяців не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та заборонено імпорт свійських свиней, вакцинованих проти зазначених захворювань;

2) внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських свиней на митну територію України.

2. Свіже м'ясо має бути отримане із тварин, які:

1) утримувались на території країни чи зони, що визначені пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані з території країни чи зони, що на дату імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських свиней на митну територію України;

2) походять з господарства:

де утримуються тварини, не вакциновані проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

у якому та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

щодо якого компетентним органом країни походження протягом останніх шести тижнів не встановлено обмежувальних заходів, пов'язаних зі спалахами бруцельозу свиней;

3) з моменту народження утримувались в умовах ізоляції від диких парнокопитних тварин;

4) перевозились із господарств у транспортних засобах на бійню без контакту з іншими тваринами, які не задовольняють вимог цієї глави, та які впродовж 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

5) не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських свиней на митну територію України та протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни або зони.

3. Свіже м'ясо має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) бути досліджене на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, які забезпечують повне знищення трихінел;

3) туші та частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

4. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса свійських непарнокопитних тварин (Equus caballus, Equus asinus та їх помісі), призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо (за винятком подрібненого (січеного) м'яса) свійських непарнокопитних тварин (Equus caballus, Equus asinus та їх помісі) має бути отриманим на території країни або зони, що внесено до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських непарнокопитних тварин на митну територію України.

2. Свіже м'ясо має бути отриманим із тварин, які:

1) утримувались на території країни чи зони, визначених пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані на такі території з території країни чи зони, що на дату такого імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських непарнокопитних тварин на митну територію України;

2) не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських непарнокопитних тварин на митну територію України, та впродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни;

3) були забиті на бійні, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів не було зафіксовано випадків африканської чуми коней та сапу.

3. Свіже м'ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

4. Туші та частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

5. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса свійської птиці, яка не належить до свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо (за винятком подрібненого (січеного м'яса) та м'яса механічного обвалювання (ММО)) свійської птиці, яка не відноситься до свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), має бути отриманим на території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійської птиці, яка не відноситься до свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), на митну територію України, та які на дату видачі міжнародного сертифіката є вільними від високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

2. Свіже м'ясо має бути отриманим зі свійської птиці, яка:

1) з моменту виведення утримувалась на території країни/зони/компартмента, що визначені пунктом 1 цієї глави, або була імпортована на такі території як добовий молодняк, племінна та продуктивна свійська птиця, свійська птиця, призначена для забою чи поповнення поголів'я диких тварин, із території країни/зони/компартмента, щодо яких відсутня заборона на ввезення в Україну зазначених категорій птиці, та за умови, що зазначений імпорт здійснено відповідно до вимог, які, щонайменше, є еквівалентні вимогам законодавства України;

2) походить з господарства, щодо якого компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, та в радіусі 10 км навколо якого (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів;

3) не була забита в рамках програми боротьби із захворюваннями свійської птиці та раніше дати внесення країни/зони/компартмента походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійської птиці, яка не належить до свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) на митну територію України, або впродовж періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту свіжого м'яса свійської птиці із цієї країни/зони/компартмента;

4) під час транспортування на бійню не контактувала зі свійською птицею, інфікованою високопатогенним грипом птиці та/або хворобою Ньюкасла;

5) забита на бійні, щодо якої на момент забою компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла, і в радіусі 10 км навколо якої (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів;

6) не була вакцинована вакцинами, які вироблено з вихідного вакцинного вірусу хвороби Ньюкасла, що має вищу патогенність, ніж штам вірусу зі зниженою вірулентністю.

3. Свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

6. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних), призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо (за винятком подрібненого (січеного м'яса) та м'яса механічного обвалювання (ММО)) свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) має бути отриманим на території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійської птиці ряду безкільових (страусоподібних) на митну територію України і які на дату видачі міжнародного сертифіката є вільними від високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

2. Господарство походження страусоподібних, з яких отримано свіже м'ясо, має відповідати таким вимогам:

1) піддаватись регулярному ветеринарному інспектуванню з метою виявлення захворювань, що можуть передаватись людині чи тваринам;

2) компетентним органом країни походження не має бути встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно захворювань страусоподібних та/або інших видів птиці;

3) у господарстві та в радіусі 10 км навколо нього (включаючи територію сусідньої держави) не має бути зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

3. Свіже м'ясо має бути отриманим зі страусоподібних, які впродовж щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або з моменту виведення безперервно утримувались на території країни/зони/компартмента, що визначені пунктом 1 цієї глави, і які:

1) під час транспортування на бійню не контактували зі страусоподібними та/або іншими видами птиці, що інфіковані високопатогенним грипом птиці або хворобою Ньюкасла;

2) забиті на бійні, щодо якої на момент забою не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахом високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла, й у радіусі 10 км навколо якої (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла протягом щонайменше останніх 30 днів.

4. У випадку ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса, з якого видалено кістки та шкіру та яке отримане зі страусодібних, що походять з країн Африки та Азії, щодо страусоподібних мають виконуватись такі вимоги:

1) упродовж щонайменше 14 днів перед забоєм страусоподібні утримувались в ізоляції, що забезпечує захист від кліщів;

2) перед поміщенням в ізоляцію страусоподібні піддавались огляду щодо наявності кліщів або обробці, достатній для знищення кліщів (обробка має проводитись у спосіб, який не викликає появи у м'ясі птиці залишків, що підлягають встановленню під час здійснення заходів державного контролю);

3) після прибуття на бійню кожна партія піддавалась огляду, результати якого показали відсутність у страусоподібних кліщів.

5. До ввезення (пересилання) на митну територію України не допускається свіже м'ясо страусоподібних, які були забиті у рамках програми боротьби із хворобами страусоподібних та інших видів птиці або на території країни/зони/компартмента, щодо яких на дату здійснення забою Україною встановлено обмежувальні заходи щодо імпорту м'яса страусоподібних із цієї країни/зони/компартмента.

6. Свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

7. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса свійських кролів, призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо має бути отриманим зі свійських кролів, які:

1) забиті на території країни чи зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійських кролів на митну територію України, та де тварини утримувались протягом щонайменше останніх шести тижнів перед забоєм або з моменту народження;

2) походять з господарств або територій, стосовно яких упродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо туляремії, міксоматозу, геморагічної хвороби кролів;

3) не були забиті в рамках програми боротьби із захворюваннями кролів;

4) під час транспортування на бійню не контактували з кролями, зараженими туляремією, міксоматозом, геморагічною хворобою кролів;

5) під час забою, розбирання, зберігання чи транспортування не контактували з кролями або м'ясом, що мають нижчий ветеринарно-санітарний статус.

2. Свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

8. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса диких тварин, вирощених на фермі, призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae) (далі - свіже м'ясо парнокопитних, носорогових та слонових) має бути отриманим на території країни або зони, які:

1) внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

2) на дату видачі міжнародного сертифіката є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру та де протягом останніх 12 місяців, що передували видачі міжнародного сертифіката, не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, а впродовж цього самого періоду не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ.

2. Свіже м'ясо парнокопитних, носорогових та слонових має бути отримане із тварин, щодо яких виконуються такі вимоги:

1) тварини утримувались на території країни чи зони, визначених пунктом 1 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм або були імпортовані на такі території з території країни чи зони, що на дату такого імпорту внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

2) тварини походять з господарства, що відповідає таким вимогам:

у господарстві не утримують тварин, підданих вакцинації проти чуми ВРХ;

господарство піддається регулярному ветеринарному інспектуванню;

щодо господарства компетентним органом країни походження впродовж останніх шести тижнів не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо бруцельозу;

протягом останніх 30 днів у господарстві та в радіусі 10 км навколо нього не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру або щодо господарства компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, а впродовж останніх 90 днів у господарстві та в радіусі 50 км навколо нього не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру;

3) тварини утримувались у господарстві походження протягом останніх 40 днів перед відправленням на бійню;

4) тварини:

перевозились із господарств у транспортних засобах, очищених і продезінфікованих перед завантаженням, на затверджену бійню без контакту з іншими тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом і впродовж 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ та ящуру, і не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни або зони; або

були забиті у господарстві походження за умови, що такий забій дозволено державним ветеринарним інспектором країни походження, яким видається письмове підтвердження, що:

транспортування тварин на бійню становило б невиправданий ризик для стану здоров'я тварин або осіб, що їх транспортують;

господарство, за результатами інспектування, затверджене компетентним органом країни походження для забою диких тварин;

упродовж 24 годин перед забоєм тварини піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ та ящуру;

тварини не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни або зони;

знекровлення тварин проведено відповідно до вимог законодавства країни походження;

забиті тварини були оббіловані впродовж трьох годин з моменту забою;

туші тварин транспортовані до бійні й у випадку, якщо пройшло більше однієї години із часу забою, на момент прибуття на бійню температура у транспортному засобі, що використовувався для перевезення, має становити від 0° C до + 4° C;

5) тварини з моменту народження або протягом трьох останніх місяців утримувались ізольованими від диких парнокопитних тварин.

3. Свіже м'ясо парнокопитних, носорогових та слонових має бути отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру.

4. Свіже м'ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути отриманим на території країни або зони, щодо яких виконуються такі вимоги:

1) країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

2) країна або зона внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

3) на дату видачі міжнародного сертифіката на території країни або зони діє заборона щодо імпорту свійських тварин, вакцинованих проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

4) на території країни або зони протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та не проводилась вакцинація проти чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней.

5. Свіже м'ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути отриманим із тварин, які:

1) утримувались на території країни чи зони, що визначені пунктом 4 цієї глави, з моменту народження або протягом щонайменше трьох останніх місяців перед забоєм чи були імпортовані на такі території з території країни або зони, що на дату такого імпорту внесені до реєстру країн, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України;

2) з моменту народження утримувались в умовах ізоляції від диких парнокопитних тварин;

3) походять з господарства:

де не утримуються тварини, вакциновані проти чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

у якому та в радіусі 10 км навколо якого впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

яке піддається регулярному ветеринарному інспектуванню з метою діагностування захворювань, що передаються людині або тваринам, та щодо якого протягом останніх шести тижнів не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно бруцельозу свиней;

4) перевозились із господарств у транспортних засобах, очищених і продезінфікованих перед завантаженням, на бійню без контакту з іншими тваринами з нижчим ветеринарно-санітарним статусом і впродовж 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру, і не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни чи зони; або

були забиті у господарстві походження за умови, що такий забій дозволено державним ветеринарним інспектором країни походження, яким видається письмове підтвердження про те, що:

транспортування тварин на бійню становило б невиправданий ризик для стану здоров'я тварин чи осіб, що їх транспортують;

господарство за результатами інспектування затверджене компетентним органом країни походження для забою диких тварин;

упродовж 24 годин перед забоєм тварини піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у цих тварин чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

тварини не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин, вирощених на фермі, на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни чи зони;

знекровлення тварин проведено з дотриманням вимог законодавства країни походження;

забиті тварини були оббіловані впродовж трьох годин з моменту забою;

туші тварин транспортовані до бійні й у випадку, якщо пройшло більше однієї години із часу забою, на момент прибуття у транспортному засобі, що використовувався для перевезення, температура становила від 0° C до + 4° C.

6. Свіже м'ясо диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), вирощених на фермі, має бути:

1) отриманим на потужності, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

7. Туші або частини туш мають містити позначку придатності. Запаковане свіже м'ясо має містити ідентифікаційну позначку.

9. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжого м'яса диких тварин, призначеного для споживання людиною

1. Свіже м'ясо диких кролів та зайців має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з диких кролів та зайців, які були забиті на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса диких кролів і зайців на митну територію України, та де в районі забою впродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо міксоматозу, геморогічної хвороби кролів та туляремії, і які протягом 12 годин після забою були направлені в центр збору тварин або потужність з переробки диких тварин для охолодження, а на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з тварин стосовно центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими дикі кролі та зайці відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) після зняття шкіри та потрошіння диких кролів та зайців, з яких безпосередньо після їх забою не було знято шкіру та не видалено нутрощів, якомога швидше має бути охолодженим до температури +4° C або нижче та не піддаватись заморожуванню чи глибокому заморожуванню, а період охолодження не може перевищувати 15 днів, що передують очікуваній даті імпорту зазначеного свіжого м'яса; репрезентативний зразок туш піддається ветеринарному інспектуванню й усе м'ясо отримане з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

2. Свіже м'ясо диких наземних ссавців, які не відносяться до диких зайцеподібних та копитних, має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з диких наземних ссавців, які не належать до диких зайцеподібних і копитних, що були забиті на території країни або зони, які внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України, і де в районі забою протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими зазначені тварини відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) упродовж 12 годин після забою тварини, визначені підпунктом 1 цього пункту, мають бути направлені до центру збору тварин або на потужність з переробки диких тварин для охолодження, а на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з тварин щодо центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ.

3. Свіже м'ясо (за винятком подрібненого (січеного) м'яса та побічних харчових продуктів), отримане з парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також із тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae) повинне відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та щодо яких на дату видачі міжнародного сертифіката мають виконуватись такі вимоги:

країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

на території країни або зони протягом останніх 12 місяців, що передували видачі міжнародного сертифіката, компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та впродовж цього самого періоду не проводилось вакцинації проти чуми ВРХ;

2) дикі тварини, з яких отримане свіже м'ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни чи зони;

3) дикі тварини, з яких отримано свіже м'ясо, були забиті в межах території, визначеної підпунктом 1 цього пункту, а такий забій було здійснено:

на відстані, що перевищує 20 км від кордонів країни або її окремої території, яка впродовж зазначеного вище періоду не внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України;

на території, де протягом останніх 60 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із чумою ВРХ та ящуром;

4) безпосередньо після забою тварини були направлені для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 30 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та ящуру;

5) перед зняттям шкіри зберігалось та оброблялось окремо від інших харчових продуктів, не піддавалось замороженню, а після зняття шкіри піддавалось післязабійному огляду.

4. Свіже м'ясо (за винятком подрібненого (січеного) м'яса та побічних харчових продуктів) диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae), має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України та щодо яких на дату видачі міжнародного сертифіката виконуються такі вимоги:

країна або зона є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

на території країни або зони протягом останніх 12 місяців компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та впродовж зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти цих захворювань;

на території країни або зони заборонено імпорт свійських свиней, вакцинованих проти чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

2) дикі тварини, з яких отримано свіже м'ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із цієї країни чи зони;

3) дикі тварини, з яких отримано свіже м'ясо, були забиті в межах території, визначеної підпунктом 1 цього пункту, а такий забій було  

на відстані, що перевищує 20 км від кордонів країни або зони, які не внесені до реєстру країн та потужностей і з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України;

на території, де протягом останніх 60 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних із чумою ВРХ, африканською чумою свиней, класичною чумою свиней, везикулярною хворобою свиней та ящуром;

4) упродовж 12 годин після забою туші тварин було направлено для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої протягом останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, везикулярної хвороби свиней та ящуру;

5) перед зняттям шкіри зберігалось та оброблялось окремо від інших харчових продуктів, не піддавалось замороженню, а після зняття шкіри піддавалось післязабійному огляду.

5. Свіже м'ясо (за винятком подрібненого (січеного) м'яса та побічних харчових продуктів) диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим на території країни або зони, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) на митну територію України;

2) дикі тварини, з яких отримано свіже м'ясо, не були забиті раніше дати внесення країни або зони походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса з цієї країни або зони;

3) бути отриманим з диких тварин, які протягом 12 годин після забою були направлені для охолодження на потужність з переробки диких тварин, в якій та в радіусі 10 км навколо якої впродовж останніх 40 днів компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків африканської чуми коней та сапу;

4) бути отриманим та приготованим, не контактуючи з іншим м'ясом, що не задовольняє вимог цього пункту.

6. Свіже м'ясо пернатої дичини (за винятком подрібненого (січеного) м'яса та м'яса механічного обвалювання (ММО)) має відповідати таким вимогам:

1) бути отриманим з пернатої дичини, яка була забита на території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса пернатої дичини на митну територію України, і щодо яких протягом останніх 30 днів компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень, пов'язаних зі спалахами високопатогенного грипу птиці та хворобою Ньюкасла, й упродовж 12 годин після забою була направлена в центр збору тварин або на потужність з переробки диких тварин з метою охолодження;

2) на момент видалення нутрощів та зняття шкіри з пернатої дичини щодо центру збору тварин або потужності з переробки диких тварин компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла;

3) перната дичина, з якої отримано свіже м'ясо, не була забита раніше дати внесення країни/зони/компартмента походження до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса пернатої дичини на митну територію України, та/або протягом періоду застосування Україною обмежувальних заходів щодо імпорту такого м'яса із зазначеної країни/зони/компартмента;

4) після зняття шкіри та потрошіння пернатої дичини, з якої безпосередньо після її забою не було знято шкіру та не видалено нутрощів, якомога швидше має бути охолодженим до температури +4° C або нижче та не піддаватись заморожуванню чи глибокому заморожуванню, а період охолодження не може перевищувати 15 днів, що передують очікуваній даті імпорту зазначеного свіжого м'яса; репрезентативний зразок туш має піддаватись ветеринарному інспектуванню, а свіже м'ясо отримане з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

7. Свіже м'ясо диких тварин має бути ідентифіковане шляхом нанесення відповідно до вимог законодавства України:

1) для свіжого м'яса диких кролів та зайців - ідентифікаційної позначки;

2) для свіжого м'яса диких наземних ссавців, відмінних від диких зайцеподібних та копитних, - позначки придатності або ідентифікаційної позначки;

3) для свіжого м'яса (за винятком подрібненого (січеного) м'яса та побічних харчових продуктів), отриманого з парнокопитних тварин (за винятком ВРХ (включаючи види Bubalus, Bison та їх помісі), овець (Ovis aries), кіз (Capra hircus), свиней (Suidae) та пекарієвих (Tayassuidae)), а також із тварин родини носорогових (Rhinocerotidae) і слонових (Elephantidae), - позначки придатності на туші чи частинах туші, або ідентифікаційної позначки на упаковці (для запакованого м'яса);

4) для свіжого м'яса (за винятком подрібненого (січеного) м'яса та побічних харчових продуктів) диких свиней (Suidae), пекарієвих (Tayassuidae), тапірових (Tapiridae) та свіжого м'яса (за винятком подрібненого (січеного) м'яса та побічних харчових продуктів) диких непарнокопитних тварин підроду Hippotigris (зебра) - позначки придатності на туші чи частинах туші, або ідентифікаційної позначки на упаковці (для запакованого м'яса);

5) для свіжого м'яса пернатої дичини - ідентифікаційної позначки.

8. Свіже м'ясо, визначене пунктами 2 - 5 цієї глави, має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

Зазначена вимога стосується виключно видів тварин, сприйнятливих до трихінельозу.

10. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України м'ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок, призначених для споживання людиною

1. Якщо м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені зі свіжого м'яса, отриманого зі свійських тварин (BPX (Bubalus bubalis, Bison bison та їх помісі), вівці (Ovis aries), кози (Capra hircus), коні (Equus caballus, Equus asinus та їх помісі), свині (Sus scrofa)), а також із диких тварин, вирощених на фермі (за винятком свиневих та непарнокопитних), диких тварин (за винятком свиневих та непарнокопитних), диких свиневих та непарнокопитних, зазначене свіже м'ясо має бути піддане обробці, що забезпечує відсутність ознак сирого м'яса при розрізанні кінцевого продукту (обробка категорії "А") та відповідати вимогам для свіжого м'яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 1 - 4, 8 - 9 цього розділу.

2. Якщо м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені зі свіжого м'яса свійської птиці або пернатої дичини, зазначене свіже м'ясо має відповідати таким вимогам:

1) бути підданим обробці, що забезпечує відсутність ознак сирого м'яса при розрізанні кінцевого продукту (обробка категорії "А") та відповідає вимогам для свіжого м'яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 5 - 6, 9 цього розділу; або

2) походити з країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса свійської птиці / пернатої дичини на митну територію України, і з господарства або території (у випадку пернатої дичини), щодо яких та в радіусі 10 км навколо яких (включаючи територію сусідньої держави) протягом щонайменше останніх 30 днів компетентним органом країни походження зазначеного м'яса не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла або свіже м'ясо піддане одному з таких методів обробки:

обробка категорії "B" - обробка в герметично закритому контейнері, що забезпечує досягнення показника F_о, який є рівний або вищий трьох;

обробка категорії "C" - обробка, упродовж якої мінімальна температура у товщі м'яса та/або шлунків, міхурів і кишок має становити 80° C;

обробка категорії "D" - обробка, протягом якої мінімальна температура у товщі м'яса та/або шлунків, міхурів і кишок має становити 70° C; або щодо сирої шинки - природна ферментація має відбуватися впродовж не менше дев'яти місяців і має становити: величина Aw - не більше 0,93, величина pH - не більше 6,0.

3. Якщо м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки отримані зі свіжого м'яса зайцеподібних та інших наземних ссавців, зазначене свіже м'ясо має:

1) відповідати вимогам для свіжого м'яса відповідних видів тварин, що встановлені главами 7 та 9 цього розділу;

2) походити з господарств:

щодо яких компетентним органом країни походження зазначеного свіжого м'яса не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин;

у радіусі 10 км навколо яких протягом щонайменше останніх 30 днів компетентним органом країни походження зазначеного свіжого м'яса не було зафіксовано випадків захворювань, до яких є сприйнятливими відповідні види тварин.

4. М'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки, що отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

5. Сировина, що використовується для виробництва м'ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок, має задовольняти гігієнічні вимоги, встановлені законодавством України для виробництва м'яса відповідних видів тварин.

6. Для виробництва м'ясних продуктів не можуть використовуватись: генітальні органи самців і самиць (крім сім'яників), сечові органи (крім нирок та сечового міхура), хрящі гортані, трахеї та часточкові бронхи, очі й повіки, зовнішні слухові проходи, рогова тканина; для свійської птиці - голова (крім гребеня, вух та борідки), стравохід, воло, кишки та генітальні органи.

7. Якщо м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені із сировини, отриманої з м'яса свійських свиней, свіже м'ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, які забезпечують повне знищення трихінел.

8. Якщо м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки вироблені із сировини, отриманої з конини або диких кабанів, свіже м'ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

9. М'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки мають містити ідентифікаційну позначку та бути отриманими виключно з тварин, забитих на бійнях, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження.

11. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України м'ясних напівфабрикатів, призначених для споживання людиною

1. М'ясні напівфабрикати мають складатися з м'яса, отриманого з тварин, визначених главою 10 цього розділу, які походять з території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів тварин на митну територію України.

2. М'ясні напівфабрикати, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

3. Якщо м'ясні напівфабрикати вироблені із сировини, отриманої з м'яса свійських свиней, свіже м'ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом або бути обробленим методами, що забезпечують повне знищення трихінел.

4. Якщо м'ясні напівфабрикати вироблені із сировини, отриманої з м'яса конини або диких кабанів, свіже м'ясо має бути дослідженим на трихінельоз із негативним результатом.

5. М'ясні напівфабрикати мають бути вироблені з м'яса, отриманого з тварин, поводження з якими до забою та під час забою відповідає вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам.

6. М'ясні напівфабрикати виробляються, зберігаються та транспортуються з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

7. М'ясні напівфабрикати мають містити ідентифікаційну позначку та бути отриманими виключно зі свіжого м'яса тварин, забитих на бійнях, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження.

12. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України композитних продуктів, призначених для споживання людиною

1. Щодо композитних продуктів, які містять м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки у будь-якій кількості, мають виконуватись такі вимоги:

1) м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки мають відповідати вимогам глави 10 цього розділу;

2) країною або зоною походження м'ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок має бути країна-експортер композитних продуктів, її окрема територія (зона) або країна чи зона, внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) м'ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок, підданих обробці категорії "А" відповідно до вимог глави 10 цього розділу, на митну територію України за умови, якщо країну чи зону, де вироблено композитний продукт, також внесено до такого реєстру; потужністю походження м'ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) м'ясних продуктів, оброблених шлунків, міхурів та кишок на митну територію України;

3) м'ясні продукти, оброблені шлунки, міхури та кишки, отримані з ВРХ, овець або кіз, мають відповідати вимогам щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, що встановлені розділом II цих Вимог.

2. Щодо композитних продуктів, які містять перероблені молочні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту або містять молочні продукти, що не придатні до тривалого зберігання у будь-якій кількості, мають виконуватись такі вимоги:

1) країною або зоною походження молочних продуктів має бути країна-експортер, її окрема територія (зона) або країна чи зона, внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів на митну територію України, за умови, якщо країну чи зону, де вироблено композитний продукт, також внесено до такого реєстру; потужністю походження молочних продуктів має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів на митну територію України;

2) для виробництва молочних продуктів має використовуватись молоко, отримане від тварин, які піддаються регулярному ветеринарному інспектуванню та утримуються у господарствах, стосовно яких компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ;

3) молоко, визначене підпунктом 2 цього пункту, отримане від корів, овець, кіз або буйволиць, має піддаватись таким видам обробки:

пастеризації, що включає одиничну термічну обробку з тепловим впливом, яка, щонайменше, еквівалентна пастеризації за температури не нижче 72° C протягом 15 с та, де це необхідно, достатня для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази, проведеному безпосередньо після термічної обробки; або

процесу стерилізації, достатнього для досягнення показника F_о, що є рівний або вищий трьох; або

ультрависокій температурній обробці (УВТ) за температури не нижче 135° C у поєднанні з необхідною часовою витримкою; або

високотемпературній короткочасній пастеризації молока за температури 72° C упродовж 15 с чи методу обробки, що за ефектом еквівалентний пастеризації й застосовується до молока з рівнем pH менше 7,0 та, де це необхідно, достатній для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази; або

високотемпературній короткочасній пастеризації за температури 72° C протягом 15 с чи методу обробки, що за ефектом еквівалентний пастеризації й застосовується двічі до молока з рівнем pH, що є рівний або вищий 7,0, та, де це необхідно, достатній для забезпечення негативної реакції в тесті для визначення лужної фосфатази, проведеному безпосередньо після зниження pH до рівня 6 упродовж однієї години або додаткового нагрівання до температури 72° C чи вище у поєднанні з висушуванням;

4) молоко, визначене підпунктом 2 цього пункту, отримане від тварин, відмінних від корів, овець, кіз або буйволиць, має піддаватись таким видам обробки: процесу стерилізації, достатньому для досягнення показника F_о, що є рівний або вищий трьох, або ультрависокій температурній обробці (УВТ) за температури не нижче 135° C у поєднанні з необхідною часовою витримкою.

3. Щодо композитних продуктів, які містять перероблені рибні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту, мають виконуватись такі вимоги:

1) країною або зоною походження перероблених рибних продуктів має бути країна чи зона, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) рибних продуктів на митну територію України;

2) потужністю походження перероблених рибних продуктів має бути потужність, внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) рибних продуктів на митну територію України.

4. У разі композитних продуктів, які містять перероблені яєчні продукти, що складають половину чи більше композитного продукту, - яєчні продукти, які входять до складу зазначених композитних продуктів, мають бути вироблені з яєць, отриманих на потужностях, де протягом щонайменше останніх 30 днів перед збором яєць компетентним органом країни походження яєць не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та виконувались такі вимоги:

1) яєчні продукти виготовлялись із яєць, отриманих на потужностях, де впродовж щонайменше останніх 30 днів у радіусі 10 км (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано спалахів високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла; або

2) яєчні продукти піддавались таким видам обробки:

рідкий яєчний білок піддавався обробці температурою 55,6° C протягом 870 с або температурою 56,7° C упродовж 232 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддавався обробці температурою 62,2° C протягом 138 с; або

сухий яєчний білок піддавався обробці температурою 67° C упродовж 20 годин або температурою 54,4° C протягом 513 годин; або

цілі яйця піддавались обробці температурою 60° C упродовж 188 с, або були повністю приготовані, а суміші із цілих яєць піддавались обробці температурою 60° C протягом 188 с чи температурою 61,1° C упродовж 94 с.

13. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України кишкових оболонок тваринного походження, призначених для споживання людиною

1. До ввезення (пересилання) на митну територію України допускаються кишкові оболонки тваринного походження, які очищені, вискоблені та піддані одному з таких видів обробки:

1) солінню хлоридом натрію (NaCl) протягом 30 днів;

2) вибіленню;

3) висушенню після вискоблення.

2. Щодо кишкових оболонок тваринного походження оператором ринку мають застосовуватись заходи, достатні для недопущення повторного зараження продукту після його обробки.

14. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України сирого молока та молочних продуктів, призначених для споживання людиною

1. Сире молоко має бути отриманим від тварин, які:

1) походять зі стад, де протягом останніх 20 днів перед доїнням не було зафіксовано випадків сибірки;

2) утримуються на території країни чи зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

3) утримуються в стаді, яке відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільним від туберкульозу ВРХ;

4) упродовж щонайменше 21 дня перед доїнням утримувались на території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від чуми дрібних жуйних.

2. Сире молоко має походити:

1) з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від бруцельозу та лихоманки долини Ріфт;

2) з території країни/зони/стада, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від лейкозу;

3) з території країни чи зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від заразного вузликового дерматиту, або бути підданим пастеризації чи іншому методу обробки, що за ефектом є еквівалентним пастеризації.

3. Сире молоко має відповідати вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам щодо кількості мікроорганізмів і соматичних клітин, залишків антибіотиків, максимальних рівнів забруднюючих речовин, вмісту пестицидів та ветеринарних препаратів антибактеріальної дії.

4. Сире молоко має бути отриманим, зібраним, охолодженим та транспортуватись із дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

5. Молочні продукти мають бути вироблені із сирого молока, яке відповідає вимогам пунктів 1 - 4 цієї глави.

6. Молочний продукт піддано або вироблено із сирого молока, яке було піддано пастеризації шляхом разової термообробки з ефектом нагрівання, щонайменше, еквівалентним рівню, що забезпечується процесом пастеризації за температури 72° C протягом щонайменше 15 с та, у відповідних випадках, достатнім для забезпечення негативної реакції тесту на визначення активності лужної фосфатази безпосередньо після термообробки.

15. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України молозива та продуктів на основі молозива, призначених для споживання людиною

1. Молозиво, отримане від корів, овець, кіз та буйволиць, має відповідати таким вимогам:

1) тварини, від яких отримано молозиво:

перебувають під контролем компетентного органу країни походження та піддаються регулярному ветеринарному інспектуванню;

походять з території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру та де протягом останніх 12 місяців перед видачею міжнародного сертифіката не було зафіксовано випадків чуми ВРХ;

утримуються у господарствах, стосовно яких компетентним органом країни походження не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ;

2) має бути отриманим, збиратись, охолоджуватись, зберігатись та транспортуватись із дотриманням вимог законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентних вимог;

3) має відповідати вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам щодо максимальних рівнів забруднюючих речовин, вмісту пестицидів та ветеринарних препаратів антибактеріальної дії.

2. Продукти на основі молозива мають бути вироблені з молозива, що відповідає вимогам пункту 1 цієї глави.

16. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України яєчних продуктів, призначених для споживання людиною

1. Яєчні продукти мають бути виготовлені з яєць, отриманих на потужностях, де:

1) упродовж щонайменше останніх 30 днів перед збором яєць компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла;

2) протягом щонайменше останніх 30 днів у радіусі 10 км (включаючи територію сусідньої держави) не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.

2. У разі невиконання вимог підпункту 2 пункту 1 цієї глави яєчні продукти мають піддаватись таким видам обробки:

1) для знищення вірусу високопатогенного грипу птиці:

рідкий яєчний білок піддається обробці температурою 55,6° C упродовж 870 с чи температурою 56,7° C протягом 232 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддається обробці температурою 62,2° C упродовж 138 с; або

сухий яєчний білок піддається обробці температурою 67° C упродовж 20 годин чи температурою 54,4° C упродовж 513 годин; або

цілі яйця піддаються обробці температурою 60° C протягом 188 с чи повністю приготовані; або

суміші із цілих яєць піддаються обробці температурою 60° C упродовж 188 с чи температурою 61,1° C протягом 94 с або повністю приготовані;

2) для знищення вірусу хвороби Ньюкасла:

рідкий яєчний білок піддається обробці температурою 55° C упродовж 2278 с, температурою 57° C протягом 986 с чи температурою 59° C упродовж 301 с; або

жовток із додаванням 10 % солі піддається обробці температурою 55° C протягом 176 с; або

сухий яєчний білок піддається обробці температурою 57° C упродовж 50,4 годин; або

цілі яйця піддаються обробці температурою 55° C протягом 2521 с, температурою 57° C упродовж 1 596 с чи температурою 59° C протягом 674 с або повністю приготовані.

3. Сировина, що використовується для виробництва яєчних продуктів, має відповідати гігієнічним вимогам, встановленим законодавством України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

4. Яєчні продукти мають містити ідентифікаційну позначку.

17. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України яєць, призначених для споживання людиною

1. Яйця свійської птиці мають бути отримані на потужностях, де впродовж останніх 30 днів перед збором яєць та до моменту видачі міжнародного сертифіката компетентним органом країни походження не було зафіксовано випадків високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.

2. Забороняються до ввезення (пересилання) на митну територію України яйця, які походять зі зграй курей-несучок:

1) стосовно яких встановлено наявність Salmonella spp.;

2) з невизначеним ветеринарно-санітарним статусом, щодо яких існує підозра наявності Salmonella spp. та не впроваджено програму контролю сальмонельозу, яка відповідає вимогам законодавства України щодо програми контролю сальмонельозу птиці або еквівалентним вимогам.

3. Маркування яєць, призначених для споживання людиною, має здійснюватися відповідно до вимог законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентних вимог.

18. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України рибних продуктів, призначених для споживання людиною

1. Рибні продукти мають бути отримані з риби, ракоподібних чи молюсків, які походять з території країни, зони або компартмента, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від епізоотичного некрозу гематопоетичної тканини (EHN), жовтоголового захворювання, синдрому Таура, вірусної геморагічної септицемії (VHS), інфекційного некрозу гематопоетичної тканини (IHN), вірусної анемії лососевих (ISAV), вірусу герпесу Коі (KHVD), захворювання білих плям (WSD), вірусів Perkinsus marinus, Marteilia refringens, Bonamia exitiosa, Bonamia ostreae". Зазначену вимогу застосовують виключно до сприйнятливих видів відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ.

(пункт 1 глави 18 розділу III із змінами, внесеними згідно з
 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України
 від 24.02.2023 р. N 261)

2. Рибні продукти мають зберігатись із дотриманням таких температурних режимів:

1) свіжі рибні продукти, розморожені неперероблені рибні продукти, приготовані й охолоджені рибні продукти з ракоподібних та молюсків мають зберігатись за температури, наближеної до температури танення льоду;

2) заморожені рибні продукти мають утримуватися за температури не вище -18° C у всіх частинах продукту;

3) ціла риба, заморожена у сольовому розчині та призначена для виробництва консервованих харчових продуктів, може зберігатися за температури не вище -9° C;

4) рибні продукти, що зберігаються живими, мають утримуватися за температури й у спосіб, які не чинять негативного впливу на їх життєдіяльність та показники якості.

3. Рибні продукти мають містити ідентифікаційну позначку.

4. До ввезення (пересилання) на митну територію України не допускаються рибні продукти:

1) рівень вмісту гістаміну у яких перевищує максимально допустимі межі, встановлені законодавством України;

2) рівень вмісту летючої основи азоту (TVB-N) та азоту триметиламіну (TMA-N) у яких (для неперероблених рибних продуктів) перевищує максимально допустимі межі, встановлені законодавством України;

3) заражені життєздатними паразитами, що є небезпечними для здоров'я;

4) вироблені з отруйних видів риб, які належать до родин Tetraodontidae, Molidae, Diodontidae та Canthigasteridae;

5) містять сігуатоксин або паралітичні токсини.

5. Свіжі, підготовлені, заморожені або перероблені рибні продукти, отримані з водних тварин, що належать до родини Gempylidae, зокрема Ruvettus pretiosus та Lepidocybium flavobrunneum, можуть бути дозволеними для ввезення (пересилання) на митну територію України лише запакованими і за наявності маркування, що містить інформацію для споживача щодо методів приготування таких рибних продуктів та про ризик, пов'язаний з вмістом речовин, які мають потенційно шкідливі гастроентерологічні наслідки.

6. Вимоги пункту 1 цієї глави не поширюються на такі рибні продукти:

рибні продукти, отримані з видів, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ не є сприйнятливими до хвороб, зазначених в пункті 1 цієї глави;

дикі водні тварини та рибні продукти, отримані з них, що вивантажуються з рибальських суден для безпосереднього споживання людиною;

рибні продукти (інші ніж живі водні тварини), отримані з водних тварин та призначені для безпосереднього споживання людиною без проведення подальшої обробки на території України;

ракоподібні та молюски, запаковані та марковані для споживання людиною, які більше не можуть функціонувати як живі тварини у разі повернення у водне середовище;

ракоподібні та молюски, призначені для споживання людиною без подальшої обробки та запаковані для роздрібного продажу;

ракоподібні та молюски, запаковані та марковані для споживання людиною, призначені для подальшої обробки без тимчасового зберігання в місці обробки;

риба, забита та випотрошена перед відправленням (відвантаженням).

(пункт 6 глави 18 розділу III у редакції наказу Міністерства
 аграрної політики та продовольства України від 24.02.2023 р. N 261)

19. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих

1. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі мають походити з території країни чи зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ є вільними від герпевірусу морського вушка, вірусів Bonamia exitiosa, Bonamia ostreae, Marteilia refringens, Perkinsus marinus, Perkinsus olseni та Xenohaliotis californiensis. Зазначену вимогу застосовують виключно до сприйнятливих видів відповідно до вимог Кодексу здоров'я водних тварин МЕБ.

2. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі не мають містити морських біотоксинів у загальних кількостях (вимірюються в усьому тілі або у будь-якій окремій їстівній частині), що перевищують такі межі:

для Паралітичної Отрути Молюсків (PSP) - 800 мікрограмів на кілограм;

для Амнестичної Отрути Молюсків (ASP) - 20 міліграмів домоєвої кислоти на кілограм;

для окадаєвої кислоти, дінофізізтоксинів і пектенотоксинів разом - 160 мікрограмів еквівалентів окадаєвої кислоти на кілограм;

для єсотоксинів - 3,75 міліграмів еквівалента єсотоксину на кілограм;

для азаспірасидів - 160 мікрограмів еквівалентів азаспірасиду на кілограм.

3. Збирання й первинна обробка живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих мають відповідати вимогам законодавства України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів або еквівалентним вимогам.

4. Живі двостулкові молюски, живі голкошкірі, живі кишковопорожнинні та живі морські черевоногі мають містити ідентифікаційну позначку. Етикетка, прикріплена до упаковки із живими двостулковими молюсками, живими голкошкірими, живими кишковопорожнинними та живими морськими черевоногими, має містити таку інформацію:

загальноприйнята та наукова назва виду;

число та місяць пакування;

мінімальний строк придатності, що може бути замінений написом "На момент реалізації ці тварини мають залишатись живими".

5. Умови перевезення живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих мають забезпечувати зберігання ознак їх життєдіяльності, запобігати їх забрудненню і зниженню якості.

20. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України жаб'ячих лапок та равликів, призначених для споживання людиною

1. До ввезення (пересилання) на митну територію України допускаються охолоджені, заморожені, приготовані жаб'ячі лапки та равлики (наземні черевоногі, що належать до видів Helix pomatia Linn, Helix aspersa Muller, Helix lucorum та родини Achatinidae), вироблені із сировини, що відповідає зазначеним нижче вимогам:

1) жаби та равлики піддані органолептичному огляду шляхом відбору зразків, за результатами якого встановлено відсутність ризику для життя та здоров'я людини;

2) печінково-підшлункова залоза равликів, щодо якої встановлено наявність небезпечного фактора, має бути видалена;

3) після завершення процесу приготування жаб'ячі лапки промивають питною водою та охолоджують до температури, наближеної до температури танення льоду, заморожують або переробляють.

21. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України желатину та колагену, призначених для споживання людиною, а також сировини для їх виробництва

1. Сировина для виробництва желатину та колагену може бути отриманою виключно із:

1) кісток (за винятком ризикового матеріалу), шкіри та шкур свійських жуйних тварин, шкіри свиней і свійської птиці, сухожилля та м'язів, отриманих із тварин, які були забиті на бійні й туші яких внаслідок передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною; та/або

2) шкір та шкур, отриманих від забитих диких тварин, туші яких за результатами післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною; та/або

3) шкір та кісток риби.

2. Забороняється ввезення (пересилання) на митну територію України в якості сировини для виробництва желатину та колагену шкір та шкур, що піддавалися будь-якому процесу дублення (незалежно від того, чи цей процес було завершено).

3. Сировина для виробництва желатину та колагену, що не була піддана методу обробки, крім охолодження, заморожування або швидкого заморожування, має походити з потужностей, затверджених компетентним органом країни походження.

4. Для виробництва желатину та колагену допускається використання такої обробленої сировини:

1) кісток, відмінних від ризикового матеріалу, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу країни походження та які піддані одному із зазначених нижче методів обробки:

подрібнення на частки, приблизний розмір яких становить 15 мм, і знежирення гарячою водою за температури не нижче 70° C протягом не менше 30 хв, не менше 80° C упродовж не менше 15 хв або не менше 90° C протягом не менше 10 хв та подальше промивання й сушіння впродовж щонайменше 20 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі не нижче 350° C чи протягом 15 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі вище 700° C;

сушіння на сонці впродовж щонайменше 42 днів за середньої температури не нижче 20° C;

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня pH у товщі менше шести протягом щонайменше однієї години перед сушінням;

2) шкір та шкур свійських жуйних тварин, шкір свиней та свійської птиці, шкір та шкур диких тварин, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу країни походження та які піддані таким видам обробки:

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня pH > 12 у товщі з подальшим солінням упродовж щонайменше семи днів (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

сушіння протягом щонайменше 42 днів за температури не нижче 20° C (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня pH менше п'яти у товщі впродовж щонайменше 1 години;

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня pH > 12 протягом щонайменше 8 годин;

3) кісток, відмінних від ризикового матеріалу, шкір та шкур свійських жуйних тварин, шкір свиней та свійської птиці, шкір та шкур диких тварин, які піддані обробці, відмінній від видів обробки, визначеної підпунктами 1 - 2 цього пункту та які походять з потужностей, що знаходяться під контролем компетентного органу країни походження.

5. Желатин та колаген мають бути вироблені із сировини, що відповідає вимогам пунктів 1 - 4 цієї глави.

6. Колаген вироблено відповідно до таких вимог:

1) сировина, отримана із кісток жуйних тварин, народжених, вирощених або забитих у країні чи зоні із контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ відповідно до вимог МЕБ, має піддаватись процесу, який забезпечує ретельне подрібнення та знежирення кісткового матеріалу гарячою водою й обробку розчином соляної кислоти (мінімальної концентрації 4 % та pH < 1,5) упродовж не менше двох діб, після чого матеріал піддається обробці коригуванням показника pH з використанням кислоти чи лугу з подальшим одним або кількома промиваннями, а також фільтрації/екструзії/подрібненню чи будь-якому іншому еквівалентному за ефектом процесу;

2) сировина, відмінна від сировини, визначеної підпунктом 1 цього пункту, має бути піддана обробці, що включає миття, коригування показника pH з використанням кислоти або лугу, після чого матеріал має піддаватись одному або кільком промиванням/фільтрації/екструзії/подрібненню чи будь-якому іншому еквівалентному за ефектом процесу;

3) після завершення процесів, визначених підпунктами 1 - 2 цього пункту, колаген має піддаватись процесу сушіння.

7. Желатин виготовлено відповідно до таких вимог:

1) сировина, отримана із кісток жуйних тварин, народжених, вирощених або забитих у країні чи зоні з контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ відповідно до вимог МЕБ, має піддаватись процесу, що забезпечує ретельне подрібнення усього кісткового матеріалу та його знежирення гарячою водою, й обробці розчином соляної кислоти (із концентрацією не менше 4 % та pH < 1,5) протягом не менше двох діб, після чого матеріал піддається такій обробці:

лужна обробка насиченим розчином вапна (pH > 12,5) упродовж щонайменше 20 днів із нагріванням до температури 138° C протягом не менше 4 с; або

кислотна обробка (pH < 3,5) упродовж щонайменше 10 годин з нагріванням до температури 138° C протягом не менше 4 с; або

обробка одночасно високою температурою і тиском - насиченою парою за температури вище 133° C та більше 3 бар упродовж щонайменше 20 хв; або

будь-який інший еквівалентний за ефектом процес;

2) сировина, відмінна від сировини, визначеної підпунктом 1 цього пункту, має піддаватись обробці кислотою або лугом, після чого бути підданою промиванню. Показник pH має бути відповідним чином скоригований. Желатин екстрагується одно- або багатократним нагріванням з подальшим очищенням шляхом фільтрації та термічної обробки.

8. Желатин та колаген, призначені для споживання людиною, і желатин та колаген, не призначені для споживання людиною, можуть вироблятись та зберігатись одночасно на одній і тій самій потужності за умови, що сировина й виробничий процес відповідають вимогам, встановленим для желатину та колагену, призначеним для споживання людиною.

9. Максимально допустимі рівні залишків для желатину та колагену, призначених для споживання людиною, мають відповідати значенням, наведеним у додатку 1 до цих Вимог.

10. Сировина для виробництва желатину та колагену має транспортуватися і зберігатися охолодженою або замороженою (ця вимога не поширюється на сировину, яка переробляється впродовж 24 годин після відправлення). Знежирені та висушені кістки, осеїн, солена, висушена й удобрена шкіра, а також шкіра, оброблена лугом чи кислотою, мають транспортуватися та зберігатися за температури навколишнього середовища.

22. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України меду та інших продуктів бджільництва, призначених для споживання людиною

1. До ввезення в Україну допускається гомогенізований мед та продукти бджільництва, які отримані від здорових бджіл з господарств, офіційно вільних від заразних хвороб, що мають дозвіл компетентного органу країни-експортера / країни-походження на постачання продукції на експорт і перебувають під її постійним контролем.

2. Мед та пилок, зібрані медоносними бджолами, бджолиний віск, прополіс та маточне молочко (далі - мед та інші продукти бджільництва) виготовляються і відвантажуються з господарств та адміністративних територій, вільних від заразних хвороб бджіл, у тому числі американського гнильцю, європейського гнильцю, варроатозу (наявність резистентних форм кліща до акарицидів), екзотичних хвороб та шкідників (тропілелапсозу, порошковидного гнильцю).

3. Мед та інші продукти бджільництва мають відповідати вимогам законодавства України щодо залишків ветеринарних препаратів і забруднюючих речовин або еквівалентним вимогам.

4. Мед та інші продукти бджільництва мають бути вироблені, запаковані та зберігатись відповідно до гігієнічних вимог, встановлених законодавством України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

IV. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки

1. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України переробленого тваринного білка, включаючи суміші та продукти (за винятком кормів для домашніх тварин), які містять зазначений білок

1. Перероблений тваринний білок, включаючи суміші та продукти (за винятком кормів для домашніх тварин), які містять зазначений білок (далі - перероблений тваринний білок та продукти, які містять зазначений білок) мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Тваринний білок має бути підданий таким видам переробки:

1) нагрівання до внутрішньої температури вище 133° C безперервно протягом щонайменше 20 хв під тиском (абсолютним) щонайменше 3 бари, що виробляється насиченою парою, з розміром часток до переробки не більше 50 мм; або

2) у випадку тваринного білка іншого, ніж рибне борошно, отриманого з тварин, що не є ссавцями, - методу переробки побічних продуктів тваринного походження I - V та VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог; або

3) у випадку рибного борошна - методу переробки I - VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог; або

4) у випадку крові, отриманої зі свиней, - методу переробки I - V та VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог, а в разі використання методу переробки VII білок піддано термічній обробці по всій речовині за температури не нижче 80° C.

3. Перероблений тваринний білок та продукти, які містять цей білок, мають містити виключно перероблений тваринний білок, не призначений для споживання людиною та приготований виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 11 переліку побічних продуктів тваринного походження відповідно до додатка 3 до цих Вимог.

4. Безпосередньо перед відправленням вибіркові зразки переробленого тваринного білка та продуктів, які містять цей білок, мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження, а результати такого дослідження мають підтвердити відповідність продукту зазначеним нижче мікробіологічним показникам:

сальмонела - відсутня в 25 г: n = 5, c = 0, m = 0, M = 0;

ентеробактерії: n = 5, c = 2, m = 10, M = 300 в 1 г,

де:

n - кількість досліджуваних зразків;

m - показник граничної кількості бактерій (результат вважається задовільним, якщо кількість бактерій у всіх зразках не перевищує m);

M - показник максимальної кількості бактерій (результат вважається незадовільним, якщо кількість бактерій в одному або декількох зразках дорівнює M або більше);

c - число зразків, у яких кількість бактерій може бути між m і M (зразки вважаються прийнятними, якщо кількість бактерій в інших зразках не перевищує m).

5. Кінцевий продукт має бути запакований у нові або стерилізовані пакети, а у випадку нефасованого тваринного білка - перевозитись у контейнерах або інших транспортних засобах, які були ретельно очищені та продезінфіковані перед використанням. Такі пакети та/або контейнери чи інші транспортні засоби мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

2. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України молока, продуктів на основі молока та продуктів, отриманих із молока

1. Молоко, продукти на основі молока та продукти, отримані з молока (далі - молоко та/або молочні продукти) мають бути вироблені й отримані на території країни чи зони, що внесені до реєстру країн і потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) молока та молочних продуктів, призначених для споживання людиною, на митну територію України, і:

які є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та де не проводилась вакцинація проти цього захворювання.

2. Молоко та/або молочні продукти мають бути вироблені із сирого молока, отриманого від тварин, які на момент збору молока не мали клінічних ознак захворювань, що можуть передаватись через молоко людям чи тваринам, та які впродовж щонайменше 30 останніх днів перед початком виробництва утримувались у господарстві, стосовно якого компетентним органом країни походження молока не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та/або чуми ВРХ.

3. Молоко та/або молочні продукти:

1) піддані одному з видів обробки, визначеному у пункті 4 цієї глави; або

2) містять сироватку, що використовується для годування тварин, які належать до видів, сприйнятливих до ящуру, а така сироватка була зібрана з молока, що піддавалось одному з видів обробки, визначеному у пункті 4 цієї глави, та:

була зібрана щонайменше через 16 годин після згортання молока і має рівень pH нижче 6; або

була виготовлена щонайменше за 21 день до відправлення й упродовж цього часу в країні походження не було зафіксовано випадків ящуру; або

була виготовлена щонайменше за 21 день до її ввезення (пересилання) на митну територію України.

4. Молоко та/або молочні продукти мають бути оброблені за допомогою одного із зазначених нижче методів:

1) високотемпературна короткочасна пастеризація за температури 72° C протягом щонайменше 15 с або пастеризація, що досягає негативної реакції тесту на фосфатазу в молоці ВРХ у поєднанні з такими діями:

повторна високотемпературна короткочасна пастеризація за температури 72° C упродовж щонайменше 15 с або рівноцінна пастеризація, що досягає негативної реакції тесту на фосфатазу в молоці ВРХ; або

подальший процес сушіння, поєднаний, у випадку молока, призначеного для годування тварин, із підігріванням до температури не нижче 72° C; або

подальший процес зниження pH до показника нижче шести та утримання на цьому рівні протягом 1 години; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день перед відправленням та впродовж цього часу в країні походження не було зафіксовано випадків ящуру; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день до ввезення (пересилання) товару на митну територію України; або

стерилізація, достатня для досягнення показника F_o, що є рівний або вищий трьох;

2) ультрависока температурна обробка (УВТ) за температури не нижче 132° C протягом щонайменше 1 с у поєднанні із:

подальшим процесом сушіння, що у випадку молока, призначеного для годування тварин, поєднаний з підігріванням до температури не нижче 72° C; або

подальшим процесом зниження pH до показника нижче шести та утримання на цьому рівні впродовж щонайменше 1 години; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день перед відправленням, а протягом цього часу в країні походження не було зафіксовано випадків ящуру; або

молоко та/або молочні продукти були виготовлені щонайменше за 21 день до ввезення (пересилання) товару на митну територію України.

5. Молоко та/або молочні продукти мають бути запаковані у нові контейнери, у транспортні засоби або контейнери для нефасованих вантажів, які перед завантаженням мають бути продезінфіковані за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Такі контейнери та/або транспортні засоби мають бути марковані із зазначенням виду молока та/або молочного продукту й мають містити етикетку із зазначенням, що цей продукт належить до побічних продуктів тваринного походження категорії III та не призначений для споживання людиною.

3. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України молозива та продуктів на основі молозива

1. Молозиво та/або продукти на основі молозива мають бути вироблені й отримані на території країни чи зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ і впродовж зазначеного періоду не проводилось вакцинації проти чуми ВРХ.

2. Молозиво та/або продукти на основі молозива мають бути вироблені із сировини, що отримана від тварин, які на момент збору молока не мали клінічних ознак захворювань, що можуть передаватись через молозиво людям чи тваринам, та які протягом щонайменше останніх 30 днів перед початком виробництва утримувались у господарстві, стосовно якого не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо ящуру та чуми ВРХ.

3. Молозиво та/або продукти на основі молозива, отримані від ВРХ, піддані високотемпературній короткочасній пастеризації за температури 72° C упродовж щонайменше 15 с або обробці, рівноцінній пастеризації, що досягає негативної реакції тесту на фосфатазу в молоці ВРХ, та таке молозиво та/або продукти на основі молозива:

1) виготовлені щонайменше за 21 день перед відправленням, а протягом цього часу в країні походження не було зафіксовано випадків ящуру або були виготовлені щонайменше за 21 день до поставки товару на митну територію України; або

2) отримані від тварин, що піддаються регулярному ветеринарному інспектуванню компетентним органом країни походження з метою перевірки того, що тварини походять з господарств, у яких всі стада ВРХ є вільними від:

бруцельозу та туберкульозу відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ або стосовно таких стад не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо цих захворювань компетентним органом країни походження;

лейкозу відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ або включені до офіційної системи контролю лейкозу ВРХ, а впродовж останніх двох років у стаді не було виявлено ознак цієї хвороби в результаті клінічних чи лабораторних досліджень.

4. Молозиво та/або продукти на основі молозива мають бути запаковані у нові контейнери або перевозитись у транспортних засобах чи контейнерах для нефасованих вантажів, які перед завантаженням були продезінфіковані за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Такі контейнери та/або транспортні засоби мають бути марковані із зазначенням виду молозива або продукту на основі молозива та мають містити етикетку із зазначенням, що цей продукт належить до побічних продуктів тваринного походження категорії III та не призначений для споживання людиною.

4. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України консервованих кормів для домашніх тварин

1. Консервовані корми для домашніх тварин мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Консервовані корми для домашніх тварин мають бути вироблені виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 10, 12 додатка 3 до цих Вимог.

3. Консервовані корми для домашніх тварин мають бути піддані термічній обробці в герметичних контейнерах для досягнення мінімального значення F_с = 3.

4. Для забезпечення належної термічної обробки відповідно до пункту 3 цієї глави вибіркові зразки, відібрані щонайменше з п'яти контейнерів кожної обробленої партії, мають бути обстежені державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження за допомогою лабораторно-діагностичних методів.

5. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України перероблених кормів для домашніх тварин

1. Перероблені корми для домашніх тварин (окрім консервованих кормів для домашніх тварин) мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Перероблені корми для домашніх тварин мають бути вироблені виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 13 додатка 3 цих до Вимог.

3. Перероблені корми для домашніх тварин мають бути піддані термічній обробці за температури не нижче 90° C по всій речовині або сушінню чи ферментації, що дозволені компетентним органом країни походження, або (у випадку водних і наземних безхребетних інших, ніж види, які є збудниками захворювань, що можуть передаватись людям чи тваринам) обробці, затвердженій компетентним органом країни походження та гарантує, що корм для домашніх тварин не становитиме загрози для здоров'я людей і тварин, або у якості інгредієнтів для кормів було використано виключно:

1) побічні продукти тваринного походження або похідні продукти з м'яса чи м'ясних продуктів, що піддані термічній обробці за температури не нижче 90° C по всій речовині;

2) молоко та продукти на основі молока, які:

піддані процесу пастеризації, достатньому для отримання негативної реакції тесту на фосфатазу; або

піддані процесу пастеризації, достатньому для отримання негативної реакції тесту на фосфатазу (для молока та продуктів на основі молока з pH, зменшеним до рівня нижче шести); або

піддані процесу стерилізації чи подвійній термічній обробці, де кожна з них була достатньою для отримання негативної реакції тесту на фосфатазу;

3) желатин, вироблений із застосуванням процесу, який забезпечує обробку непереробленого матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, кислотою чи лугом, що супроводжується щонайменше одним промиванням із подальшим коригуванням рівня pH та проведенням (за необхідності - повторним проведенням) екстракції желатину шляхом нагрівання й очищенням за допомогою фільтрування та стерилізації;

4) гідролізований білок, вироблений із застосуванням виробничого процесу, який включає застосування заходів для мінімізації зараження непереробленого матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, а у випадку, якщо гідролізований білок походить повністю або частково зі шкір та шкур жуйних тварин, його виготовлено на переробній потужності (об'єкті), призначеній виключно для цілей виробництва гідролізованого білка, із застосуванням лише матеріалу з молекулярною масою нижче 10000 дальтонів і процесу, що включає підготовку непереробленого матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, шляхом витримування в розсолі, зоління та інтенсивного промивання, після чого матеріал:

піддається обробці, що забезпечує досягнення рівня pH вище 11 протягом більше 3 годин за температури вище 80° C, після чого піддається термічній обробці за температури вище 140° C упродовж 30 хв під тиском більше 3,6 барів; або

піддається обробці, що забезпечує досягнення рівня pH від 1 до 2, після чого піддається обробці з досягнення рівня pH вище 11 та наступній термічній обробці за температури 140° C протягом 30 хв під тиском 3 бари;

5) яєчні продукти, піддані будь-якому з методів переробки від I до V чи VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог або вироблені відповідно до гігієнічних вимог, встановлених законодавством України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів для яєчних продуктів, призначених для споживання людиною;

6) колаген, підданий процесу, що забезпечує обробку непереробленого матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, за допомогою миття, коригування рівня pH із використанням кислоти чи лугу, що супроводжується щонайменше одним промиванням, фільтрацією та екструзією, при чому забороняється вживання консервантів інших, ніж ті, що дозволені законодавством України;

7) продукти з крові, піддані будь-якому з методів переробки від I до V чи VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог;

8) перероблений тваринний білок, отриманий із ссавців, підданий будь-якому з методів переробки від I до V чи VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог;

9) продукти крові, отримані зі свиней, що піддані будь-якому з методів переробки від I до V чи VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог, за умови, що у випадку використання методу переробки VII застосовано термічну обробку за температури не нижче 80° C у всій речовині;

10) перероблений тваринний білок, отриманий з тварин, окрім ссавців, за винятком рибного борошна, що підданий будь-якому з методів переробки від I до V чи VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог;

11) рибне борошно, піддане будь-якому з методів переробки, що забезпечує відповідність кінцевого продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

12) топлений жир (включаючи риб'ячий жир), підданий будь-якому з методів переробки від I до V чи VII (у випадку риб'ячого жиру - методу переробки VI) відповідно до додатка 2 до цих Вимог або виготовлений відповідно до гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України чи еквівалентним вимогам; топлені жири, отримані із жуйних тварин, мають бути очищені у спосіб, який забезпечує досягнення максимального рівня нерозчинних залишкових домішок, що не перевищує 0,15 % ваги;

13) двокальційфосфат, вироблений за допомогою процесу, що включає подрібнення всіх кісток, які належать до матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, та знежирення за допомогою гарячої води, а також подальшу обробку розведеною соляною кислотою (в мінімальній концентрації 4 % і з рівнем pH нижче 1,5) протягом щонайменше двох днів, після чого здійснюється обробка отриманого фосфорного розчину вапном, що має наслідком випадіння осаду двокальційфосфату при pH від 4 до 7, а осад двокальційфосфату піддано сушінню повітрям за вихідної температури від 65° C до 325° C та кінцевої температури 30 - 65° C;

14) трикальційфосфат, вироблений за допомогою процесу, що включає:

подрібнення всіх кісток, що належать до матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, та їх знежирення із застосуванням зустрічного потоку гарячої води (частки кісток мають бути менші ніж 14 мм);

безперервну обробку парою за температури 145° C протягом 30 хв під тиском 4 бари;

відділення білкового бульйону від гідроксиапатиту (трикальційфосфату) центрифугуванням;

грануляцію трикальційфосфату після висушування в рідкому середовищі повітрям за температури 200° C;

15) побічні продукти тваринного походження, що використовуються як сенсорні (смакові) інгредієнти, піддані будь-якому з методів переробки, який забезпечує відповідність кінцевого продукту мікробіологічним показникам відповідно до вимог пункту 4 цієї глави.

4. Щонайменше п'ять вибіркових зразків, відібраних із кожної обробленої партії впродовж або після зберігання на переробній потужності (об'єкті), мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження, а результати такого дослідження мають підтвердити відповідність продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

5. Перероблені корми для домашніх тварин мають бути запаковані у нові упаковки. Якщо перероблені корми для домашніх тварин відправляються не в готових для продажу упаковках, на яких чітко вказано, що їх вміст призначений лише для годівлі домашніх тварин, такі упаковки мають містити етикетки з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

6. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України жувальних предметів для домашніх тварин

1. Жувальні предмети для домашніх тварин мають бути вироблені виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 4, 8 додатка 3 до цих Вимог.

2. Жувальні предмети мають бути піддані таким видам обробки:

1) для жувальних предметів, виготовлених із риби або шкір та шкур копитних тварин, - обробка, достатня для знищення хвороботворних організмів, включаючи сальмонелу (жувальні предмети мають бути сухими);

2) для жувальних предметів, виготовлених із побічних продуктів тваринного походження (інших, ніж риба або шкіри та шкури копитних тварин), - термічна обробка за температури не нижче 90° C по всій речовині.

3. Щонайменше п'ять вибіркових зразків, відібраних з кожної обробленої партії під час або після зберігання на переробній потужності (об'єкті), мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження, та результати зазначеного дослідження мають підтвердити відповідність продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

7. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України сирих кормів для домашніх тварин та побічних продуктів тваринного походження для годування хутрових тварин

1. Сирі корми для домашніх тварин, призначені для безпосередньої реалізації кінцевому користувачу, та побічні продукти тваринного походження для годування хутрових тварин (далі - сирі корми для домашніх тварин та побічні продукти тваринного походження для хутрових тварин) мають складатись із побічних продуктів тваринного походження, отриманих:

1) із м'яса тварин, які походять із:

території країни чи зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

території країни/зони/компартмента, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків (для видів тварин, сприйнятливих до відповідних хвороб) чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, хвороби Ньюкасла, грипу птиці, та де впродовж цього періоду не проводилось вакцинації проти зазначених вище захворювань;

2) із тварин, забитих на бійні, які протягом 24 годин перед забоєм піддані передзабійному огляду, результати якого показали відсутність у тварин захворювань, визначених підпунктом 1 цього пункту;

3) із тварин, поводження з якими до забою та під час забою відповідає вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам;

4) у випадку кормів для хутрових тварин, отриманих із водних організмів (гідробіонтів), зазначені водні організми (гідробіонти) мають відповідати вимогам для об'єктів аквакультури, встановленим главою 12 розділу II Вимог щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їхнього репродуктивного матеріалу.

2. Сирі корми для домашніх тварин мають складатись виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1, 14 додатка 3 до цих Вимог.

3. Побічні продукти тваринного походження для хутрових тварин мають складатися з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1, 3 - 14 додатка 3 до цих Вимог.

4. Щонайменше п'ять вибіркових зразків, відібраних із кожної партії сирих кормів для домашніх тварин протягом зберігання (перед відправленням), мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження, а результати цього дослідження мають підтвердити відповідність продукту зазначеним нижче показникам:

сальмонела - відсутня в 25 г: n = 5, c = 0, m = 0, M = 0;

ентеробактерії: n = 5, c = 2, m = 10, M = 5000 в 1 г,

де:

n - кількість досліджуваних зразків;

m - показник граничної кількості бактерій (результат вважається задовільним, якщо кількість бактерій у всіх зразках не перевищує m);

M - показник максимальної кількості бактерій (результат вважається незадовільним, якщо кількість бактерій в одному або декількох зразках дорівнює M або більше);

c - число зразків, у яких кількість бактерій може бути між m і M (зразки вважаються прийнятними, якщо кількість бактерій в інших зразках не перевищує m).

5. Сирі корми для домашніх тварин мають бути вироблені на потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

6. Сирі корми для домашніх тварин та побічні продукти тваринного походження для хутрових тварин мають бути отримані та приготовані без контакту з матеріалом, що не задовольняє вимог цього розділу.

7. Поводження із сирими кормами для домашніх тварин та побічними продуктами тваринного походження для хутрових тварин має здійснюватися у спосіб, що унеможливлює зараження цих продуктів збудниками захворювань.

8. Сирі корми для домашніх тварин та побічні продукти тваринного походження для хутрових тварин мають бути запаковані у готові для продажу упаковки, що мають містити етикетку з написом "СИРИЙ КОРМ ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН - НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ" або "ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ДЛЯ ГОДУВАННЯ ХУТРОВИХ ТВАРИН - НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ", після чого

мають бути поміщені у герметичні контейнери/ящики, які мають містити напис "СИРИЙ КОРМ ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН - НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ" або "ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ДЛЯ ГОДУВАННЯ ХУТРОВИХ ТВАРИН - НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ", а також найменування та адресу потужності призначення. Запечатування ящиків/контейнерів має здійснюватися під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження.

8. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України побічних продуктів тваринного походження, призначених для використання в якості смакових (сенсорних) інгредієнтів у виробництві кормів для домашніх тварин

1. Побічні продукти тваринного походження, призначені для використання в якості смакових (сенсорних) інгредієнтів у виробництві кормів для домашніх тварин (далі - смакові (сенсорні) інгредієнти), мають бути вироблені виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 10, 12 додатка 3 до цих Вимог.

2. Смакові (сенсорні) інгредієнти мають бути піддані будь-якому з методів переробки, що забезпечує відповідність кінцевого продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

3. Вибіркові зразки смакових (сенсорних) інгредієнтів безпосередньо перед відправленням мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження, а результати такого дослідження мають підтвердити відповідність продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

4. Кінцевий продукт має зберігатись у закритому приміщенні.

5. Кінцевий продукт має бути запакований у нові або стерилізовані пакети чи перевозитись у контейнерах або інших транспортних засобах, які були ретельно очищені та продезінфіковані перед використанням за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Зазначені вище пакети та/або контейнери чи інші транспортні засоби мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

9. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України побічних продуктів тваринного походження, призначених для виробництва кормів для домашніх тварин

1. Побічні продукти тваринного походження, призначені для виробництва кормів для домашніх тварин, мають бути отримані:

1) на території країни/зони/компартмента, внесених до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів свійських і диких тварин на митну територію України;

2) із тварин, які утримувались на території такої країни/зони/компартмента з моменту народження чи протягом останніх трьох місяців перед забоєм або були забиті на таких територіях у межах дикої природи.

2. Побічні продукти тваринного походження, призначені для виробництва кормів для домашніх тварин, мають бути отримані з тварин, що відповідають таким вимогам:

1) для свійських тварин:

тварини походять з господарств, де:

протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, везикулярної хвороби свиней, хвороби Ньюкасла, високопатогенного грипу птиці та впродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків африканської чуми свиней, класичної чуми свиней, в господарствах, розташованих у радіусі 10 км навколо них, протягом останніх 30 днів не було виявлено випадків цих захворювань;

не було зафіксовано випадків ящуру впродовж останніх 60 днів, а в господарствах, розташованих у радіусі 25 км навколо них, протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків цього захворювання;

тварини не були забиті з метою ліквідації будь-якого інфекційного захворювання;

тварини утримувались у господарствах походження впродовж щонайменше останніх 40 днів перед транспортуванням на бійню, після чого були перевезені безпосередньо до бійні без контактів із тваринами, що мають нижчий ветеринарно-санітарний статус;

під час перебування на бійні тварини протягом 24 годин перед забоєм піддавались передзабійному огляду, результати якого показали відсутність ознак захворювань, що до них є сприйнятливими ці тварини;

поводження з тваринами перед забоєм або під час забою має відповідати вимогам законодавства України про благополуччя тварин або еквівалентним вимогам;

2) для диких тварин:

тварини були впіймані та забиті в умовах дикої природи на території:

в радіусі 25 км навколо якої не було зафіксовано випадків ящуру, чуми ВРХ, везикулярної хвороби свиней, хвороби Ньюкасла або високопатогенного грипу птиці протягом останніх 30 днів і класичної чи африканської чуми свиней - упродовж останніх 40 днів;

яка розташована на відстані, що перевищує 20 км від кордонів, що відділяють цю територію від іншої країни або її частини, не внесених до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) побічних продуктів тваринного походження, призначених для виробництва кормів для домашніх тварин, на митну територію України; або

після забою протягом 12 годин піддані охолодженню або перевезені до центру збору тварин та відразу після цього - до потужності з переробки диких тварин.

3. Побічні продукти тваринного походження, призначені для виробництва кормів для домашніх тварин, мають бути отримані на потужності (об'єкті), навколо якої в радіусі 10 км упродовж останніх 30 днів не було зафіксовано випадків захворювань, визначених пунктом 2 цієї глави, або, у випадку фіксування цих захворювань, підготовка сировини для ввезення (пересилання) на митну територію України чи переміщення транзитом можлива після видалення з такої потужності (об'єкта) усього м'яса та повного очищення/дезінфекції потужності (об'єкта), проведеного під контролем державного ветеринарного інспектора країни походження.

4. Побічні продукти тваринного походження, призначені для виробництва кормів для домашніх тварин, мають складатися виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 2, 4 - 5, 7 - 10 додатка 3 до цих Вимог.

5. Побічні продукти тваринного походження, призначені для виробництва кормів для домашніх тварин, мають бути піддані глибокому замороженню на потужності (об'єкті) походження або іншому виді обробки, за якої ці продукти будуть захищені від процесу псування.

6. Для матеріалу, отриманого зі свійських жуйних, які походять з території країни (або її окремої частини) Південної Америки або Південної Африки, з яких дозволене ввезення в Україну витриманого та відділеного від кісток свіжого м'яса свійських жуйних, призначеного для споживання людиною, а також жувальних м'язів ВРХ:

1) для окремих країн Південної Америки - побічні продукти тваринного походження у вантажі отримані з тварин, які утримувались на території країни або зони, визначених пунктом 1 цієї глави, де проводять регулярні вакцинації свійської ВРХ проти ящуру, а зазначені програми вакцинації мають здійснюватися під контролем компетентного органу країни-експортера / країни походження;

2) для окремих країн Південної Америки або Південної Африки - побічні продукти тваринного походження у вантажі складаються виключно з побічних продуктів тваринного походження, отриманих із обрізків нутрощів свійських жуйних, витриманих за температури навколишнього середовища не вище + 2° C протягом щонайменше 3 годин або, у випадку жувальних м'язів ВРХ та відділеного від кісток м'яса свійських тварин, упродовж щонайменше 24 годин.

7. Побічні продукти тваринного походження, призначені для виробництва кормів для домашніх тварин, мають бути отримані та вироблені без контакту з матеріалом, що не задовольняє вимог цього розділу.

8. Поводження з побічними продуктами тваринного походження, призначених для виробництва кормів для домашніх тварин, має здійснюватися у спосіб, що унеможливлює зараження цих продуктів збудниками захворювань.

9. Побічні продукти тваринного походження, призначені для виробництва кормів для домашніх тварин, мають бути запаковані в нову герметичну упаковку та запечатані контейнери, що мають містити етикетку з написом "СИРИЙ МАТЕРІАЛ ЛИШЕ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА КОРМУ ДЛЯ ДОМАШНІХ ТВАРИН" із зазначенням найменування та адреси потужності (об'єкта) призначення. Запечатування контейнерів здійснюється під контролем компетентного органу країни-експортера / країни походження.

10. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України крові та продуктів крові, що призначені для використання за межами кормового ланцюга й отримані з тварин родини конячих

1. Кров та продукти крові, що призначені для використання за межами кормового ланцюга й отримані з тварин родини конячих (далі - кров та продукти крові, отримані з тварин родини конячих), мають бути отримані з тварин родини конячих, що походять з території країни/зони/компартмента, на усій території яких обов'язковому повідомленню підлягають такі хвороби: африканська чума коней, парувальна хвороба, сап (Burkholderia mallei), енцефаломієліт коней (всіх видів, включаючи венесуельський енцефаломієліт коней), інфекційна анемія, везикулярний стоматит, сказ, сибірка.

2. Продукти крові мають бути виготовлені з крові, зібраної під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження / країни збору крові на бійні або на іншій потужності (об'єкті), що затверджені та знаходяться під наглядом компетентного органу країни походження/країни збору крові.

3. Кров та продукти крові мають бути отримані з крові тварин родини конячих, які відповідають таким вимогам:

1) результати інспектування, проведеного в день збору крові, показали відсутність у тварин родини конячих ознак захворювань, визначених 1 цієї глави, а також грипу коней, піроплазмозу, ринопневмонії, вірусного артеріїту;

2) тварини родини конячих в день збору крові та протягом 30 останніх днів перед збором крові утримувалися під ветеринарним наглядом у господарстві, стосовно якого не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень щодо африканської чуми коней;

3) тварини родини конячих не мали контактів із тваринами, що походять або утримуються у господарстві, щодо якого компетентним органом країни походження встановлено ветеринарно-санітарні обмеження.

4. Період ветеринарно-санітарних обмежень, визначених підпунктами 2 - 3 пункту 3 цієї глави, визначається у такий спосіб:

1) у випадку, якщо не усі тварини господарства, сприйнятливі до відповідних видів захворювань, були забиті, а приміщення - продезінфіковані, період ветеринарно-санітарних обмежень має становити щонайменше:

у випадку сапу (Burkholderia mallei) - шість місяців від дати забою заражених тварин родини конячих;

у випадку енцефаломієліту коней будь-якого типу, включаючи венесуельський енцефаломієліт коней, - шість місяців від дати забою заражених тварин родини конячих;

у випадку інфекційної анемії коней - до дати, на яку заражені тварини були забиті, а інші тварини мали негативну реакцію на два тести Коггінса, проведених із проміжком у три місяці;

у випадку везикулярного стоматиту - шість місяців від дати останнього зафіксованого випадку везикулярного стоматиту;

у випадку сказу - один місяць від дати останнього зафіксованого випадку сказу;

у випадку сибірки - 15 днів від дати останнього зафіксованого випадку сибірки;

2) якщо усі тварини господарства, сприйнятливі до відповідних видів захворювань, були забиті, а приміщення продезінфіковані, період ветеринарно-санітарних обмежень має становити 30 днів, а у випадку сибірки - 15 днів, починаючи з дати забою останньої тварини та дезінфекції приміщень.

5. Продукти крові мають бути виготовлені з крові, яка відповідає вимогам пунктів 3 - 4 цієї глави і яка:

1) була отримана з тварин родини конячих, які протягом трьох останніх місяців перед збором крові або з моменту народження (для тварин, вік яких становить менше трьох місяців) утримувались у господарстві під наглядом державного ветеринарного інспектора у країні збору крові, де на період такого утримання тварин та на дату збору крові не було зафіксовано випадків:

африканської чуми коней - упродовж щонайменше двох років;

венесуельського енцефаломієліту коней - упродовж щонайменше двох років;

сапу - упродовж трьох років або протягом шести місяців, якщо тварини піддавалися післязабійному огляду на бійні, включаючи обстеження слизових оболонок із трахеї, гортані, носових порожнин і пазух та їх відгалужень після розтину голови через сагітальну площину й відділення носової перегородки;

везикулярного стоматиту - протягом щонайменше шести місяців (для продуктів крові інших, ніж сироватка або плазма); або

2) з метою виявлення наявності збудників африканської чуми коней, енцефаломієліту коней всіх видів, включаючи венесуельський енцефаломієліт коней, інфекційної анемії коней, везикулярного стоматиту та сапу (Burkholderia mallei), була піддана обробці щонайменше одним із зазначених нижче методів, після чого було проведено перевірку на ефективність цієї обробки:

термічна обробка за температури 65° C протягом щонайменше 3 годин; та/або

обробка шляхом гамма-опромінення в дозі 25 к/Гр; та/або

зміна рівня pH до pH 5 упродовж 2 годин; та/або

термічна обробка за температури не нижче 80° C по всій речовині.

6. Виготовлення, обробка і пакування крові та продуктів крові, отриманих із тварин родини конячих, мають здійснюватися у спосіб, що унеможливлює зараження цих продуктів збудниками захворювань.

7. Кінцевий продукт має зберігатись у закритому приміщенні.

8. Кров та продукти крові мають бути запаковані у герметичні контейнери, які мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ або ТВАРИНАМИ" із зазначенням:

1) у випадку крові - номера дозволу, отриманого на потужність (об'єкт) збору такої крові;

2) у випадку продуктів крові - номера дозволу, отриманого на потужність (об'єкт) виробництва продуктів крові.

11. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України продуктів крові, що можуть використовуватись як кормовий матеріал

1. Продукти крові, що можуть використовуватись як кормовий матеріал (далі - продукти крові), мають бути вироблені виключно з крові забитих тварин, придатної для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України, але не призначена для споживання людиною у зв'язку з комерційними цілями, та/або непридатної для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України крові забитих тварин, які не виявили ознак захворювання, що передається через кров людині чи тварині, і яка отримана з туш тварин, що були забиті на бійні, а внаслідок передзабійного огляду визнані придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України.

2. Продукти крові мають піддаватись одному з таких видів переробки:

1) один із методів переробки відповідно до додатка 2 до цих Вимог;

2) метод переробки, який забезпечує відповідність кінцевого продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу;

3) у випадку продуктів крові (включно з плазмою крові та кров'ю, що піддана розпилювальному сушінню), отриманих із тварин родини свиневих і призначених для годування тварин родини свиневих, - термічна обробка за температури не нижче 80° C по всій речовині, причому частка вологи у плазмі крові та крові, підданій розпилювальному сушінню, має становити не більше 8 % із активністю води (Aw) не більше 0,60.

3. Безпосередньо перед відправленням вибіркові зразки продуктів крові мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера /к раїни походження, а результати такого дослідження мають підтвердити відповідність продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

4. Продукти крові (включно з плазмою крові та кров'ю, що піддана розпилювальному сушінню), отримані з тварин родини свиневих та призначені для годування тварин родини свиневих, мають зберігатись на сухому складі за кімнатної температури протягом щонайменше шести тижнів.

5. Кінцевий продукт має бути запакований у нові або стерилізовані пакети чи перевозитись у контейнерах або інших транспортних засобах, які були ретельно очищені та продезінфіковані перед використанням за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Такі пакети та/або контейнери чи інші транспортні засоби мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

12. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України необроблених продуктів крові, що отримані з тварин інших, ніж тварини родини конячих, та призначені для виробництва продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження з метою використання за межами кормового ланцюга для тварин, вирощених на фермі

1. Необроблені продукти крові, що отримані з тварин, окрім тварин родини конячих, та призначені для виробництва продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження з метою використання за межами кормового ланцюга для тварин, вирощених на фермі (далі - необроблені продукти крові), мають:

1) складатися з продуктів крові, що відповідають вимогам пунктів 2 - 6 цієї глави;

2) містити виключно продукти крові, не призначені для споживання людиною.

2. Необроблені продукти крові мають бути вироблені на потужності (об'єкті), що знаходиться під наглядом компетентного органу країни походження, виключно з такої крові та продуктів крові:

1) кров забитих тварин, яка придатна для споживання людиною, але не призначена для споживання людиною у зв'язку з комерційними цілями; та/або

2) кров забитих тварин, яка вважалася непридатною для споживання людиною, але не виявила ознак хвороб, що можуть передаватись через кров людям або тваринам, і яка отримана з туш тварин, що були забиті на бійні, а внаслідок передзабійного огляду визнані придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; та/або

3) кров забитих тварин, яка не виявила ознак хвороб, що можуть передаватись через кров людям або тваринам, отримана з туш тварин, що були забиті на бійні, а внаслідок передзабійного огляду визнані придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; та/або

4) кров та продукти крові, отримані від виробництва продуктів, призначених для споживання людиною; та/або

5) кров та продукти крові, отримані із живих тварин, які не виявили ознак хвороб, що можуть передаватись через такий продукт людям або тваринам, крім крові жуйних тварин, що потребують дослідження на губчастоподібну енцефалопатію.

3. Необроблені продукти крові мають бути виготовлені з крові, яку було зібрано на бійні або на іншій потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни походження / країни, де було зібрано кров тварин.

4. Необроблені продукти крові, отримані з тварин ряду парнокопитних (Artiodactyla), непарнокопитних (Perissodactyla) і хоботних (Proboscidea), а також їх помісей, мають походити:

1) з території країни, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, чуми дрібних жуйних, лихоманки долини Ріфт, а впродовж щонайменше останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти зазначених захворювань;

2) з території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

3) для тварин інших, ніж тварини родини свиневих (Suidae) і тапірових (Tayassuidae), - із території країни або зони, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту або блутангу (включаючи присутність серопозитивних тварин), а впродовж щонайменше останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти зазначених захворювань; якщо на території країни або зони присутні серопозитивні тварини щодо везикулярного стоматиту чи блутангу, - після проходження державного контролю на державному кордоні України необроблені продукти крові транспортуються безпосередньо до потужності (об'єкта) призначення;

4) для тварин родини свиневих (Suidae) та таясових (Tayassuidae):

із території країни або зони, де протягом останніх 12 місяців щодо сприйнятливих видів тварин не було зафіксовано випадків везикулярної хвороби свиней, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней та впродовж щонайменше останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти зазначених захворювань; або

з території країни або зони, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків везикулярного стоматиту (включаючи присутність серопозитивних тварин), та впродовж щонайменше останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти цього захворювання; якщо на території країни або зони присутні серопозитивні тварини щодо везикулярного стоматиту, - після проходження державного контролю на державному кордоні України необроблені продукти крові транспортуються безпосередньо до потужності (об'єкта) призначення.

5. Свійська птиця та інші види птахів, з яких отримано необроблені продукти крові, походять з території країни/зони/компартмента:

1) які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від хвороби Ньюкасла та високопатогенного грипу птиці;

2) де протягом останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти грипу птиці;

3) де тварини, з яких було отримано необроблені продукти крові, не були вакциновані проти хвороби Ньюкасла з використанням вакцин, виготовлених із вихідного вакцинного штаму хвороби Ньюкасла, що відзначається більшою патогенністю, ніж лентогенні штами вірусу.

6. Кінцевий продукт має зберігатись у закритому приміщенні.

7. Кінцевий продукт має бути запакований у нові або стерилізовані пакети чи пляшки або, у разі нефасованих необроблених продуктів крові, перевозитись у контейнерах чи інших транспортних засобах, які були ретельно очищені та продезінфіковані перед використанням за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Зазначені вище пакети чи пляшки та/або контейнери чи інші транспортні засоби мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ або ТВАРИНАМИ".

13. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених продуктів крові, отриманих із тварин інших, ніж тварини родини конячих, призначених для виробництва продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження з метою використання за межами кормового ланцюга для тварин, вирощених на фермі

1. Оброблені продукти крові, отримані з тварин інших, ніж тварини родини конячих, призначені для виробництва продуктів оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження з метою використання за межами кормового ланцюга для тварин, вирощених на фермі (далі - оброблені продукти крові), мають:

1) складатися з продуктів крові, які відповідають вимогам пунктів 2 - 6 цієї глави;

2) містити виключно продукти крові, не призначені для споживання людиною.

2. Оброблені продукти крові мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що знаходиться під контролем (наглядом) компетентного органу країни походження, виключно з такої крові та продуктів крові:

1) кров забитих тварин, яка придатна, але не призначена для споживання людиною у зв'язку з комерційними цілями; та/або

2) кров забитих тварин, яка вважалася непридатною для споживання людиною, але не виявила ознак хвороб, що можуть передаватись через кров людям або тваринам, і яка отримана з туш тварин, що були забиті на бійні, а внаслідок передзабійного огляду визнані придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; та/або

3) кров забитих тварин, яка не виявила ознак хвороб, що можуть передаватись через кров людям або тваринам, отримана з туш тварин, що були забиті на бійні, а внаслідок передзабійного огляду визнані придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України;

4) кров та продукти крові, отримані із живих тварин, які не виявили ознак хвороб, що можуть передаватись через такий продукт людям або тваринам, крім крові жуйних тварин, що потребують дослідження на губчастоподібну енцефалопатію.

3. Оброблені продукти крові мають бути виготовлені з крові, зібраної на бійні або на іншій потужності, що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни походження / країни, де було зібрано кров тварин.

4. Оброблені продукти крові, отримані з крові тварин, які належать до рядів парнокопитних (Artiodactyla), непарнокопитних (Perissodactyla) і хоботних (Proboscidea) (а також їхніх помісей) інших, ніж тварини родини свиневих (Suidae) і таясових (Tayassuidae), мають бути піддані одному із зазначених нижче методів обробки, що забезпечує знищення збудників ящуру, везикулярного стоматиту, чуми ВРХ, чуми дрібних жуйних, лихоманки долини Ріфт та блутангу:

1) термічна обробка за температури 65° C протягом щонайменше 3 годин, що супроводжується перевіркою ефективності обробки; або

2) обробка шляхом гамма-опромінення в дозі 25 к/Гр, що супроводжується перевіркою ефективності обробки; або

3) зміна рівня pH до pH 5 упродовж двох годин, що супроводжується перевіркою ефективності обробки; або

4) термічна обробка за температури не нижче 80° C по всій речовині, що супроводжується перевіркою ефективності обробки.

5. Оброблені продукти крові, отримані з крові тварин, які належать до родини свиневих (Suidae) і таясових (Tayassuidae), а також свійської птиці та інших видів птахів, мають бути піддані одному із зазначених нижче методів обробки, що, в залежності від відповідного виду тварин, забезпечує знищення збудників ящуру, везикулярного стоматиту, везикулярної хвороби свиней, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, хвороби Ньюкасла, високопатогенного грипу птиці:

1) термічна обробка за температури 65° C протягом щонайменше трьох годин, що супроводжується перевіркою ефективності обробки; або

2) обробка шляхом гамма-опромінення в дозі 25 к/Гр, що супроводжується перевіркою ефективності обробки; або

3) термічна обробка:

для продуктів крові, отриманих із крові тварин, які належать до родини свиневих (Suidae) і тапірових (Tayassuidae), - за температури не нижче 80° C по всій речовині, що супроводжується перевіркою ефективності обробки;

для продуктів крові, отриманих із крові свійської птиці або інших видів птахів, - за температури не нижче 70° C по всій речовині, що супроводжується перевіркою ефективності обробки.

6. Якщо оброблені продукти крові отримані з тварин, що належать до видів інших, ніж ті, що передбачені пунктами 4 - 5 цієї глави, у міжнародному сертифікаті зазначенню підлягає вид обробки, що застосовувався.

7. Кінцевий продукт має бути запакований у нові або стерилізовані пакети, пляшки чи, у разі нефасованих оброблених продуктів крові, перевозитись у контейнерах або інших транспортних засобах, які були ретельно очищені та продезінфіковані перед використанням за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Зазначені вище пакети чи пляшки та/або контейнери чи інші транспортні засоби мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ або ТВАРИНАМИ".

14. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України свіжих та охолоджених шкір та шкур копитних тварин

1. Свіжі й охолоджені шкіри та шкури копитних тварин мають бути отримані з тварин, які:

1) були забиті та їх туші є придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; або

2) були забиті на бійні після проведення передзабійного огляду, за результатами якого тварин було визнано придатними до забою для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України.

2. Свіжі й охолоджені шкіри та шкури копитних тварин мають походити з території країни/зони/компартмента:

1) що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів тварин на митну територію України;

2) де протягом щонайменше останніх 12 місяців перед відправленням не було зафіксовано випадків класичної чуми свиней, африканської чуми свиней та чуми ВРХ;

3) які є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

4) у випадку шкір та шкур, отриманих із бикових та водяних буйволів:

шкіри та шкури отримані з тварин, які з моменту народження або впродовж щонайменше останніх 28 днів утримувались на території країни або зони, що відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від заразного вузликового дерматиту; або

шкіри та шкури отримані з тварин, що були піддані передзабійному та післязабійному огляду, за результатами яких щодо зазначених тварин встановлено відсутність заразного вузликового дерматиту, а шкіри та шкури піддані таким видам обробки: сухе або мокре соління протягом щонайменше 14 днів перед відправленням чи соління в морській солі з додаванням двохвідсоткового карбонату натрію впродовж щонайменше семи днів або сушіння протягом щонайменше 42 днів за температури не нижче 20° C. Після завершення процесу обробки щодо шкір та шкур мають бути вжиті заходи, що забезпечують уникнення можливості зараження заразним вузликовим дерматитом.

3. Свіжі й охолоджені шкіри та шкури копитних тварин мають бути отримані:

1) з тварин, які утримувались на території країни походження впродовж щонайменше трьох місяців перед забоєм або з моменту народження (у випадку тварин віком менше трьох місяців);

2) з тварин (для шкір та шкур парнокопитних), що походять з господарств, на території яких протягом останніх 30 днів не було зафіксовано спалахів ящуру та навколо яких у радіусі 10 км упродовж останніх 30 днів не спостерігалося випадків ящуру;

3) з тварин (для шкір та шкур свиней), що походять з господарств, на території яких протягом останніх 30 днів не було зафіксовано спалахів везикулярної хвороби свиней та впродовж останніх 40 днів - класичної та африканської чуми свиней, а також навколо яких у радіусі 10 км протягом останніх 30 днів не спостерігалося випадків цих хвороб;

4) з тварин, які під час передзабійного огляду, що проводився на бійні впродовж 24 годин перед забоєм і за результатами якого не виявили ознак ящуру, чуми ВРХ, класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней.

15. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених шкір та шкур копитних тварин

1. Оброблені шкіри та шкури копитних тварин мають бути отримані:

1) з необроблених шкір та шкур (за винятком жувальних предметів), які піддані:

сухому або мокрому солінню протягом щонайменше 14 днів перед відправленням;

солінню в морській солі з додаванням двохвідсоткового карбонату натрію впродовж щонайменше семи днів;

сушінню протягом щонайменше 42 днів за температури не нижче 20° C;

процесу обробки іншому, ніж дублення;

2) з тварин, які:

були забиті та їх туші є придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; або

були забиті на бійні після проведення передзабійного огляду, за результатами якого вони були визнані придатними до забою для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; або

не виявили клінічних ознак захворювань, що можуть передаватись людині або тваринам через шкіри та шкури, та не були забиті в рамках програми боротьби зі спалахами будь-якого інфекційного захворювання.

2. Якщо оброблені шкіри та шкури копитних тварин отримані з тварин, які походять з території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів тварин на митну територію України, шкіри та шкури мають бути піддані одному із зазначених нижче методів обробки:

1) сушіння;

2) сухе або мокре соління протягом щонайменше 14 днів перед відправленням;

3) сухе або мокре соління, що проведено на дату іншу, ніж передбачена підпунктом 2 цього пункту, та у разі якщо тривалість транспортування буде достатньою, щоб процес соління шкір та шкур тривав щонайменше 14 днів перед їх прибуттям до призначеного прикордонного інспекційного поста на митній території України;

4) соління в морській солі з додаванням двохвідсоткового карбонату натрію впродовж семи днів перед відправленням;

5) соління в морській солі з додаванням двохвідсоткового карбонату натрію, що проведено на дату іншу, ніж передбачена підпунктом 4 цього пункту, та відповідно до декларації перевізника тривалість транспортування буде достатньою для того, щоб процес соління шкір та шкур тривав щонайменше сім днів перед їх прибуттям до призначеного прикордонного інспекційного поста на митній території України.

3. Якщо оброблені шкіри та шкури копитних тварин отримані з тварин, які походять з території країни/зони/компартмента, що не внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів тварин на митну територію України, шкіри та шкури мають бути піддані одному із зазначених нижче методів обробки:

1) соління в морській солі з додаванням двохвідсоткового карбонату натрію протягом семи днів перед відправленням;

2) соління в морській солі з додаванням двохвідсоткового карбонату натрію, що проведено на дату іншу, ніж передбачена підпунктом 1 цього пункту, та відповідно до декларації перевізника тривалість транспортування буде достатньою, щоб процес соління шкір та шкур тривав щонайменше сім днів перед їх прибуттям до призначеного прикордонного інспекційного поста на митній території України;

3) сушіння впродовж 42 днів за температури не нижче 20° C.

16. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених шкір і шкур жуйних тварин та тварин родини конячих, що зберігаються окремо протягом 21 дня або транспортуються безперервно впродовж 21 дня перед ввезенням (пересиланням) на митну територію України

1. Оброблені шкіри та шкури жуйних тварин та тварин родини конячих, що зберігаються окремо протягом 21 дня або транспортуються безперервно впродовж 21 дня перед ввезенням (пересиланням) на митну територію України (далі - оброблені шкіри та шкури жуйних тварин та тварин родини конячих), мають бути отримані з тварин, які:

1) були забиті та їхні туші є придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; або

2) були забиті на бійні після проведення передзабійного огляду, за результатами якого вони були визнані придатними до забою для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України; або

3) не виявили клінічних ознак захворювань, що можуть передаватись людині або тваринам через шкіри та шкури, та не були забиті в рамках боротьби зі спалахами будь-якого інфекційного захворювання.

2. Шкіри та шкури жуйних тварин та тварин родини конячих мають бути піддані одному із зазначених нижче видів обробки:

1) сушіння;

2) сухе або мокре соління протягом щонайменше 14 днів перед відправленням;

3) соління в морській солі з додаванням двохвідсоткового карбонату натрію впродовж семи днів.

3. Оброблені шкіри та шкури жуйних тварин та тварин родини конячих після обробки, визначеної пунктом 2 цієї глави, протягом 21 дня перед відправленням зберігались окремо від іншого матеріалу (сировини) під наглядом державного ветеринарного інспектора країни походження або відповідно до декларації перевізника передбачена тривалість транспортування до призначеного прикордонного інспекційного поста на території України становить щонайменше 21 день.

17. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України оброблених мисливських трофеїв та інших заготовок із птахів і копитних тварин, що складаються виключно із кісток, рогів, копит, кігтів, рогових відростків, зубів, шкір або шкур

1. Оброблені мисливські трофеї та інші заготовки з птахів і копитних тварин, що складаються виключно із кісток, рогів, копит, кігтів, рогових відростків, зубів, шкір або шкур (далі - оброблені мисливські трофеї та інші заготовки з птахів і копитних тварин), мають бути піддані зазначеним нижче видам обробки:

1) сухе або мокре соління протягом щонайменше 14 днів перед відправленням; та/або

2) сухе або мокре соління, що проведено на дату іншу, ніж передбачена підпунктом 1 цього пункту, а відповідно до декларації перевізника тривалість транспортування мисливських заготовок та інших трофеїв буде достатньою для того, аби процес соління мисливських трофеїв чи інших заготовок тривав щонайменше 14 днів перед їх прибуттям до призначеного прикордонного інспекційного поста на території України;

3) сушіння.

2. Мисливські трофеї та інші заготовки, що складаються виключно із кісток, рогів, копит, кігтів, рогових відростків або зубів:

1) були занурені в окріп упродовж часу, який забезпечує усунення будь-яких інших речовин, ніж кістки, роги, копита, кігті, рогові відростки або зуби;

2) були продезінфіковані засобом, затвердженим компетентним органом країни-експортера / країни походження, зокрема перекисом водню, у випадку частин, що складаються із кістки.

3. Оброблені мисливські трофеї та інші заготовки з птахів і копитних тварин безпосередньо після обробки мають бути поміщені в окремі прозорі й закриті упаковки. Пакування має здійснюватися у спосіб, що забезпечує уникнення контакту з іншими продуктами тваринного походження та подальшого забруднення або зараження продукту збудниками захворювань.

18. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України мисливських трофеїв та інших заготовок із птахів і копитних тварин, що складаються із цілих необроблених частин

1. Мисливські трофеї та інші заготовки з птахів і копитних тварин, що складаються із цілих необроблених частин (далі - мисливські трофеї та інші заготовки з птахів і копитних тварин), мають відповідати вимогам пунктів 2 - 6 цієї глави.

2. Мисливські трофеї та інші заготовки з парнокопитних тварин інших, ніж тварини родини свиневих, мають бути:

1) отримані на території країни або зони походження:

де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та впродовж останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти зазначеного захворювання;

що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

2) отримані з тварин:

які були забиті на території країни або зони, внесених до реєстру країн і потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів свійських тварин на митну територію України, та де протягом останніх 60 днів не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно спалахів захворювань, до яких є сприйнятливими дикі тварини;

які були забиті на відстані щонайменше 20 км від кордонів іншої країни або зони, що не мають дозволу на ввезення (пересилання) на митну територію України необроблених мисливських трофеїв із парнокопитних тварин інших, ніж тварини родини свиневих.

3. Мисливські трофеї та інші заготовки з диких свиневих:

1) отримані на території країни або зони:

де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків класичної чуми свиней, африканської чуми свиней, везикулярної хвороби свиней, хвороби Тешена та впродовж останніх 12 місяців не проводилось вакцинації проти зазначених захворювань;

що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру без вакцинації;

2) отримані з тварин:

які були забиті на території країни або зони, внесених до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів свійських тварин на митну територію України, та де протягом останніх 60 днів не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно спалахів захворювань, до яких є сприйнятливими тварини родини свиневих;

які були забиті на відстані щонайменше 20 км від кордонів іншої країни або зони, що не мають дозволу на ввезення (пересилання) на митну територію України необроблених мисливських трофеїв із тварин родини свиневих.

4. Мисливські трофеї та інші заготовки з диких непарнокопитних тварин отримані з диких непарнокопитних тварин, які були забиті на території країни-експортера мисливських трофеїв.

5. Мисливські трофеї та інші заготовки з пернатої дичини отримані з пернатої дичини, забитої на території країни або зони, які відповідно до вимог Кодексу здоров'я наземних тварин МЕБ є вільними від високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла і де впродовж останніх 30 днів не було встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно спалахів захворювань, до яких є сприйнятливою перната дичина.

6. Мисливські трофеї та інші заготовки з птахів і копитних тварин мають бути поміщені в окремі прозорі й закриті упаковки. Пакування має бути здійснене у спосіб, що забезпечує уникнення контакту з іншими продуктами тваринного походження та подальше забруднення чи зараження продукту збудниками захворювань.

19. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України щетини свиней

1. Щетина має бути отримана зі свиней, які вирощені та забиті на бійні в країні/зоні походження.

2. Свині, з яких отримано щетину:

1) за результатами інспектування, проведеного державним ветеринарним інспектором країни походження, на дату забою не мали ознак захворювань, що можуть передаватись людині або тваринам;

2) не були забиті з метою ліквідації будь-якого інфекційного захворювання.

3. На території країни / зони походження протягом щонайменше останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків африканської чуми свиней.

4. Щетина свиней має перевозитись у сухому вигляді та у запечатаних упаковках.

20. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України побічних продуктів тваринного походження для використання за межами кормового ланцюга або як виробничі (дослідні) зразки

1. Побічні продукти тваринного походження для використання за межами кормового ланцюга або як виробничі (дослідні) зразки мають бути отримані:

1) з матеріалу, імпортованого з території країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів тварин на митну територію України;

2) в країні-експортері чи на її окремій території (зона або компартмент) із тварин, які:

утримувались на території зазначеної країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів тварин на митну територію України впродовж трьох останніх місяців перед забоєм; або

були забиті на цій території в умовах дикої природи (лише для країни/зони/компартмента, що внесені до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса відповідних видів диких тварин на митну територію України);

3) з яєць, молока, гризунів, зайцеподібних, водних або наземних безхребетних.

2. Матеріал, відмінний від матеріалу, визначеного підпунктом 3 пункту 1 цієї глави, має бути отриманий з тварин, щодо яких виконуються вимоги пункту 3 або пункту 4 цієї глави.

3. Тварини, з яких отримано матеріал відповідно до пункту 2 цієї глави, мають відповідати таким вимогам:

1) походити з господарства, де:

протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, везикулярної хвороби свиней, хвороби Ньюкасла, високопатогенного грипу птиці;

упродовж останніх 40 днів не було зафіксовано випадків африканської чуми свиней;

у господарствах, розташованих у радіусі 10 км навколо нього, протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків чуми ВРХ, везикулярної хвороби свиней, хвороби Ньюкасла, високопатогенного грипу птиці, африканської чуми свиней;

упродовж останніх 60 днів не було зафіксовано випадків ящуру;

у господарствах, розташованих у радіусі 25 км навколо нього, протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків ящуру;

2) не бути забитими з метою ліквідації будь-якого інфекційного захворювання;

3) утримуватись у господарствах походження впродовж щонайменше останніх 40 днів перед транспортуванням на бійню, після чого бути перевезеними безпосередньо до бійні без контактів із тваринами, що мають нижчий ветеринарно-санітарний статус;

4) під час перебування на бійні протягом 24 годин перед забоєм піддаватись передзабійному огляду, результати якого мають показати відсутність у цих тварин ознак захворювань, а поводження з такими тваринами перед забоєм або під час забою має відповідати вимогам законодавства України про благополуччя тварин.

4. Тварини, з яких отримано матеріал відповідно до пункту 2 цієї глави, мають відповідати таким вимогам:

1) бути пійманими та забитими в умовах дикої природи на території:

в радіусі 25 км навколо якої не було зафіксовано випадків ящуру, чуми ВРХ, везикулярної хвороби свиней, хвороби Ньюкасла або високопатогенного грипу птиці впродовж останніх 30 днів, а класичної чи африканської чуми свиней - протягом останніх 40 днів;

яка розташована на відстані, що перевищує 20 км від кордонів іншої країни чи її окремої території, з якої не дозволено ввезення (пересилання) на митну територію України зазначеного матеріалу; або

2) після забою протягом 12 годин бути підданими охолодженню або бути перевезеними до центру збору тварин, а відразу після цього - до потужності з переробки диких тварин.

5. Матеріал, відмінний від матеріалу, отриманого з риби дикого вилову або безхребетних тварин, має бути отриманий на потужності (об'єкті), навколо якої в радіусі 10 км протягом останніх 30 днів не було зафіксовано випадків/спалахів захворювань, визначених пунктом 3 цієї глави, або, у разі фіксування випадків цих захворювань, підготовка сировини для ввезення (пересилання) на митну територію України чи переміщення транзитом можлива після видалення з такої потужності (об'єкта) усього матеріалу та повного очищення/дезінфекції потужності (об'єкта), проведеної під керівництвом державного ветеринарного інспектора країни походження.

6. Побічні продукти тваринного походження для використання за межами кормового ланцюга або як виробничі (дослідні) зразки мають складатись виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 13, 15 додатка 3 до цих Вимог.

7. Побічні продукти тваринного походження для використання за межами кормового ланцюга або як виробничі (дослідні) зразки мають бути піддані глибокому замороженню на потужності (об'єкті) походження або іншому виду обробки, за якої такі продукти будуть захищені від процесу псування до моменту надходження до потужності (об'єкта) призначення.

8. Для матеріалу, отриманого зі свійських жуйних, які походять з території країни (або її окремої частини) Південної Америки чи Південної Африки, з яких дозволено ввезення в Україну витриманого та відділеного від кісток свіжого м'яса свійських жуйних, призначеного для споживання людиною, а також жувальних м'язів ВРХ:

1) для окремих країн Південної Америки:

побічні продукти тваринного походження у вантажі отримані з тварин, які утримувались на території країни чи зони, визначених пунктом 1 цієї глави, де регулярно проводяться вакцинації свійської ВРХ проти ящуру, а такі програми вакцинації мають здійснюватися під контролем компетентного органу країни-експортера / країни походження;

2) для окремих країн Південної Америки чи Південної Африки:

побічні продукти тваринного походження у вантажі складаються виключно з побічних продуктів тваринного походження, отриманих із нутрощів чи м'яса, відділеного від кісток.

9. Побічні продукти тваринного походження для використання за межами кормового ланцюга або як виробничі (дослідні) зразки мають бути отримані та вироблені без контакту з продуктами, що не задовольняють вимог цього розділу для відповідних видів продуктів.

10. Поводження з побічними продуктами тваринного походження для використання за межами кормового ланцюга або як виробничі (дослідні) зразки має здійснюватися у спосіб, що унеможливлює зараження цих продуктів збудниками захворювань.

11. Побічні продукти тваринного походження для використання за межами кормового ланцюга або як виробничі (дослідні) зразки мають бути запакованими в нову герметичну упаковку або упаковку, яка була очищена та продезінфікована перед використанням, та у випадку вантажів, що пересилаються в інший спосіб ніж поштове відправлення, - у контейнери, запечатані під контролем компетентного органу країни-експортера / країни походження. Упаковки та/або контейнери мають містити етикетку з написом "ПОБІЧНІ ПРОДУКТИ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗА МЕЖАМИ КОРМОВОГО ЛАНЦЮГА" та/або "ВИРОБНИЧІ (ДОСЛІДНІ) ЗРАЗКИ НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ" із зазначенням найменування та адреси потужності (об'єкта) призначення.

21. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України риб'ячого жиру, призначеного для використання як кормовий матеріал або для використання за межами кормового ланцюга

1. Риб'ячий жир, призначений для використання як кормовий матеріал або для використання за межами кормового ланцюга (далі - риб'ячий жир), має складатися з риб'ячого жиру, що відповідає вимогам пунктів 2 - 4 цієї глави, та містити виключно риб'ячий жир, не призначений для споживання людиною.

2. Риб'ячий жир має бути виготовленим виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 4 - 5, 7 - 8 додатка 3 до цих Вимог.

3. Риб'ячий жир має бути підданим переробці з використанням методів переробки I - VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог або будь-якого з методів переробки, що забезпечує відповідність кінцевого продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

4. Риб'ячий жир не має контактувати з іншими видами жирів, включаючи топлені жири, отримані з будь-яких видів наземних тварин.

5. Фасований риб'ячий жир має бути запакований у нові контейнери або контейнери, які були очищені та продезінфіковані. Труба, помпи, цистерни та будь-які інші контейнери чи автоцистерни, що використовуються для перевезення нефасованого риб'ячого жиру, мають бути проінспектовані державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження і за результатами зазначеного інспектування визнані чистими та придатними для використання.

6. Контейнери та/або інші ємності з риб'ячим жиром мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

22. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України топлених жирів, призначених для використання як кормовий матеріал

1. Топлені жири, призначені для використання як кормовий матеріал, мають бути вироблені на потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під контролем (наглядом) компетентного органу країни-експортера / країни походження, виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 9, 12 додатка 3 до цих Вимог.

2. Топлені жири, призначені для використання як кормовий матеріал, мають походити:

1) для матеріалу, отриманого з тварин родини свиневих, - із території країни/зони/компартмента, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків класичної чуми свиней і африканської чуми свиней та де впродовж останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків ящуру;

2) для матеріалу, отриманого зі свійської птиці, - із території країни/зони/компартмента, де протягом останніх шести місяців не було зафіксовано випадків хвороби Ньюкасла та грипу птиці;

3) для матеріалу, отриманого з жуйних тварин, - із території країни/зони/компартмента, де впродовж останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків чуми ВРХ та де протягом останніх 24 місяців не було зафіксовано випадків ящуру.

3. Якщо топлені жири не відповідають вимогам пункту 2 цієї глави й отримані з тварин, що належать до видів, сприйнятливих до ящуру, чуми ВРХ, африканської чуми свиней та класичної чуми свиней, ці жири мають піддаватись термічній обробці за температури не нижче 70° C протягом 30 хв або за температури не нижче 90° C упродовж щонайменше 15 хв.

4. Топлені жири, отримані з жуйних тварин, мають бути очищені у спосіб, що забезпечує, аби максимальний рівень нерозчинних залишкових домішок не перевищував 0,15 % ваги.

5. Топлені жири мають бути піддані будь-якому з методів переробки I - V, VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог.

6. Фасовані топлені жири мають бути запаковані у нові контейнери або контейнери, які були очищені та продезінфіковані. Труба, помпи, цистерни та будь-які інші контейнери чи автоцистерни, що використовуються для перевезення нефасованих топлених жирів, мають бути проінспектовані державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження і за результатами інспектування визнані чистими та придатними для використання.

7. Контейнери та/або інші ємності з топленими жирами мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

23. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України топлених жирів, призначених для використання за межами кормового ланцюга

1. Топлені жири, призначені для використання за межами кормового ланцюга, мають бути вироблені виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 2 - 5 цієї глави.

2. Топлені жири, призначені для виробництва біодизелю чи олеохімічних продуктів, мають бути вироблені з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії I, II та III відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження.

3. Топлені жири, призначені для виробництва поновлюваного палива, мають бути вироблені з побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії II та III відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження.

4. Топлені жири, призначені для цілей інших, ніж виробництво косметичних та лікарських засобів, медичних виробів, мають бути вироблені з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 12, 16 - 20 додатка 3 до цих Вимог.

5. Топлені жири, призначені для цілей інших, ніж виробництво органічних добрив чи покращувачів ґрунту, косметичних і лікарських засобів, медичних виробів або відновлюваного палива, можуть бути вироблені з ризикового матеріалу та/або цілих туш чи частин туш мертвих тварин, що містять ризиковий матеріал.

6. Топлені жири:

1) піддані будь-якому з методів переробки I - V, VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог;

2) перед відправленням маркувалися гліцерил тригептаноатом (ГТГ) у спосіб, що забезпечує досягнення однорідної мінімальної концентрації щонайменше 250 мг ГТГ на 1 кг жиру;

4) такі, що отримані від жуйних тварин, очищені у спосіб, який забезпечує, щоб максимальний рівень нерозчинних залишкових домішок не перевищував 0,15 % ваги;

4) транспортуються за умов, що запобігають забрудненню продукту.

7. Упаковки та контейнери з топленими жирами мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ або ТВАРИНАМИ".

24. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України желатину та колагену, призначених для використання як кормовий матеріал або за межами кормового ланцюга

1. Желатин та колаген, призначені для використання як кормовий матеріал або за межами кормового ланцюга (далі - желатин/колаген), мають бути вироблені і зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Для виробництва желатину/колагену мають використовуватися виключно побічні продукти тваринного походження, визначені пунктами 1 - 2, 4 - 5, 7 - 8, 12 додатка 3 до цих Вимог.

3. Желатин має бути приготовлений із застосуванням процесу, який забезпечує обробку непереробленого матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, кислотою або лугом, що супроводжується щонайменше одним промиванням із коригуванням рівня pH, екстракцією желатину шляхом нагрівання й подальшого очищення за допомогою фільтрування та стерилізації з метою знищення збудників захворювань.

4. Колаген має бути приготовлений із застосуванням процесу, який забезпечує обробку непереробленого матеріалу, визначеного пунктом 2 цієї глави, що включає миття, коригування рівня pH із використанням кислоти або лугу, що супроводжується щонайменше одним промиванням, фільтрацією та екструзією з метою знищення збудників захворювань.

5. Пакування, транспортування та зберігання желатину/колагену мають здійснюватися з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам, та із використанням консервантів, не заборонених законодавством України.

6. Упаковки з желатином/колагеном мають містити напис "ЖЕЛАТИН/КОЛАГЕН, ПРИДАТНИЙ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ТВАРИНАМИ".

25. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України гідролізованого білка, двокальційфосфату та трикальційфосфату, що призначені для використання як кормовий матеріал або за межами кормового ланцюга

1. Гідролізований білок, двокальційфосфат та трикальційфосфат тваринного походження, призначені для використання як кормовий матеріал або за межами кормового ланцюга (далі - гідролізований білок / двокальційфосфат / трикальційфосфат), мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена і знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Двокальційфосфат, що походить із знежирених кісток, має бути виготовлений виключно з туш та частин туш забитих тварин або, у випадку мисливської здобичі, туш цілих впольованих тварин чи їхніх частин, придатних для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України, але не призначених для споживання людиною у зв'язку з комерційними цілями.

3. Матеріал інший, ніж двокальційфосфат, що походить із знежирених кісток, має бути виготовлений виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 9, 12 додатка 3 до цих Вимог.

4. Гідролізований білок має бути виготовлений із застосуванням процесу, що забезпечує мінімізацію зараження сирого матеріалу, що використовується для його виробництва.

5. Гідролізований білок, що повністю або частково походить зі шкір або шкур жуйних тварин, має бути вироблений на потужності (об'єкті), призначеній виключно для виробництва гідролізованого білка, за допомогою виробничого процесу, що включає підготовку непереробленого (сирого) матеріалу шляхом витримування в розсолі, зоління та інтенсивного промивання, після чого матеріал піддається таким видам обробки:

1) обробка, що забезпечує досягнення рівня pH вище 11 протягом більше трьох годин за температури вище 80° C, після чого піддається термічній обробці за температури вище 140° C упродовж 30 хв під тиском більше 3,6 барів; або

2) обробка, що забезпечує досягнення рівня pH від одного до двох, після чого піддається обробці, за якої досягається рівень pH вище 11, та наступній термічній обробці за температури 140° C упродовж 30 хв під тиском 3 бари.

6. Двокальційфосфат має бути вироблений за допомогою процесу, що включає подрібнення всіх кісток, їх знежирення з допомогою гарячої води та подальшу обробку розведеною соляною кислотою (в мінімальній концентрації 4 % і з рівнем pH нижче 1,5) упродовж щонайменше двох днів, після чого здійснюється обробка отриманого фосфорного розчину вапном із подальшим випадінням осаду двокальційфосфату при pH від чотирьох до семи, а осад двокальційфосфату піддано сушінню повітрям за вихідної температури від 65° C до 325° C та кінцевої температури 30 - 65° C.

7. Трикальційфосфат вироблений за допомогою процесу, що забезпечує:

1) подрібнення всіх кісток, їх знежирення із застосуванням зустрічного потоку гарячої води (розмір часток подрібнених кісток не має перевищувати 14 мм);

2) безперервну обробку парою за температури 145° C протягом 30 хв під тиском 4 бари;

3) відділення білкового бульйону від гідроксиапатиту (трикальційфосфату) центрифугуванням;

4) грануляцію трикальційфосфату після висушування в рідкому середовищі повітрям за температури 200° C.

8. Пакування, транспортування та зберігання гідролізованого білка / двокальційфосфату / трикальційфосфату мають здійснюватися з дотриманням гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам, та з використанням консервантів, що дозволені відповідно до вимог законодавства України.

9. Пакування має містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

26. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України побічних продуктів бджільництва, що призначені для використання виключно у бджільництві

1. Побічні продукти бджільництва, що призначені для використання виключно у бджільництві (далі - побічні продукти бджільництва), мають походити з території країни/зони/компартмента, де:

1) не встановлено ветеринарно-санітарних обмежень стосовно американського гнильцю, акаріозу (акарапідозу), малого внутрішньовуликового жука, тропілелапсозу;

2) на усій території обов'язковому повідомленню (в рамках двосторонньої торгівлі) підлягають захворювання, визначені підпунктом 1 цього пункту.

2. Побічні продукти бджільництва піддано термічній обробці за температури -12° C чи нижче протягом щонайменше 24 годин або (для воску) очищені чи перероблені з використанням методу переробки I - V та VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог.

27. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України продуктів оброблення, переробки жиру, призначених для використання за межами кормового ланцюга

1. Продукти оброблення, переробки жиру, призначені для використання за межами кормового ланцюга, мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена і знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Продукти оброблення, переробки жиру, призначені для використання за межами кормового ланцюга, за винятком виробництва органічних добрив, покращувачів ґрунту, косметичних та лікарських засобів, медичних виробів, можуть бути вироблені з ризикового матеріалу та/або всієї туші чи частини туш загиблих тварин, з яких не видалено ризикового матеріалу на момент утилізації чи видалення.

3. Продукти оброблення, переробки жиру, що використовуватимуться для виробництва органічних добрив, покращувачів ґрунту або для інших цілей за межами кормового ланцюга, за винятком виробництва косметичних та лікарських засобів, медичних виробів, мають бути вироблені з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 16 - 18 додатка 3 до цих Вимог.

4. Інші продукти оброблення, переробки жиру, призначені для використання за межами кормового ланцюга, мають бути вироблені з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 9, 12 додатка 3 до цих Вимог.

5. Продукти оброблення, переробки жиру, вироблені з побічних продуктів тваринного походження, що визначені пунктами 2 - 3 цієї глави, мають бути вироблені з використанням зазначених нижче методів:

1) переетерифікація або гідроліз за температури не нижче 200° C протягом 20 хв (гліцерин, жирні кислоти, естери); або

2) омилення під дією 12M NaOH (гліцерин і мило): в порційному режимі за температури 95° C упродовж 3 годин або у безперервному режимі за температури 140° C під тиском 2 бари (2000 гПа) протягом 8 хв; або

3) гідрогенізація за температури 160° C під тиском 12 барів (12000 гПа) упродовж 20 хв.

6. Продукти оброблення, переробки жиру, виготовлені з побічних продуктів тваринного походження, що визначені пунктом 4 цієї глави, мають бути виготовлені з використанням одного з методів переробки I - VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог.

7. Продукти оброблення, переробки жиру для використання за межами кормового ланцюга мають бути запаковані в нові або очищені контейнери.

8. Пакування має бути здійснене у спосіб, що забезпечує уникнення подальшого забруднення або зараження продукту збудниками захворювань.

9. Контейнери з продуктами оброблення, переробки жиру для використання за межами кормового ланцюга мають містити етикетки з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ АБО ТВАРИНАМИ".

28. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України продуктів оброблення, переробки жиру, призначених для використання як корм або за межами кормового ланцюга

1. Продукти оброблення, переробки жиру, призначені для використання як корм або за межами кормового ланцюга, мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена і знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження, з метою знищення збудників захворювань.

2. Продукти оброблення, переробки жиру мають бути вироблені виключно з побічних продуктів тваринного походження, визначених пунктами 1 - 9, 12 додатка 3 до цих Вимог.

3. Продукти оброблення, переробки жиру мають бути запаковані в нові або очищені контейнери. Пакування має бути здійснене у спосіб, що забезпечує уникнення подальшого забруднення або зараження продукту збудниками захворювань.

4. Контейнери з продуктами оброблення, переробки жиру мають містити етикетки з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

29. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України яєчних продуктів, що можуть використовуватись як кормовий матеріал

1. Яєчні продукти, що можуть використовуватись як кормовий матеріал (далі - яєчні продукти), мають бути вироблені та зберігатись на потужності (об'єкті), що затверджена та знаходиться під наглядом компетентного органу країни-експортера / країни походження.

2. Для виробництва яєчних продуктів мають використовуватись виключно такі побічні продукти тваринного походження:

1) побічні продукти тваринного походження, отримані під час виробництва продуктів, призначених для споживання людиною; та/або

2) продукти тваринного походження або харчові продукти, що містять продукти тваринного походження, які не призначені для споживання людиною у зв'язку з комерційними цілями чи внаслідок виробничих, пакувальних або інших дефектів, які не становлять загрози для здоров'я людей і тварин; та/або

3) зазначений нижче матеріал, отриманий з тварин, які не мали ознак захворювань, що можуть передаватись через такий матеріал людям або тваринам:

побічні продукти з інкубатора;

яйця, яйцепродукти, включаючи шкаралупи яєць.

3. Яєчні продукти мають бути вироблені відповідно до гігієнічних вимог, встановлених законодавством України про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів для яєчних продуктів, призначених для споживання людиною, або піддані таким видам переробки:

1) метод переробки I - V та VII відповідно до додатка 2 до цих Вимог; або

2) будь-який з методів переробки, що забезпечує відповідність кінцевого продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

4. Безпосередньо перед відправленням вибіркові зразки яєчних продуктів мають піддаватись дослідженню, проведеному під контролем державного ветеринарного інспектора країни-експортера / країни походження, а результати такого дослідження мають підтвердити відповідність продукту мікробіологічним показникам, зазначеним в пункті 4 глави 1 цього розділу.

5. Кінцевий продукт має зберігатись у закритому приміщенні.

6. Яєчні продукти мають відповідати вимогам законодавства України щодо залишків речовин, що є шкідливими, можуть змінювати органолептичні характеристики продукту або робити його використання в якості корму небезпечним чи шкідливим для здоров'я тварин.

7. Кінцевий продукт має бути запакований у нові або стерилізовані пакети та, у випадку нефасованих яєчних продуктів, перевозитись у контейнерах чи транспортних засобах, які були ретельно очищені й продезінфіковані перед використанням за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни походження.

Такі пакети, контейнери, транспортні засоби мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ".

30. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України кісток і продуктів з кісток (за винятком кісткового борошна), рогів і продуктів з рогів (за винятком борошна з рогів), а також копит і продуктів з копит (за винятком борошна з копит), призначених для цілей інших, ніж використання у якості кормового матеріалу, органічних добрив або покращувачів ґрунту

1. Кістки та продукти з кісток (за винятком кісткового борошна), роги та продукти з рогів (за винятком борошна з рогів), а також копита та продукти з копит (за винятком борошна з копит), призначені для цілей інших, ніж використання у якості кормового матеріалу, органічних добрив або покращувачів ґрунту (далі - кістки та продукти з кісток, роги та продукти з рогів, копита та продукти з копит), не мають містити та бути отримані з ризикового матеріалу та м'яса механічного обвалювання (ММО), отриманого з кісток ВРХ, овець та кіз.

2. Після ввезення (пересилання) на митну територію України кістки та продукти з кісток, роги та продукти з рогів, копита та продукти з копит:

1) на будь-якій стадії обігу не мають використовуватись як кормовий матеріал, органічні добрива або покращувачі ґрунту;

2) мають бути направлені безпосередньо на потужність (об'єкт) призначення для подальшої обробки або переробки.

31. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України переробленого гною, продуктів оброблення, переробки гною та гуано кажанів

1. Перероблений гній, продукти оброблення, переробки гною та гуано кажанів мають походити з потужностей (об'єктів), які затверджені компетентним органом країни-експортера / країни походження і які здійснюють виробництво продуктів для цілей інших, ніж для годівлі тварин, вирощених на фермі, та/або виробництво біогазу чи компосту.

2. Перероблений гній, продукти оброблення, переробки гною та гуано кажанів піддані термічній обробці за температури не нижче 70° C протягом щонайменше 60 хв або методом обробки, затвердженим компетентним органом країни походження, який забезпечує досягнення еквівалентного ефекту.

3. Перероблений гній, продукти оброблення, переробки гною та гуано кажанів:

1) піддані процесу, що забезпечує зменшення кількості спороутворючих бактерій та виділення токсинів;

2) вільні від сальмонели (відсутність сальмонели в 25 г обробленого продукту);

3) вільні від бактерії Escherichia coli та від ентеробактерій (на основі аеробного числа - менше 1000 колонієутворючих одиниць на 1 г обробленого продукту).

4. Перероблений гній, продукти оброблення, переробки гною та гуано кажанів мають бути запаковані в запечатані ізотермічні контейнери або у запечатані пластикові пакети / м'які контейнери.

32. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України рогів та продуктів з рогів (за винятком борошна з рогів), копит та продуктів з копит (за винятком борошна з копит), призначених для виробництва органічних добрив або покращувачів ґрунту

1. Роги та продукти з рогів (за винятком борошна з рогів), копита та продукти з копит (за винятком борошна з копит), що призначені для виробництва органічних добрив або покращувачів ґрунту (далі - роги та продукти з рогів, копита та продукти з копит), мають бути отримані із:

1) туш тварин, які були забиті на бійні та які внаслідок передзабійного огляду визнані придатними до забою для споживання людиною; або

2) туш тварин, що не мали ознак захворювань, які можуть передаватись через цей продукт людині або тваринам.

2. Роги та продукти з рогів, копита та продукти з копит мають бути піддані термічній обробці протягом однієї години за внутрішньої температури не нижче 80° C.

3. Роги мають бути видалені без розкриття порожнини черепа.

4. На будь-якій стадії переробки, зберігання або транспортування рогів та продуктів з рогів, копит та продуктів з копит оператор ринку має вжити запобіжних заходів з метою уникнення перехресного забруднення цих продуктів.

5. Кінцевий продукт має бути запакований у нові упаковки або контейнери та, у випадку нефасованих продуктів, перевозитись у контейнерах або транспортних засобах, які були ретельно очищені й продезінфіковані перед використанням за допомогою засобів, затверджених компетентним органом країни-експортера / країни походження. Такі упаковки, контейнери або транспортні засоби мають бути марковані із зазначенням виду побічного продукту тваринного походження і мають містити етикетку з написом "НЕ ДЛЯ СПОЖИВАННЯ ЛЮДИНОЮ АБО ТВАРИНАМИ" із зазначенням найменування та адреси потужності (об'єкта) призначення.

33. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України желатину, призначеного для використання у фотографічній промисловості

1. Желатин, призначений для використання у фотографічній промисловості, має складатись виключно з фотографічного желатину для фотографічної промисловості та не використовуватись для будь-яких інших цілей.

2. Желатин має бути вироблений із побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорії III відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження.

3. Для виробництва желатину має використовуватись процес, який забезпечує обробку сировини одним із зазначених нижче методів:

1) стерилізація під тиском (метод переробки I відповідно до додатка 2 до цих Вимог); або

2) обробка кислотою протягом щонайменше двох днів, промивання водою та обробка лужним розчином упродовж щонайменше 20 днів, коригування рівня pH, очищення матеріалу за допомогою фільтрації та стерилізації за температури від 138° C до 140° C протягом 4 с; або

3) обробка лугом упродовж щонайменше двох днів, промивання водою та обробка розчином кислоти протягом 10 - 12 годин, коригування рівня pH, очищення матеріалу за допомогою фільтрації та стерилізації за температури від 138° C до 140° C упродовж 4 с.

4. Желатин має бути запакований у нові контейнери.

5. Желатин має зберігатись та транспортуватись у герметичних контейнерах, транспортних засобах із дотримання гігієнічних вимог, що відповідають вимогам законодавства України або еквівалентним вимогам.

6. Упаковки з желатином мають містити напис "ФОТОГРАФІЧНИЙ ЖЕЛАТИН, ПРИЗНАЧЕНИЙ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У ФОТОГРАФІЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ".

34. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України необробленої вовни та шерсті

1. Необроблена вовна та шерсть мають бути відмінними від:

1) вовни та шерсті, що піддані виробничому промиванню, отримані в результаті дублення або піддані будь-якому іншому методу обробки;

2) вовни та шерсті, що отримані від тварин, відмінних від тварин родини свиневих, піддані виробничому промиванню, що складається із серії занурень вовни/шерсті у ванни з водою, милом, гідроксидом натрію або гідроксидом калію;

3) вовни та шерсті, що отримані від тварин, відмінних від тварин родини свиневих, призначені для безпосереднього відправлення на потужність (об'єкт) із виробництва продуктів, отриманих із вовни/шерсті для текстильної промисловості, та піддані щонайменше одній з наведених нижче процедур обробки: хімічна депіляція з використанням гашеного вапна або сульфіду натрію, фумігація формальдегідом у герметичному приміщенні (або камері) протягом щонайменше 24 годин, промислове промивання шляхом занурення вовни/шерсті у водорозчинний мийний засіб за температури 60 - 70° C; зберігання (період, який може включати період транспортування) за температури 37° C протягом восьми днів, 18° C - протягом 28 днів або 4° C - протягом 120 днів;

2. Необроблена вовна та шерсть має бути отримана:

1) щонайменше за 21 день перед ввезенням (у тому числі з метою пересилання/транзиту) на митну територію України;

2) на території країни/зони/компартмента, що внесена до реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) свіжого м'яса жуйних тварин на митну територію України;

3) від тварин інших, ніж тварини родини свиневі, що утримувались на території:

країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру;

у випадку вовни та шерсті овець та кіз - країни/зони/компартмента, де протягом останніх 12 місяців не було зафіксовано випадків/спалахів віспи овець та кіз та не проводилась вакцинація проти зазначеного захворювання.

35. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України проміжних продуктів, що призначені для виробництва лікарських засобів, ветеринарних препаратів, медичних приладів для медичних або ветеринарних цілей, активних медичних приладів для імплантування, медичних приладів для діагностики in vitro для медичних та ветеринарних цілей, лабораторних реактивів та косметичних продуктів

1. Проміжні продукти, що призначені для виробництва лікарських засобів, ветеринарних препаратів, медичних приладів для медичних або ветеринарних цілей, активних медичних приладів для імплантування, медичних приладів для діагностики in vitro для медичних та ветеринарних цілей, лабораторних реактивів та косметичних продуктів (далі - проміжні продукти), мають бути вироблені в спосіб, що забезпечує їх безпосереднє застосування як компонента продукту, для виробництва якого вони призначені, за винятком випадків, коли проміжний продукт підлягає подальшим процесам виробництва (змішуванню, покриттю, комплектуванню, маркуванню) з метою подальшої реалізації або введення в обіг як лікарські засоби, ветеринарні препарати, медичні прилади для медичних або ветеринарних цілей, активні медичні прилади для імплантування, медичні прилади для діагностики in vitro для медичних та ветеринарних цілей, лабораторні реактиви та косметичні продукти.

2. Для виробництва проміжних продуктів мають використовуватись виключно побічні продукти тваринного походження, визначені пунктами 1 - 12 додатка 3 до цих Вимог, а також:

1) продукти, що отримані або походять із:

водних тварин та частин таких тварин, за винятком морських ссавців, які не мали ознак захворювань, що можуть передаватись людям або тваринам;

водних або наземних безхребетних тварин, крім видів, що є збудниками захворювань, які можуть передаватись людям або тваринам;

та/або туші та/або частини туш гризунів, зайцеподібних хутрових звірів, крім побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорій I та II відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження;

2) та/або тварини та частини тварин інші, ніж ті, що належать до категорії I та III відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження:

які померли інакше, ніж внаслідок забою для споживання людиною, включаючи тварин, забитих з метою знищення хвороб;

утробні плоди;

сперма, ембріони, ооцити, не призначені для племінних цілей;

завмерлі ембріони свійської птиці;

3) та/або побічні продукти тваринного походження інші, ніж ті, що належать до категорії I та III відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження.

3. Зовнішня упаковка проміжного продукту має містити етикетку з написом "ЛИШЕ ДЛЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ/ВЕТЕРИНАРНИХ ПРЕПАРАТІВ/МЕДИЧНИХ ПРИЛАДІВ ДЛЯ МЕДИЧНИХ АБО ВЕТЕРИНАРНИХ ЦІЛЕЙ/АКТИВНИХ МЕДИЧНИХ ПРИЛАДІВ ДЛЯ ІМПЛАНТУВАННЯ/МЕДИЧНИХ ПРИЛАДІВ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ IN VITRO ДЛЯ МЕДИЧНИХ ТА ВЕТЕРИНАРНИХ ЦІЛЕЙ/ЛАБОРАТОРНИХ РЕАКТИВІВ/КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ".

4. Проміжний продукт на будь-якій стадії обігу на території України не має використовуватись в цілях інших, ніж для виробництва лікарських засобів, ветеринарних препаратів, медичних приладів для медичних або ветеринарних цілей, активних медичних приладів для імплантування, медичних приладів для діагностики in vitro для медичних та ветеринарних цілей, лабораторних реактивів та косметичних продуктів.

5. Після ввезення на митну територію України та проходження державного контролю на державному кордоні України вантажі з проміжними продуктами мають бути доставленими безпосередньо на потужність (об'єкт) призначення.

36. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України обробленого пір'я, оброблених частин пір'я та обробленого пуху

1. Оброблене пір'я, оброблені частини пір'я та оброблений пух мають супроводжуватися комерційним документом, який засвідчує, що пір'я, частини пір'я та пух є сухими, запакованими та обробленими потоком пари або із застосуванням іншого методу, що забезпечує ліквідацію небезпечних факторів. Ця вимога не поширюється на декоративне пір'я, оброблене пір'я, що перевозиться пасажирами для їх особистого використання, а також на вантажі з обробленим пір'ям та пухом, що пересилаються фізичним особам для непромислового використання.

2. Потужністю (об'єктом) призначення пір'я, частин пір'я та пуху має бути потужність (об'єкт), зареєстрована відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження для проведення обробки таких продуктів. Ця вимога не поширюється на пір'я, частини пір'я та пух, що супроводжуються комерційним документом, яким засвідчується, що пір'я, частини пір'я та пух були піддані промиванню на потужності (об'єкті) та обробці гарячою парою за температури 100° C упродовж щонайменше 30 хв.

37. Вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України сіна та соломи

1. Сіно та солома мають походити з території країни або зони, що є офіційно визнаними МЕБ вільними від ящуру.

2. Якщо країна або зона, з яких походять сіно та солома, не задовольняють вимог пункту 1 цієї глави, до ввезення (пересилання) на митну територію України допускаються сіно та солома:

1) щодо яких під час огляду державним ветеринарним інспектором країни-експортера / країни походження не встановлено факту зараження (забруднення) матеріалом тваринного походження;

2) які піддані одному із таких методів обробки (для сіна та соломи, що представлені у формі зв'язки, з подальшою перевіркою ефективності такої обробки до середини зв'язки):

обробка парою в закритій камері з досягненням температури 80° C всередині зв'язки протягом 10 хв; або

обробка парою, що отримана з 35 - 40 % розчину формаліну (формальдегідного газу), в камері, закритій протягом щонайменше 8 годин за мінімальної температури 19° C; або

3) які впродовж чотирьох місяців перед відправленням зберігались у формі зв'язки.

Додаток 1
до Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки
(пункт 9 глави 21 розділу III)

МАКСИМАЛЬНО ДОПУСТИМІ РІВНІ ЗАЛИШКІВ
для желатину та колагену, призначених для споживання людиною

Додаток 2
до Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки
(пункт 2 глави 1 розділу IV)

МЕТОДИ ПЕРЕРОБКИ
побічних продуктів тваринного походження

1. Метод переробки I (стерилізація під тиском)

1. Побічні продукти тваринного походження підлягають подрібненню до часток, розмір яких не перевищує 50 мм.

2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 50 мм, піддаються нагріванню до внутрішньої температури вище 133° C протягом не менше 20 хв без перерви за абсолютного тиску не менше трьох барів. Утворення тиску відбувається за допомогою відкачування всього повітря в камері стерилізації і заміною його на пару (насичену пару). Термічна обробка може застосовуватися до чи після фази стерилізації або як самостійний процес.

3. Переробка може здійснюватися у вигляді порційної або безперервної системи.

2. Метод переробки II

1. Побічні продукти тваринного походження підлягають подрібненню до часток, розмір яких не перевищує 150 мм.

2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 150 мм, піддаються нагріванню до внутрішньої температури:

вище 100° C протягом не менше 125 хв;

вище 110° C упродовж не менше 120 хв;

вище 120° C протягом не менше 50 хв.

Такі показники внутрішньої температури можуть досягатися послідовно або з одночасним поєднанням наведених часових інтервалів.

3. Переробка має здійснюватися у вигляді порційної системи.

3. Метод переробки III

1. Побічні продукти тваринного походження підлягають подрібненню до часток, розмір яких не перевищує 30 мм.

2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 30 мм, піддаються нагріванню до внутрішньої температури:

вище 100° C упродовж не менше 95 хв;

вище 110° C протягом не менше 55 хв;

вище 120° C упродовж не менше 13 хв.

Такі показники внутрішньої температури можуть досягатися послідовно або з одночасним поєднанням наведених часових інтервалів.

3. Переробка може здійснюватися у вигляді порційної або безперервної системи.

4. Метод переробки IV

1. Побічні продукти тваринного походження підлягають подрібненню до часток, розмір яких не перевищує 30 мм.

2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 30 мм, мають бути поміщені в посуд із додаванням жиру та піддані нагріванню до внутрішньої температури:

вище 100° C протягом не менше 16 хв;

вище 110° C упродовж не менше 13 хв;

вище 120° C протягом не менше 8 хв;

вище 130° C упродовж не менше 3 хв.

Такі показники внутрішньої температури можуть досягатися послідовно або з одночасним поєднанням наведених часових інтервалів.

3. Переробка може здійснюватися у вигляді порційної або безперервної системи.

5. Метод переробки V

1. Побічні продукти тваринного походження підлягають подрібненню до часток, розмір яких не перевищує 20 мм.

2. Побічні продукти тваринного походження з розміром часток, що не перевищує 20 мм, піддаються нагріванню для досягнення куагуляції та наступному пресуванню з метою видалення жиру й води з білкового матеріалу, після чого він піддається нагріванню до внутрішньої температури:

вище 80° C протягом не менше 120 хв;

вище 100° C упродовж не менше 60 хв.

Такі показники внутрішньої температури можуть досягатися послідовно або з одночасним поєднанням наведених часових інтервалів.

3. Переробка може здійснюватися у вигляді порційної або безперервної системи.

6. Метод переробки VI (виключно для побічних продуктів тваринного походження, що відповідно до законодавства України про побічні продукти тваринного походження належать до категорії III та походять із водних тварин або водних безхребетних)

1. Побічні продукти тваринного походження підлягають подрібненню до часток, розмір яких не перевищує:

50 мм у випадку нагрівання до внутрішньої температури вище 90° C протягом щонайменше 60 хв; або

30 мм у випадку нагрівання до внутрішньої температури вище 70° C упродовж щонайменше 60 хв.

2. Після завершення процесу подрібнення побічні продукти тваринного походження змішуються із мурашиною кислотою для зниження рівня pH до показника 4,0 та утримання його на цьому або нижчому рівні. Суміш має зберігатися протягом щонайменше 24 год перед подальшим нагріванням до внутрішньої температури:

вище 90° C упродовж щонайменше 60 хв; або

вище 70° C протягом щонайменше 60 хв.

3. У разі застосування системи безперервного потоку переміщення продукту в теплообміннику має контролюватися за допомогою механічного керування, яке обмежує його переміщення у спосіб, що забезпечує проходження продуктом (після закінчення процесу термічної обробки) циклу, що є достатнім з огляду на час та температуру.

4. Переробка може здійснюватися у вигляді порційної або безперервної системи.

7. Метод переробки VII

1. Метод переробки VII - будь-який метод переробки, затверджений компетентним органом країни походження, якщо оператор ринку забезпечує:

1) ідентифікацію відповідних загроз у вихідному матеріалі з урахуванням походження матеріалу та потенційних загроз, пов'язаних із ветеринарно-санітарним статусом країни або зони, де має застосовуватися зазначений метод;

2) здатність зазначеного методу переробки зменшити згадані вище загрози до рівня, який не становить суттєвого ризику для здоров'я людей або тварин.

2. Оператор ринку забезпечує щоденний відбір зразків кінцевого продукту впродовж 30 виробничих днів згідно із зазначеними нижче мікробіологічними показниками:

зразки матеріалу, одержані безпосередньо після термічної обробки:

Clostridium perfringens відсутній в 1 г продуктів;

зразки матеріалу, одержані під час зберігання або безпосередньо після вилучення зі зберігання:

сальмонела - відсутня в 25 г: n = 5, c = 0, m = 0, M = 0;

ентеробактерії: n = 5, c = 2, m = 10, M = 300 в 1 г,

де n - кількість досліджуваних зразків;

m - показник граничної кількості бактерій (результат вважається задовільним, якщо кількість бактерій у всіх зразках не перевищує m);

M - показник максимальної кількості бактерій (результат вважається незадовільним, якщо кількість бактерій в одному або декількох зразках дорівнює M або більше);

c - число зразків, у яких кількість бактерій може бути між m і M (зразки вважаються прийнятними, якщо кількість бактерій в інших зразках не перевищує m).

Додаток 3
до Вимог щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки
(пункт 3 глави 1 розділу IV)

ПЕРЕЛІК
побічних продуктів тваринного походження

1. Туші та частини туш забитих тварин або, у випадку мисливської здобичі, туші цілих впольованих тварин чи їх частини, придатні до споживання людиною відповідно до вимог законодавства України, але не призначені для споживання людиною у зв'язку із комерційними цілями.

2. Туші та їхні зазначені нижче частини, отримані із туш тварин, які були забиті на бійні та визнані придатними до забою для споживання людиною внаслідок передзабійного огляду, або туші цілих тварин та їхні зазначені нижче частини, що є мисливською здобиччю, впольованою для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України:

туші тварин або частини туш тварин, що визнані не придатними для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України та щодо яких не виявлено ознак захворювання інфекційними хворобами, що можуть передаватися людині або тварині;

голови свійської птиці;

шкіри та шкури, включаючи їхні шматки та обрізки, роги та копита, включаючи фаланги, зап'ясткові та п'ясткові кістки, а також плюснові та передплюснові кістки, отримані із нежуйних тварин;

щетина свиней;

пір'я.

3. Кров тварин, які не виявили жодних ознак хвороби, що може передаватись через кров людям або тваринам, отримана із тварин, окрім жуйних, які були забиті на бійні та внаслідок передзабійного огляду визнані придатними до забою для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України.

4. Побічні продукти тваринного походження, отримані під час виготовлення продуктів, призначених для споживання людиною, включаючи знежирені кістки, шкварки та шлам із центрифуги або сепаратора від переробки молока.

5. Продукти тваринного походження або харчові продукти, що містять продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною у зв'язку із комерційними цілями або внаслідок виробничих, пакувальних чи інших дефектів, які не становлять загрози для здоров'я людей і тварин.

6. Кров, плацента, вовна, пір'я, шерсть, роги, частини копит і сире молоко, отримані від живих тварин, які не мали жодних ознак захворювань, що можуть передаватись людям або тваринам, крім крові жуйних тварин, які потребують дослідження на губчастоподібну енцефалопатію ВРХ.

7. Водні організми (гідробіонти) та їхні частини, крім морських ссавців, у яких не виявлено ознак захворювання інфекційними хворобами, що можуть передаватися людині або тварині, виловлені з метою розміщення на ринку.

8. Побічні продукти тваринного походження з водних організмів (гідробіонтів), виловлених із метою розміщення на ринку, які утворюються під час виробництва продукції для споживання людиною.

9. Зазначений нижче матеріал, отриманий із тварин, які не мали жодних ознак захворювань, що можуть передаватись людям або тваринам:

черепашки та панцирі молюсків і ракоподібних із м'якими тканинами чи м'ясом;

матеріали, отримані із наземних тварин, - побічні продукти із інкубатора, яйця, яйцепродукти, включаючи шкаралупи яєць;

добовий молодняк, забитий для комерційних цілей.

10. Побічні продукти тваринного походження, отримані із водних або наземних безхребетних тварин, окрім видів, що є збудниками захворювань, які можуть передаватись людям або тваринам.

11. Туші та/або частини туш гризунів, зайцеподібних хутрових звірів, крім побічних продуктів тваринного походження, що належать до категорій I і II відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження.

12. Корми для домашніх тварин та корми тваринного походження або корми, що містять побічні продукти тваринного походження чи продукти оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження, які не призначені для годування тварин у зв'язку із комерційними цілями або внаслідок виробничних, пакувальних або інших дефектів, які не становлять загрози для здоров'я людей або тварин.

13. Побічні продукти, отримані із свійської птиці та/або зайцеподібних, які не виявили жодних ознак захворювань, що можуть передаватись людям або тваринам, забитих на фермі для прямих поставок виробником невеликих кількостей м'яса свійської птиці та зайцеподібних кінцевому споживачу або місцевим (локальним) потужностям роздрібної торгівлі, що здійснюють безпосереднє постачання такого свіжого м'яса кінцевому споживачу.

14. Частини туш забитих тварин, визнані непридатними для споживання людиною, проте які не уражені жодним із видів захворювань, що можуть передаватись людям або тваринам, та при цьому отримані з туш, придатних для споживання людиною відповідно до вимог законодавства України.

15. Хутро, отримане із мертвих тварин, які не мали жодних ознак захворювань, що можуть передаватись людям або тваринам.

16. Побічні продукти тваринного походження, що містять забруднюючі речовини, які перевищують допустимі рівні, встановлені законодавством України.

17. Продукти тваринного походження, що є непридатними для споживання людиною у зв'язку із зараженням інфекційними хворобами.

18. Тварини та частини тварин інші, ніж ті, що належать до категорій побічних продуктів I та III відповідно до вимог законодавства України про побічні продукти тваринного походження, які померли інакше, ніж внаслідок забою для цілей споживання людиною, включаючи тварин, забитих з метою нерозповсюдження хвороби.

19. Шкіри та шкури, копита, вовна, роги, шерсть і хутро, отримані з мертвих тварин, які не мали жодних ознак хвороби, що може передаватись через цей продукт людині або тваринам.

20. Жирова тканина, отримана із тварин, які не мали жодних ознак хвороби, що може передаватись через цю тканину людині або тваринам, були забиті на бійні та внаслідок передзабійного огляду визнані придатними до забою для споживання людиною.

____________